Рішення № 102158888, 23.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 р. Справа №480/4516/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1476 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії військової частини А1476 щодо застосування березня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 р. по 31.12.2015 р. включно;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1476 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину А1476 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року - в сумі 85645,92 грн із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 44;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1476 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 р. по 10.07.2018 р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4079,99 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078;

- зобов`язати військову частину А1476 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4079,99 грн за період з 01.03.2018 р. по 10.07.2018 р. включно в сумі 19156,60 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 44.

Позовні вимоги мотивує тим, що до 10.07.2018 р. він проходив військову службу у військовій частині А1476. Наказом від 10.07.2018 р. № 156 був виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

Протягом 2015-2018 років грошове забезпечення виплачувалося в різних розмірах у зв`язку зі змінами в порядку його нарахування. За час служби, в період з грудня 2015 року і по дату звільнення, індексація заробітної плати позивача нараховувалася та виплачувалася не в повному обсязі.

При цьому зазначає, що січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Тобто індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення та підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Зазначає, що ненарахування та невиплата суми індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по 10 липня 2018 року порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що з 01.03.2018 р по 10.07.2018 р. виплата індексації позивачу здійснювалася з урахуванням базового місяця – березня 2018 року – та була виплачена в повному обсязі. Не погоджується із вимогою виплатити фіксовану індексацію за період з 01.03.2018 р. по 10.07.2018 р. в сумі 19156,60 грн, оскільки для розрахунку вказаної суми позивач застосував базовий місяць – січень 2008 року, що, на думку відповідача, є передчасним, оскільки визначення базового місяця для розрахунку фіксованої індексації має бути встановлено судом. Повідомляє, що за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, а за грудень 2015 року – нарахована та виплачена. Зазначає, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з 2016 року по 2018 рік у Міністерства оборони України не було. Крім того, за наявною у військової частини інформацією та отриманими від старших штабів розпоряджень індексацію грошового забезпечення не нараховували до окремого роз`яснення Міністерства соціальної політики України. Також, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Вказує, що військова частина А1476 є бюджетною установою та фінансується за рахунок коштів державного бюджету через Департамент фінансів Міноборони (м. Київ), а тому протиправної бездіяльності щодо нернарахування позивачу індексації грошового забезпечення у своїй поведінці не вбачає.

Крім того, з огляду на те, що позивач знав про порушення своїх прав з 10.07.2018 р., коли його було виключено зі списків особового складу військової частини, ним пропущено строк звернення до суду. При цьому будь-яких доказів наявності об`єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом, позивачем не надано. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що дії відповідача не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 29.07.2013 р. по 10.07.2018 р. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А1476.

Наказом від 10.07.2018 р. № 156 був виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення (а.с.26).

За час проходження служби індексація заробітної плати позивача нараховувалася та виплачувалася не в повному обсязі.

На звернення до командування військової частини А1476 з питання нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період проходження служби за 2015-2018 роки відповідач листом від 30.03.2021 р. відмовив у нарахуванні та виплаті індексації (а.с.9,10).

Суд вважає, що невиплата позивачу суми індексації грошового забезпечення в повному обсязі є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі – Закон), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Засади грошового забезпечення військовослужбовців визначені у статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що в період з липня 2013 року по липень 2018 року позивач проходив службу у військовій частині А1476. За період з 01.12.2015 р. по 10.07.2018 р. індексація грошового забезпечення позивача здійснювалася не в повному обсязі. На підставі ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правове регулювання інституту оплати праці наведено у главі VII Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Такий порядок регулює Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (далі – Порядок).

Враховуючи, що період з грудня 2015 року по липень 2018 року позивач проходив військову службу у військовій частині А1476, його грошове забезпечення підлягає індексації.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Вказаній нормі кореспондують положення пункту 2 Порядку, відповідно до якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства проведення індексації у зв’язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Відповідно до п. 1-1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 р. поріг індексації був встановлений у розмірі 101 відсоток.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до п. 5 Порядку (у редакції, чинній з 01.12.2015 р.) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (чинної на час виникнення спірних правовідносин), яка набрала чинності 01.01.2008 р., затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Тобто січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

На підставі п. 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення роз`яснення щодо його застосування надає Мінсоцполітики.

