Рішення № 102158158, 23.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2021 р. № 400/10577/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до:Військової частини А1478, Мартинівське,Вознесенський район, Миколаївська область,56525, Військової частини А2171, вул. Овідіопольська дорога, 8,Одеса,Одеська область,65033, про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А2171 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2017 та Військової частини А1478 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 28.02.2017 по 28.02.2018; зобов`язати відповідачів здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2017 та з 28.02.2017 по 28.02.2018.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачами в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби протягом 2016 - 2018 року в Збройних Силах України. Бездіяльність відповідачів щодо не проведення індексації грошового забезпечення є протиправною та не відповідає вимогам законодавства України, оскільки проведення індексації у зв`язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідачі позов не визнав, просили відмовити в задоволенні позову. Обгрунтовуючи свою позицію відповідачі зазначили у письмових відзивах, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" були внесені зміни постанвою КМУ № 1013 від 09.12.2015. Відповідно до п. 3 Постанови № 1013 для проведення продальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078. Також, відповідач зазначив, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗБУ у січні 2016 - лютому 2018 року в Міністерстві оборони не було. Суд розглянув справу 23.12.2021, відповідно до вимог ст.262 КАС України, без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Збройних Сил України, зокрема у період з 12.05.2012 по 28.02.2017 року у військовій частині А2171, у період з 28.02.2017 по 22.10.2018 у військовій частині А 1478.

Військовими частинами А2171, А 1478 позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року.

Позивач звернувся до Командування військової частини А2171 із заявою щодо нарахування йому індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2017 року.

Листом від 07.05.2021 відповідач роз`яснив, що проведення індексації грошових доходів здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів, тобто в межах коштів, передбачених на ці цілі. При цьому, механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки не перебачений.

В травні 2021 року позивач звернувся до Командування військової частини А1478 із заявою щодо нарахування йому індексації грошового забезпечення у період з 28.02.2017 по 28.02.2018 року.

Листом від 23.07.2021 відповідач роз`яснив, що проведення індексації грошових доходів здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів, тобто в межах коштів, передбачених на ці цілі. При цьому, механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки не перебачений.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад, обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 КЗпП України).

Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Крім того, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Європейський Суд з прав людини (справа "Броньовський проти Польщі" ) вказав, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створювати практичні умови для втілення їх в життя.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач при обрахуванні індексації грошового забезпечення повинен керуватися та діяти відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", який має вищу юридичну силу, ніж роз`яснення Міністерства соціальної політики України чи інші накази та роз`яснення Міністерства оборони України.

У будь-якому випадку в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини А 2171, А 1478 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2017 року, з 28.02.2017 по 28.02.2018 року обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позов підлягає задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Військова частина А1478 (Мартинівське,Вознесенський район, Миколаївська область,56525 07940002) Військової частини А2171 (вул. Овідіопольська дорога, 8,Одеса,Одеська область,65033 080309566) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2171 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2017 року.

3. Зобов`язати Військову частину А2171 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2017 року.

4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1478 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 28.02.2017 по 28.02.2018 року.

5. Зобов`язати Військову частину А1478 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) індексації грошового забезпечення в період з 28.02.2017 по 28.02.2018 року.

6. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко