Рішення № 102152531, 08.12.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7131/21

Номер провадження2-а/711/95/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Демчика Р.В.

при секретарі Кофановій А.О.,

за участі:

представника позивача Орленка В.В. ,

представника відповідача Скляренко М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору поліцейський взводу №1 роти ТОР батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Ясюк Ігор Борисович, Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 , діючи в особі представника адвоката Орленка В.В. звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору поліцейський взводу №1 роти ТОР батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Ясюк І.Б., Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свій позов обгрунтовує тим, 07.10.2021 року поліцейським взводу № 1 роти ТОР батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Ясюком І.Б. в м. Черкаси по вул. Припортова, 46, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №691291.

Згідно змісту вказаної постанови, 07.10.2021 року о 14:00 год. ОСОБА_1 залишив транспортний засіб AUDI Q7 державний номер НОМЕР_1 у такому місці, що зробило неможливим рух автомобіля ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_2 ( власником якого є ПАТ «Черкасиобленерго»), чим порушив п. 15.10.Д ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Вказаною постановою на нього накладено штраф в сумі 680 грн.

Вважає, що постанова прийнята з грубим порушенням вимог законодавства при її винесенні, відсутністю самої події адміністративного правопорушення, а тому вважає її незаконною та просить скасувати з наступних підстав.

Він, 07.10.2021 року приблизно о 14:00 год. у зв`язку з потребою забрати свого малолітнього сина та дружину за адресою м. Черкаси, вул. Припортова, 46, та підозрою на технічну несправність автомобіля, був вимушений зупинити свій транспортний AUDI Q7 державний номер НОМЕР_1 (врахувавши, що водій ВАЗ зможе за допомогою маневру виїхати з місця свого паркування).

Згодом повернувшись на місце тимчасової зупинки свого транспортного засобу разом із своєю сім`єю, побачив, що вищевказаного автомобіля стоїть поліцейський патруль та відбирає пояснення у водія автомобіля ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_2 , який скаржиться на неможливість ним виїхати з місця свого паркування.

Зрозумівши суть претензії водія автомобіля ВАЗ 2106, він вирішив самостійно від`їхати ще на декілька метрів, щоб допомогти водію ВАЗ 2106 вирішити цю складну та неординарну дорожню ситуацію.

В результаті неодноразових спроб провороту замка запалювання свого транспортного засобу AUDI Q7, точно підтвердив технічну несправність, що виявилася у неможливості завести двигун свого автомобіля.

Про те, що транспортний засіб AUDI Q7, є технічного несправним він неодноразово повідомляв працівникам патрульної поліції під час винесення ними постанови.

Патрульним поліцейським залишився поза увагою факт непереборної сили, а саме технічної несправності транспортного засобу AUDI Q7, що об`єктивно унеможливлює не тільки його паркування у іншому місці, але й подальше користування без сторонньої допомоги.

Пунктом 15.10.д ПДР України визначено, що стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для транспортних засобів.

Згодом, після винесення постанови, водій автомобіля ВАЗ самостійно покинув місце стоянки без будь-яких проблем.

Також вважає, що при винесенні постанови не було наведено грунтовних доказів, мотивуючих рішення відповідача про скоєння адміністративного правопорушення позивачем, не були зафіксовані показання свідків ( що підтвердили б навмисну зупинку ТЗ для перешкоджання руху ВАЗ 2106 ), не було надано доказів в спростування доводів позивача про не порушення ним правил дорожнього руху, а саме по собі описання Відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення; не було належним чином забезпечено повний розгляд справи з врахуванням усіх обставин справи.

Крім того вказує на те, що під час розгляду справи він виявив бажання скористатися правовою допомогою та особисто ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, про що заявив відповідне усне клопотання поліцейському Ясюку І.Б..

Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання такої правової допомоги.

Такими діями інспектор порушив права позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно не дотримав встановлений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є безумовною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного, просить суд поновити процесуальний строк на оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване, не в автоматичному режимі серії ДП18 № 691291 від 07.10.2021 року, відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень; закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. З ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення; стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Провадження у справі відкрито на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.11.2021року. Розгляд адміністративної справи проводився в позовному провадженні з особливостями, встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України.

16.11.2021 року на адресу Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшов відзив управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Треті особи в судове засідання не з`явилися

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови поліцейського взводу №1 роти ТОР батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Ясюка І.Б. серії ДП 18 № 691291 від 07.10.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.

Відповідно до вищевказаної постанови, 07.10.2021 року о 14:00 год. ОСОБА_1 залишив транспортний засіб AUDI Q7 державний номер НОМЕР_1 у такому місці, що зробило неможливим рух автомобіля ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_2 ( власником якого є ПАТ «Черкасиобленерго»), чим порушив п. 15.10.Д ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Так, Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як було зазначено вище, відповідно до оскаржуваного рішення відповідача, 07.10.2021 року о 14:00 год. ОСОБА_1 залишив транспортний засіб AUDI Q7 державний номер НОМЕР_1 у такому місці, що зробило неможливим рух автомобіля ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_2 ( власником якого є ПАТ «Черкасиобленерго»), чим порушив п. 15.10.Д ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Згідно з п.15.10.д ПДР стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O’Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти і керувати автомобілем, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватися вимог ПДР України.

Відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і необхідними доказами, одним з яких є відеозапис.

З оглянутого в судовому засіданні відео файлу, який наданий позивачем (video 5463147449314972908) вбачається, що позивач повідомляє працівника поліції про несправність автомобіля, при цьому не посилається на будь-які докази, які підтверджують вказану несправність. З відеозапису не вбачається що позивач намагається завести двигун автомобіля AUDI Q7, але постійно стверджує що автомобіль несправний. Крім того, з відеозапису вбачається, що автомобіль позивача AUDI Q7 розташований так, що унеможливлює вільний виїзд автомобіля ВАЗ 2106. Вказаний відеозапис здійснений у світлу пору доби.

З оглянутого в судовому засіданні відео файлу, який наданий позивачем (video 5415611739125321919) вбачається, що позивач перебуває в автомобілі та намагається завести його двигун. Разом з тим, вказаний відеозапис здійснений в темну пору доби, і в ньому відсутні відомості про дату та час його здійснення, а тому, суд вважає цей відеозапис як доказ на підставі ст.ст. 75,76 КАС України.

Також, суд не приймає до уваги як доказ, відеозапис наданий позивачем під назвою «косміна відео як виїзжа», оскільки вказаний відеозапис не містить дати та часу його здійснення.

Також, на обґрунтування неправомірності прийнятої відповідачем постанови, позивач посилається на те, що відповідач не надав йому можливості скористатися правовою допомогою та не надав докази вчинення адміністративного правопорушення.

Однак суд не може погодитись із такою позицією позивача, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Так, у п.3.2 рішення КС України від 30.09.2009 №23-рп/2009 сказано, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами й може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу — це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин з іншими суб`єктами права.

Також КС зазначив і те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ст.59 Конституції покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки зумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Разом з тим, з відеозаписів наданих відповідачем вбачається, що позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не повідомляв про наміри скористатися правовою допомогою. Навпаки, під час розгляду справи перебував в зачиненому автомобілі та на неодноразові прохання патрульного щодо надання необхідної інформації для розгляду справи, позивач не реагував. Лише під час складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивач повідомив про те, що приїде його адвокат.

Отже, враховуючи встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський, який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, встановив порушення позивачем вимог п.15.10.д ПДР України. У відповідача були достатні підстави, а саме фактичні дані, які свідчили про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, а прийняте відповідачем рішення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень, відповідає санкції частини третьої статті 122 КУпАП. Наслідком встановлених обставин є винесення відповідачем обґрунтованої постанови у справі про адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення застосовано без порушень, в межах статті КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства.

Позивач не зробив посилань на обставини та не надав відповідних доказів, які б свідчили про відсутність в його діях порушень Правил дорожнього руху України, що давало б змогу для суду зробити висновок про те, що постанову у справі про адміністративне правопорушення було складено з порушенням діючих норм законодавства. Доказів, які б спростувати факт вчинення адміністративного правопорушення та обставин, які б вказували на відсутність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності у межах розгляду даної справи наведено не було.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Крім того, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу процесуального строку на подачу позовної заяви, оскільки такий строк ним не порушений.

Оскільки суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, то не може бути задоволена й вимога про стягнення на користь позивача понесених витрат по сплаті витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного, Законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» статтей 33, 122, 222, 251, 252, 258, 268, 278, 283, 284 КУпАП, керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-255, 286 КАС України,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору поліцейський взводу №1 роти ТОР батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Ясюк Ігор Борисович, Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого адміністративного апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий: Р. В. Демчик