Рішення № 102158971, 21.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року Справа №480/5146/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач). Свої вимоги мотивує тим, що 10.12.2019 вона досягла 45 років. Згідно з рішенням Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 визначено, що застосуванню підлягають стаття 13, ч. 2 ст. 14, пункти "б"-"г" ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

05.10.2020 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак відповідач відмовив позивачці у призначенні пенсії у зв`язку із недосягненням 50 - ти річного віку. Вважає неправомірними такі дії відповідача.

Просить суд визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо прийняття рішення від 09.10.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.1 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із недосягненням пенсійного віку та не зарахуванням їй до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи у КП Шосткинський казенний завод "Зірка" контролером дільниці з складання боєприпасів та їх утилізації цеху №1 відділу технічного контролю з 19.05.2008р. по 14.08.2008р. та КП Шосткинському казенному заводі "Імпульс" на посаді майстра вантажно-розвантажувальних транспортно-складських робіт виробництва №5 з 28.05.2014 по 30.07.2017р.р. - неправомірними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати їй до пільгового стажу за списком №1 період роботи у КП Шосткинський казенний завод "Зірка" контролером дільниці з складання боєприпасів та їх утилізації цеху №1 відділу технічного контролю з 19.05.2008р. по 14.08.2008р. та КП Шосткинському казенному заводі "Імпульс" на посаді майстра вантажно-розвантажувальних транспортно-складських робіт виробництва №5 з 28.05.2014р. по 30.07.2017р. та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах (список №1), у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу її звернення за її призначенням, тобто з 05 жовтня 2020 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на її користь судові витрати у вигляді сплаченого мною судового збору.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.

Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що 05.10.2020 року позивачка звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Сумській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно положень п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 8).

13.10.2020 ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивачку листом про те, що рішенням відповідача від 09.10.2020 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з недотриманням вимог п. 2 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що заява про призначення пенсії за віком може бути подана не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Також, у вищезазначеному Листі відповідача зазначено, що страховий стаж позивачки складає 39 років 11 місяців 19 днів, в тому числі за Списком № 1 - 12 років 4 місяці 22 дні. Період роботи в КП Шосткинському казенному заводі "Імпульс" на посаді майстра вантажно - розвантажувальних транспортно - складських робіт виробництва № 5 з 28.05.2014 по 30.07.2017 та інженером - технологом виробництва № 5, не можливо зарахувати до пільгового стажу по списку №1, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують внесення змін до атестації робочих місць з 01.07.2011 №275 (зміни від 18.02.2020 №80), від 01.07.2016 №271 (зміни від 10.12.2019 №781) та Державного висновку експертизи умов праці, який підтверджував би правильність внесення змін до вищезазначених наказів про атестацію робочих місць. Також періоди роботи в КП Шосткинському казенному заводі "Зірка" контролером дільниці з складання боєприпасів та їх утилізації цеху № 1 відділу технічного контролю з 19.05.2008 по 14.08.2008 не можливо зарахувати до пільгового стажу по списку №1, у зв`язку з відсутністю Державного висновку експертизи умов праці, який підтверджував би правильність проведення атестації робочих місць від 04.10.2004 №464 на посаді контролера дільниці з складання боєприпасів та їх утилізації цеху № 1 відділу технічного контролю (а.с. 9).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон).

Порядок та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено в статті 13 Закону.

Згідно пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов`язкових умов у сукупності:

- зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

- атестація робочих місць;

- досягнення 50 років (для жінок, які народилися з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року - 48 років 6 місяців) і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

В свою чергу, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020. Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Відповідно до положень статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Так, згідно пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року за № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року за № 213-VIII.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року за № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року за №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року за № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року за № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам...".

Суд звертає увагу на те, що у справах "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та "Серков проти України" (заява №39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За вказаних обставин, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Отже, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Судом встановлено, що позивачка у період з 19.08.2008 по теперішній час працює на Казенному підприємстві "Імпульс" (а.с. 11).

На момент звернення із заявою від 05.10.2020 про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 позивачка досягла 45-річного віку, а її пільговий стаж роботи згідно довідок становить 12 років 4 місяці 22 дні, про що не заперечує відповідач.

