Ухвала суду № 102155017, 23.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 грудня 2021 року Справа №160/7655/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М. в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним рішення, скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний Суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_2 , Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ІК 40392181;

- скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54158994 від 21.09.2020 щодо квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто з підстав не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 рок у справі № 160/7655/21 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З матеріалів справи вбачалося, що провадження у справі відкрито не було.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним рішення, скасування державної реєстрації залишено без руху.

Позивачу встановлено п`ятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- нову редакцію позовної заяви відповідно до кількості учасників справи із уточненням суб`єктного складу сторін із зазначенням повного вірного найменування відповідача 1, із пред`явленням позовних вимог до кожного з заявлених відповідачів, із обґрунтуванням яким чином оскаржуване рішення порушує права, свободи, інтереси позивача, із викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися, відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

- копію нової редакції позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи АБО докази направлення копії нової редакції позовної заяви з додатками листом з описом вкладення іншим учасникам справи.

21.12.2021 року від позивача через систему "Електронний Суд" на виконання вимог ухвали суду від 07.12.2021 року надійшла заява про зміну предмету спору, нова редакція позовної заяви, а також додаткові докази.

Так, при прийнятті поданих позивачем документів на виконання вимог ухвали суду від 07.12.2021 року, судом було встановлено, що у новій редакції позовної заяви зі зміненим предметом позивачем та її представником, мовою оригіналу, зазначено: «Суддя Неклеса О.М. проявляє дискримінацію до мене в угоду корумпованим чиновникам із Дніпровської міської ради і її виконавчих органів. Ця справа є наслідком бездіяльності майже всіх суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду і ОСОБА_3 перебуває в конфлікті з цими суддями. Щоб аргументувати скарги на можливі неправосудні ухвали упередженої та небезсторон ньої судді Неклеси О.М. про відмову в розгляді мого зміненого адмінпозову, я вказую відповідні норми статті 160 КАС України - такого в судовій практиці немає!».

З метою уникнення у майбутньому сумнівів з боку позивача та її представника у неупередженості та об`єктивності головуючого судді під час розгляду справи №160/7655/21 та виключення будь-яких сумнівів щодо дотримання судом принципів законності, судом подано заяву про самовідвід.

При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з такого.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, “має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється”.

Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі “Мироненко і Мартенко проти України”, “Олександр Волков проти України”).

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі “Білуга проти України” та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі “Ветштайн проти Швейцарії” зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Зважаючи на вказані обставини, аналіз норм чинного законодавства України, Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики Європейського суду з прав людини, та з урахуванням приписів статей 36, 39, 40 КАС України, з урахуванням того, що позивач та її представник має сумніви у неупередженості та об`єктивності судді, з метою уникнення у майбутньому сумнівів з боку позивача та її представника у неупередженості та об`єктивності головуючого судді під час розгляду справи №160/7655/21 та виключення будь-яких сумнівів щодо дотримання судом принципів законності, суд вважає, що подана заява судді про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 241, 242 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М. про самовідвід задовольнити.

Справу передати для здійснення повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.12.2021р .

Суддя О.М. Неклеса