Відповідно до листа Мінсоцполітики від 29.12.2017 р. № 122/0/66-17 посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувалися у січні 2008 року, сума індексації у грудні 2017 року становить 4258,75 грн (а.с.11).

Таким чином, базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2008 року.

Тобто базовий місяць – це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом.

Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.

Відповідно до п. 4 Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У даному випадку за період проходження служби з 01.12.2015 р. по 10.07.2018 р. індексація грошового забезпечення позивача виплачувалася не в повному обсязі, а саме:

- за грудень 2015 року позивачу виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 281,92 грн із застосуванням базового місяця – березень 2015 року;

- за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. включно позивачу не виплачена індексація грошового забезпечення через відсутність фінансового ресурсу (а.с.10).

Тобто за період з 01.12.2015 р. по 31.12.2015 р. включно відповідачем застосовано місяць для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача – березень 2015 року, замість – січень 2008 року. У свою чергу, невірне визначення відповідачем базового місяця під час нарахування та виплати індексації за вказаний період впливає на подальший розрахунок індексації, яка підлягала нарахуванню та частково була виплачена протягом 2015-2018 рр., тому суд вважає, що відповідач має здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення позивача за цей період у порядку, встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078.

Разом з тим, за період з 01.03.2018 р. по 10.07.2018 р. індексація грошового забезпечення виплачена позивачу в повному обсязі, однак без урахування положень абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку, відповідно до яких якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

01.03.2018 р. набрала чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою було підвищено посадові оклади військовослужбовців та установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Тобто єдиним визначеним законодавством методом визначення, чи належить позивачу індексація грошового забезпечення в березні 2018 року, є визначення суми, яка була б належна йому до виплати із застосуванням базового місяця – січень 2008 року – за мінусом суми збільшення грошового забезпечення в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року.

Разом з тим, з урахуванням приписів абз. 4 п. 5 Порядку сума належної індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, що в загальному підсумку становить суму більшу, аніж виплачена відповідачем. Тобто проведена відповідачем індексація з березня 2018 року розрахована в менших сумах, у зв`язку з чим відповідач має здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення позивача за цей період з урахуванням наведених норм.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 44, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Отже, на підставі вказаного Порядку позивач має право на виплату зазначеної грошової компенсації, яка здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Крім того, відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України із суми грошового забезпечення позивача підлягає утриманню та перерахуванню до бюджету військовий збір, ставка якого встановлена у розмірі 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з огляду на таке.

Судом встановлено, що виплату позивачу індексації грошового забезпечення не проведено з 10.07.2018 р. саме з вини відповідача – суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо виплати індексації, таке порушення є триваючим, тому право позивача щодо отримання індексації грошового забезпечення з 10 липня 2018 року є абсолютним та не може бути обмежено строком.

Таким чином, оскільки індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, позивач має право на виплату індексації грошового забезпечення без обмеження строком.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, нарахувавши та виплативши ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення не в повному обсязі, не дотримався вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов`язання військової частини А1476 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 10.07.2018 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, що стосується вимог позивача про зобов`язання військової частини А1476 нарахувати та виплатити йому конкретну суму індексації грошового забезпечення, суд зазначає, що заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити конкретну суму індексації грошового забезпечення передбачає встановлення відповідачу обов`язку дотримуватися визначеної поведінки у своїй діяльності. При цьому, з огляду на наведені вище норми розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.

Крім того, саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

За таких обставин суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функцію здійснення розрахунку та нарахування коштів замість органу, на який покладено такі повноваження.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.02.2018 р. у справі № 681/423/15-а.

З урахуванням викладеного в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в даній справі, суд зазначає, що приписами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено право позивача на звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю з виконанням рішення, зазначене повноваження є правом суду та вирішується на його розсуд. Разом з тим позивачем не наведено обґрунтування необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення. Тому суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення в даній справі.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до військової частини А1476 (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165, ідентифікаційний код 24983349) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини А1476 щодо застосування березня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 р. по 31.12.2015 р. включно.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1476 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину А1476 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року - із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 44.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1476 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 р. по 10.07.2018 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078.

Зобов`язати військову частину А1476 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 10.07.2018 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 44.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах