Рішення № 102151888, 17.12.2021, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1791/21

№ 2/544/486/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 грудня 2021 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сайко О.О.,

за участю секретаря Костенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборна, 41 справу за позовом представника позивача-адвоката Ковтуна Миколи Васильовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Пирятинський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про визання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року представник позивача – адвокат Ковтун М.В. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", в якому просив визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 29.01.2020, зареєстрований в реєстрі за № 9222, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" фінансового боргу у розмірі 24 131 грн 17 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між ОСОБА_2 і ПАТ «Платинум Банк» було укладено кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_3 отримала готівковий кредит. У відповідності до графіку погашення кредиту остання повертала отриманий кредит і сплачувала проценти за користування ним щомісячно, шляхом внесення готівкових коштів через термінал самообслуговування платіжних систем та послуг.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 стало відомо, що відносно неї існує виконавче провадження, яке перебуває на виконанні у Пирятинському районному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про примусове стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» боргу у розмірі 24 131,17 грн. Виконавчим документом є виконавчий напис №9222, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 29 січня 2020 року. Вважає, що зазначений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з огляду на наступне.

Пояснює, що кредитний договір не був посвідчений нотаріально, а отже не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису. У тексті виконавчого напису не зазначено чи строк платежу за кредитним договором настав та відповідно не зазначена дата настання такого строку

У виконавчому написі вказано, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» є стягувачем заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, оскільки йому відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №20182407-1/2 від 24.07.2018 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», якому в свою чергу відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №170601 від 17.06.2015 ТОВ «Фінансова компанія «Бізнесфінанс», якому в свою чергу відступлено на підставі договору факторингу № 20141028-Г від 28.10.2014 ПАТ «Платинум Банк» право вимоги за кредитним договором №1546/2543SFPR7 від 07.04.2012, укладеним між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 .

Отже, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» є черговим новим кредитором за кредитним договором, проте ОСОБА_1 не отримувала від відповідача (як і від попередніх кредиторів) повідомлення про зміну кредитора у зобов`язанні, а також будь яких доказів на підтвердження того, що останній є новим кредитором по кредитному договору. Також відповідачем не було направлено ОСОБА_1 листа з вимогою про усунення порушення стосовно зобов`язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов`язань, у зв`язку з чим остання була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги кредитора або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Також ОСОБА_1 не отримала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, що унеможливлює подання нею нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

З огляду на викладене, представник позивача вважає, що виконавчий напис №9222, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 29.01.2020, не підлягає виконання. Крім цього, зазначає, що позивач очікує понести витрати в сумі 5000 грн, пов`язані із користуванням професійною правовою допомогою при розгляді справи судом.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року було відрито провадження у справі та вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

18 листопада 2021 року від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді.

За ч. 1 ст. 201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Оскільки, позивач не надав своєї згоди на врегулювання спору за участю судді, врегулювання спору за участю судді не здійснювалося.

Позивач в судове засідання не з`явилася, її представник надав 17.12.2021 до суду заяву про розгляд справи без його та ОСОБА_1 участі. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити в повному обсязі та вирішити питання стягнення судових витрат. Крім цього, надав докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу на суму 2000 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав 18.11.2021 заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутність представника та зазначає, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №9222, виданого 29.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М - таким, що не підлягає до виконання та стягненню з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 454 грн та у разі подання заяви про забезпечення позову у розмірі 227 грн. Інші вимоги позивача - такі як стягнення орієнтовних судових витрат в розмірі 5 000 грн. - не визнаються. Вважають, що вимоги позивача в частині стягнення з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» орієнтованих судових витрат в розмірі 5 000 грн слід залишити без задоволення, оскільки розподіляючи судові витрати між сторонами у справі необхідно врахувати дії сторони, щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений шляхом відправлення судових повісток за місцем його роботи.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, врахувавши думку сторін, оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 29.01.2020 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9222, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" невиплачені в строк грошові кошти у розмірі 24 131,17 грн, якому ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 20182407-1/2 від 24.07.2018, якому в свою чергу ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №1706/01 від 17.06.2015, якому в свою чергу ПАТ «Платинум Банк» на підставі договору факторингу № 20141028-Г від 28.10.2014 відступлено право вимоги за кредитним договором № 1546/2543SFPR7 від 07.04.2012, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 (а.с.10).

01.03.2021 державним виконавцем Пирятинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Журбою Т.О. відкрито виконавче провадження на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про примусове виконання зазначеного вище виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 9222 (а.с.32).

Позивач вважає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М., вчиняючи 29.01.2020 року виконавчий напис №9222 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості, не врахував та не перевірив безспірність заборгованості або іншої відповідальності ОСОБА_1 перед відповідачем, у зв`язку з чим звернувся до суду з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що підлягає виконанню.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

У частині першій статті 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року (справа № 757/24703/18-ц) зазначив, що за загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно частини першої статті 39 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон) порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до приписів ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, оскільки визнання відповідачем ТОВ «Фінансова компанія управління активами» позову ОСОБА_1 не суперечить закону, не порушує прав та свобод інших осіб, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті,суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 грн. Крім того, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору від суми 908 грн, що становить 454 грн.

Дослідивши заяву позивача представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст.ст.15,133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником надано суду договір про надання правничої допомоги № 75 від 13.10.2021, укладений між адвокатом Ковтуном М.В. та Кривець В.П. додаток до договору ( в якому сторони узгодили розмір гонорару), квитанцію на суму 2000 грн, розрахунок витрат на правову допомогу, який відповідає складності справи та є співмірним із характером правовідносин, які склалися між сторонами.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 454 грн. сплаченого судового збору та 2000 грн. на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 19, 76, 81,141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача-адвоката Ковтуна Миколи Васильовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 29.01.2020, зареєстрований в реєстрі за № 9222, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (код ЄДРПОУ 35017877) фінансового боргу за кредитним договором від 07.04.2012 №1546/2543SFPR7, у загальній сумі 24 131 ( двадцять чотири тисячі сто тридцять одна) гривня 17 коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (код ЄДРПОУ 35017877;08200, м. Ірпінь Київської обл., вул. Стельмаха,буд. 9А, корп.2, офіс 203) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) в повернення сплаченого судового збору 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (код ЄДРПОУ 35017877;08200, м.Ірпінь Київської обл., вул. Стельмаха,буд. 9А, корп.2, офіс 203) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми 908 грн, що складає 454 грн.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) 50 відсотків судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн, сплаченого згідно квитанції № 0.0.2298336535.1 від 12 жовтня 2021 року (отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м.Пирятин/22030101, код отримувача 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: *;101;2471205165;22030101;Судовий збір(Державна судова адміністрація України,050); ОСОБА_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча - О.О. Сайко