Рішення № 102155730, 20.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 р. Справа№200/11984/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі – відповідач-1), Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі – відповідач-2) про:

- визнання протиправним та скасування відповідного пункту рішення Міністерства оборони України оформленого протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.07.2021 року № 108, щодо відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин;

- зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством;

- зобов`язання виплатити одноразову грошову допомогу у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 проходив військову службу в Збройних силах України з 31.08.2017 року по 31.08.2020 року за контрактом.

Наказом командира військової частини А1126 по особовому складу від 22.08.2020 року № 89-РС позивача звільнено у запас за підпунктом «а» ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зазначає, що під час проходження військової служби неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному та неврологічному відділеннях.

Після закінчення військової служби позивачеві встановлено ступінь втрати професійної працездатності 20% відповідно до довідки обласної МСЕК серії 12 ААА № 032245 від 17.11.2020 року, з якою позивач звернувся до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. В довідці МСЕК серії 12 ААА № 032245 від 17.11.2020 року не було зазначено, що втрата професійної працездатності відбулася внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Отримавши довідку МСЕК серії 12 ААА № 032245 від 17.11.2020 року, позивач звернувся з нею та іншими документами до відповідача 2 з заявою про вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин.

Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скерував на адресу позивача лист від 23.12.2020 року № 09/01/185, в якому повідомив, що виплата допомоги у разі втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного в проходженням військової служби законодавством не передбачена.

У зв`язку з відмовою відповідача-2 позивач направив всі військово-медичні документі до 12 регіональної військово-лікарської комісії м. Харків.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 12 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців у протоколі № 38 від 27.01.2021 року зазначено, що захворювання солдата запасу ОСОБА_1 , 1995 року народження «ізольований міжхребцевий остеохондроз шийного та поперекового відділів, обмежений міжхребцевий остеохондроз грудного відділу хребта з нестійким больовим синдромом, незначним порушенням функції. Вертеброгенна цервікалгія, тракалгія, люмбалгія з помірним м`язово-тонічним синдромом», що підтверджується військово-медичними документами – захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини. Причинний зв`язок захворювань за свідоцтвом про хворобу ГВЛК в/ч А4615 від 06.02.2020 року, яким встановлено відсутність причинного зв`язку захворювань позивача з проходженням військової служби, відмінено.

25.03.2021 року, тобто після отримання протоколу засідання 12 регіональної військово-лікарської комісії позивачу видано другу довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках 20% серії 12 ААА № 032328 від 25.03.2021 року, в якій вказано про причини втрати професійної працездатності, як пов`язані з захистом Батьківщини.

ОСОБА_1 повторно звернувся до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до отриманої відповіді від 21.07.2021 року № 09/01/1035 відповідач 2 зазначив, що протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.07.2021 року № 108, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу в зв`язку з тим, що заявника звільнено з військової служби 30.08.2020 року, а 25.03.2021 року встановлено ступінь втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, встановлений законодавством.

Зазначає, що своєчасно, в тримісячний строк після звільнення з військової служби отримав довідку обласної МСЕК серії 12 ААА № 032245 від 17.11.2020 року, якою встановлено 20% втрати працездатності та подав документи до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги, тому вважає неправомірним рішення Міністерства оборони України, яким позивачеві відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Прийнято розгляд справи проводити в строки встановлені ст. 258 КАС України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року прийнято проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Замінено спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи підготовчим засіданням. Продовжено строк підготовчого засідання. Призначено підготовче засідання на 20 грудня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Міністерством оборони України надано письмовий відзив від 29.09.2021 року (а.с. 37-39). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що згідно з положеннями пп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Позивача звільнено з військової служби 30.08.2020 року, а 25.03.2021 року встановлено ступінь втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, передбачений пп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Аналогічні вимоги встановлені пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Так, відповідно до пункту 7 постанови КМУ № 975 у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від:

- 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Позивача звільнено з військової служби 30.08.2020 року, а ступінь втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини встановлено 25.03.2021 року, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, передбачений пп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975.

Посилаючись на положення пп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки також надано письмовий відзив від 11.10.2021 року (а.с. 47-49). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Згідно з п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Оскільки позивачу ступінь втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини встановлено 25.03.2021 року, то тримісячний термін після звільнення з військової служби – 30.08.2020 року, передбачений пп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» сплинув.

З зазначених причин відповідач-2 також просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 (а.с. 5). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5зв.бік).

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 09.08.2016 року № 1411037853 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7).

Позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 17.08.2018 року є учасником бойових дій та має право на відповідні пільги (а.с. 11).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 проходив військову службу в Збройних силах України з 31.08.2017 року по 31.08.2020 року за контрактом від 31.08.2017 року (а.с. 8-10, 14).

Наказом командира військової частини А1126 по стройовій частині від 31.08.2020 року № 169 позивача звільнено у запас за підпунктом «а» ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 30.08.2020 року (а.с. 16).