Однак відповідачем не прийняті до уваги довідки КП Шосткинського казенного заводу "Імпульс" від 16.09.2020 №263 про підтвердження наявного трудового стажу позивачки за період з 19.05.2008 по 14.08.2008 (а.с.12) та Казенного підприємства "Імпульс" від 02.03.2020 № 120 про підтвердження наявного трудового стажу позивачки за період з 28.05.2014 по 30.07.2017 (а.с.14), оскільки відсутні правові підстави внесення змін наказами №80 від 18.02.2020 року додатки №2, №3 та №781 від 10.12.2019 року додаток № 1 до атестації робочих місць за наказами №271 від 01.07.2016 року.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком №1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Відповідно до пункту 4.2 Розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відмовляючи позивачці у призначенні пенсії відповідач виходив з відсутності правових підстав внесення змін наказами №80 від 18.02.2020 року додатки №2, №3 та №781 від 10.12.2019 року додаток № 1 до атестації робочих місць за наказами №348 від 10.07.2006 року, №275 від 01.07.2011 року, №271 від 01.07.2016 року.

Відповідно до частини першої статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №672/914/16-а, від 11.07.2019 у справі №127/1849/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.

Крім того, суд зазначає, що внесення змін наказами №80 від 18.02.2020 року до додатків №2, №3 та №781 від 10.12.2019 року додаток № 1 до атестації робочих місць за наказами №348 від 10.07.2006 року, №275 від 01.07.2011 року, №271 від 01.07.2016 року носить технічне значення, а саме виправлення описку в нумерації Списків №1.

Також, суд враховує, що відповідачем не обґрунтовано, з яких підстав пенсійним органом при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах не прийнято у якості доказу надану ним трудову книжку.

Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі №705/4946/16-а зазначив, що підставою для призначення пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо роботи на підприємстві, а і довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо прийняття рішення від 09.10.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.1 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із недосягненням пенсійного віку та не зарахуванням їй до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи у КП Шосткинський казенний завод "Зірка" контролером дільниці з складання боєприпасів та їх утилізації цеху №1 відділу технічного контролю з 19.05.2008 по 14.08.2008 та КП Шосткинському казенному заводі "Імпульс" на посаді майстра вантажно-розвантажувальних транспортно-складських робіт виробництва №5 з 28.05.2014 по 30.07.2017 - неправомірними та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати позивачці до пільгового стажу за списком №1 період роботи у КП Шосткинський казенний завод "Зірка" контролером дільниці з складання боєприпасів та їх утилізації цеху №1 відділу технічного контролю з 19.05.2008 по 14.08.2008 та КП Шосткинському казенному заводі "Імпульс" на посаді майстра вантажно-розвантажувальних транспортно-складських робіт виробництва №5 з 28.05.2014 по 30.07.2017.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV, пенсія підлягає призначенню позивачу з моменту звернення за призначенням пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів і згідно усталеної судової практики слідує, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

"Ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).

З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд приходить висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.10.2020.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення і вчинення дій. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та вказують на неправомірність поведінки відповідача в спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.10.2020.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 908,00 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо прийняття рішення від 09.10.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.1 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із недосягненням пенсійного віку та не зарахуванням їй до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи у КП Шосткинський казенний завод "Зірка" контролером дільниці з складання боєприпасів та їх утилізації цеху №1 відділу технічного контролю з 19.05.2008 по 14.08.2008 та КП Шосткинському казенному заводі "Імпульс" на посаді майстра вантажно-розвантажувальних транспортно-складських робіт виробництва №5 з 28.05.2014 по 30.07.2017 неправомірними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №1 період роботи у КП Шосткинський казенний завод "Зірка" контролером дільниці з складання боєприпасів та їх утилізації цеху №1 відділу технічного контролю з 19.05.2008 по 14.08.2008 та КП Шосткинському казенному заводі "Імпульс" на посаді майстра вантажно-розвантажувальних транспортно-складських робіт виробництва №5 з 28.05.2014 по 30.07.2017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.10.2020, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко