Ухвала суду № 102152389, 16.12.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2268/14-ц

номер провадження 4-с/695/22/21

УХВАЛА

16 грудня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши в судовому засіданні скаргу, яка подана представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», адвокатом Шульгою Павлом Миколайовичем на дії державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) про повернення виконавчого документа стягувачу, –

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2021 року до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга адвоката Шульги П.М. в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», який звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні №52003120 стягувачу.

У своїй скарзі скаржник просив поновити строк оскарження постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.01.2021 стягувача по справі №695/2268/14-ц за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 було замінено правонаступником ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

03.11.2021 представник ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звернувся до Золотолніського ДВС щодо наявності виконавчого провадження відносно боржника, однак йому стало відомо, що 29.09.2016р. постановою державного виконавця виконавчий документ було повернуто стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Оскільки про вказані обставини представник стягувана дізнався з листа Золотоніського ДВС, який був отриманий 22.11.2021р., тому заявник просить поновити строк на подачу вказаної скарги..

Відповідно до 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною 2 ст. 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обгрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає, що доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі" (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява N 39199/98, п. 62), "Воловік проти України" від 6 грудня 2007 року, заявам 15123/03.

У Рішенні в справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява N 23436/03 ЄСПЛ зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія AN 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі №755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі " Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та Trukh v. Ukraine, заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).

У постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі N 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.

Судом встановлено, що ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.01.2021р. в справі №695/2268/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору №285п/14/2008-840 від 18.07.2008 року замінено сторону стягувача її правонаступником у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, з первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» (ЄДРПОУ 20025456) на ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (ЄДРПОУ 39761587).

Вказана ухвала суду набрала законної сили 27.01.2021р.

При цьому скаржник вказує, що лише 03.11.2021р. звернувся до Золотоніського ДВС щодо наявності виконавчого провадження відносно боржника.

У клопотанні про поновлення строку на подачу скарги скаржник не зазначає про жодні обставини, що перешкоджали йому в період часу з січня по листопад 2021 р. вчинити вказані дії, чи встановити усі обставини виконання вказаного рішення суду, в тому числі за допомогою відкритих джерел, що знаходяться у відкритому доступі.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, суд приходить до висновку, що скаржником пропущено строк для звернення до суду із вказаною скаргою, а клопотання про поновлення строку на подачу скарги не містить жодних належних обґрунтувань та посилань на належні докази, що давали б підстави суду прийти до висновку, що строки, встановлені ст.. 449 ЦПК України пропущені з поважних причин та наявні підстави для поновлення строку для подання скарги.

Враховуючи вказане, суд приходить до переконання, що дана заява про поновлення строку на подачу скарги не підлягає задоволенню, а сама скарга, підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 126,127, 353, 354,447,449 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», адвокату Шульгі Павлу Миколайовичу в задоволенні заяви про поновлення строку на подачу скарги на дії державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скаргу, яка подана представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», адвокатом Шульгою Павлом Миколайовичем на дії державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) про повернення виконавчого документа стягувану – залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особи, заяви яких залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, мають право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Середа Л.В.