ОСОБА_1 під час проходження військової служби перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 393 госпітальної військово-лікарської комісії в/ч А4615 м. Дніпро від 06.02.2020 року, яким встановлено причинний зв`язок захворювань позивача (ізольований міжхребцевий остеохондроз шийного та поперекового відділів, обмежений міжхребцевий остеохондроз грудного відділу хребта, вертеброгенна цервікалгія, торакалгія) з проходженням військової служби (а.с. 17).

Лікування позивача під час проходження військової служби в травматологічному та неврологічному відділеннях також підтверджується виписками № 613 від 07.02.2020 року, № 5824 від15.11.2019 року, від 06.12.2019 року (а.с. 18-20).

Після закінчення військової служби позивачу вперше встановлено ступінь втрати професійної працездатності 20% відповідно до довідки обласної МСЕК серії 12 ААА № 032245 від 17.11.2020 року (а.с. 21).

Суд зазначає, що даною довідкою від 17.11.2020 року не встановлено причинного зв`язку захворювань позивача з проходженням ним військової служби.

З вказаною довідкою обласної МСЕК серії 12 ААА № 032245 від 17.11.2020 року позивач звернувся до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин.

Листом від 23.12.2020 року № 09/01/185 Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив позивача про те, що виплата допомоги у разі втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного в проходженням військової служби законодавством не передбачена (а.с. 22).

У подальшому позивач направив всі військово-медичні документі до 12 регіональної військово-лікарської комісії м. Харків.

Згідно з витягом з протоколу засідання 12 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців № 38 від 27.01.2021 року встановлено, що захворювання солдата запасу ОСОБА_1 , 1995 року народження «ізольований міжхребцевий остеохондроз шийного та поперекового відділів, обмежений міжхребцевий остеохондроз грудного відділу хребта з нестійким больовим синдромом, незначним порушенням функції. Вертеброгенна цервікалгія , тракалгія, люмбплгія з помірним м`язово-тонічним синдромом», що підтверджується військово-медичними документами – захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини. Причинний зв`язок захворювань за свідоцтвом про хворобу ГВЛК в/ч А4615 від 06.02.2020, яким встановлено відсутність причинного зв`язку захворювань позивача з проходженням військової служби відмінено (а.с. 23).

25.03.2021 року, тобто після отримання протоколу засідання 12 регіональної військово-лікарської комісії № 38 від 27.01.2021 року позивачу видано нову довідку обласної МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках 20% серії 12 ААА № 032328 від 25.03.2021 року, в якій вказано про причини втрати професійної працездатності, які пов`язані з захистом Батьківщини (а.с. 24).

З вказаною довідкою ОСОБА_1 повторно звернувся до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.

Листом від 21.07.2021 року № 09/01/1035 Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив, що протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.07.2021 року № 108, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу в зв`язку з тим, що заявника звільнено з військової служби 30.08.2020 року, а 25.03.2021 року встановлено ступінь втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, встановлений законодавством (а.с. 25).

Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.07.2021 № 108 позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_1 звільнено з військової служби 30.08.2020 року, а ступінь втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини встановлено 25.03.2021 року, тобто за межами тримісячного терміну після звільнення з військової служби (а.с. 65).

Таким чином, даний спір між сторонами виник внаслідок незгоди позивача з відмовою відповідача-1 у виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням втрати професійної працездатності від захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону №2011-ХІІ дія даного Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Частиною 1 ст. 16 Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пп. 7 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Згідно з ч. 2 ст. 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у пп. 5-9 п. 2 ст. 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, прийнятою відповідно до п. 2 ст. 16-2 та п. 9 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ України, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Пунктом 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 975 у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами первинного огляду органами обласною МСЕК з 17.11.2020 року ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати працездатності в розмірі 20%, проте не встановлено причинного зв`язку втрати працездатності як захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акту огляду обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 серії 12 ААА № 032245 від 17.11.2020 року.

Таким чином, у позивача не було права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ступеню втрати працездатності з 17.11.2020 року, оскільки медико-соціальною експертною комісією № 2 не встановлено причинного зв`язку втрати працездатності як захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби на вказану дату.

Лише 25.03.2021 року медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу встановлено ступінь втрати працездатності в розмірі 20%, з зазначенням причинного зв`язку втрати працездатності як захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Відповідно вказаних правових норм, позивач не мав права на виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності під час проходження військової служби у зв`язку з закінченням трьох місяців після його звільнення з військової служби, передбачених пп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.07.2021 року № 108 є обґрунтованим нормами чинного законодавства, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Питання судових витрат не вирішується у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_3 ; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.08.2016р. № 1411037853: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міністерства оборони України (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022), Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження: 87548, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 67, код ЄДРПОУ 08301764) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 грудня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова