
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/11546/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2021 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області про накладення арешту на кошти та інші цінності Комунального підприємства «Бібрський комунальник» Бібрської міської ради.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області з вимогою накласти арешт на кошти та інші цінності Комунального підприємства «Бібрський комунальник» (ЄДРПОУ - 36650041), що знаходяться у банках.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 по справі №813/2486/18 стягнуто з Комунального підприємства «Бібрський комунальник» податковий борг в сумі 338 407,41 грн та рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 по справі №380/4790/20 стягнуто з Комунального підприємства «Бібрський комунальник» податковий борг в сумі 652239,52 грн. Позивач також зазначив, що ним виставлені інкасові доручення в обслуговуючий банк, але вжиті заходи не дали результатів щодо погашення заборгованості перед бюджетом у зв`язку із відсутністю коштів. Тому, посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, просить задовольнити позовні вимоги та накласти арешт на кошти та інші цінності Комунального підприємства «Бібрський комунальник», що знаходяться у банках.
Ухвалою суду від 19.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частина 4 статті 124 КАС України передбачає, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстроване місцезнаходження Комунального підприємства «Бібрський комунальник» : Україна, 81220, Львівська обл., Перемишлянський р-н, місто Бібрка, вул. Тарнавського, будинок 22.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, ухвалу про відкриття провадження від 19.07.2021 отримав 29.07.2021, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
Комунальне підприємство «Бібрський комунальник» Бібрської міської ради внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36650041.
Заборгованість комунального підприємства «Бібрський комунальник» Бібрської міської ради по податках та платежах перед бюджетом згідно довідки про наявність заборгованості від 08.06.2021року №6728/5/13-01-13-01-12 становить 999 091,84 грн (а.с.5).
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України Буським управлінням ГУ ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу від 29.01.2015 року №20-13, яку надіслано платнику (а.с.18).
Позивачем виставлені інкасові доручення в обслуговуючий банк, але вжиті заходи не дали результатів щодо погашення заборгованості перед бюджетом у зв`язку із відсутністю коштів (а.с.14-17)
Актом опису майна від 10.06.2021 року №15491/6/13-01-13-06-18 інспекцією описано майно на загальну суму 704 845,12 грн (а.с.19-21).
На даний час суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені до бюджету, тобто визнаються сумою податкового боргу відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Податкового кодексу України, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
В розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг -сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ПК України).
За правилами, визначеними пунком 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст. 59 ПК України).
На виконання п. 59. 1. ст. 59 Податкового кодексу України контролюючий орган надіслав податкову вимогу форми «Ю» від 29.01.2015 року №20-13 в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (а.с.18).
Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом встановлено, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року по справі №813/2486/18 задоволено позов Головного управління ДФС у Львівській області до КП «Бібрський комунальник» Бібрської міської ради про стягнення коштів в сумі 338 407,41 грн та Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року по справі №380/4790/20 задоволено позов Головного управління ДПС у Львівській області до КП «Бібрський комунальник» Бібрської міської ради про стягнення коштів в сумі 652 239,52 грн.
З метою виконання рішень суду Головним управлінням ДФС у Львівській області виставлені інкасові доручення №12 від 16.03.2021 на суму 50000,00 грн (а.с.15-17), в обслуговуючий банк.
Згідно з відмітками банків на вказаних інкасових дорученнях, останні повернуто без виконання у зв`язку з раніше накладений арешт по другому виконавчому провадженню.
Відповідно до довідки 08.06.2021 №6728/5/13-01-13-01-12 заборгованість відповідача становить 999 091,84 грн, а актом опису майна від 10.06.2021 №15491/6/13-01-13-06-18 інспекцією описано майно на загальну суму 704 845,12 грн.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.
Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.
Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.
Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.
Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.
Аналогічний висновок щодо такого застосування підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 викладений Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №804/7201/16.
Суд зазначає, що позивач звернувся до суду саме у відповідності до норм підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.
Відповідач не надав суду доказів наявності майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, водночас поданими позивачем доказами підтверджується недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу.
Таким чином, наявні правові підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу 999 091,84 грн, а тому позов підлягає задоволенню частково.
Як визначено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив :
1. Позов задовольнити частково.
2. Накласти арешт на кошти та інші цінності Комунального підприємства «Бібрський комунальник» Бібрської міської ради (вул. Тарнавського, 22, м. Бібрка, Перемишлянський район, Львівська область, 81220; код ЄДРПОУ: 36650041), що знаходяться у банках на рахунках платника податків в межах суми податкового боргу 999091,84 грн (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`яносто одна гривня, 84 копійки)
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складений 21.12.2021.
Суддя Коморний О.І.
Судове рішення № 102157767, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 21.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/11546/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: