Рішення № 102151684, 22.12.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3123/21

Провадження № 2/553/1424/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.12.2021м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І.,

за участю секретаря: Махаринської Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 27 591 грн 49 коп.

Просив суд скасувати борг по аліментах в розмірі 27 228,57 грн, посилаючись на те, що аліментні зобов`язання він виконував належним чином, суму, яка відповідає розміру заборгованості, він перераховував матері відповідача ОСОБА_4 з якою проживала їхня донька ОСОБА_5 .

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач позов визнав та не заперечував проти стягнення з нього 27 591 грн 49 коп.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції 29 серпня 2006 року батьком ОСОБА_3 вказано ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_6 , після зміни прізвища ОСОБА_7 .

26 жовтня 2009 року Ленінським районним судом м.Полтави розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат. За результатами розгляду справи суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі ј частини всіх доходів ОСОБА_2 .

Позивачем отримано виконавчий лист №2-2253 від 18.03.2010 року, який було пред`явлено до виконання Шевченківському відділу виконавчої служби у місті Полтава.

25.03.2010 року старшим державним виконавцем Лавріненко Ольгою Анатоліївною відкрито виконавче провадження №18220741.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданим Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Суми) від 05.11.2021 року №93564 складеного головним державним виконавцем О.В. Ягуніною, заборгованість згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.11.2021 року складає 27 591,49 грн.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються судом у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України: стану здоров`я і матеріального становища одержувача аліментів і платника аліментів: наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина тощо.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. (ч. 1 ст. 191 СК України).

Згідно вимог ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII ( 789-12 ) від 27.02.91 та яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Як роз`яснено у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) і виплачуються щомісячно. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України уразі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Ураховуючи положення ст. 196 СК України та дані розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 05.11.2021 року №93564, пеня за несплату аліментів щодо заборгованості у сумі 27591,49 грн. становить 74646,96 грн. та виходить з розрахунку:

Пеня за несплату аліментів за вересень 2020 року у сумі 1159,00 грн. становить 4 914,16 грн. (1159,00 грн. х 1 % х 424 (кількість днів прострочення з 14.09.2020 року по 11.11.2021 року)).

Пеня за несплату аліментів за жовтень 2020 року у сумі 1159,00 грн. становить 4 717,13 (1159,00 грн. х 1 % х 407 (кількість днів прострочення з 01.10.2020 року по 11.11.2021 року)).

Пеня за несплату аліментів за листопад 2020 року у сумі 2785,75 грн. становить 10 474,42 (2785,75 грн. х 1 % х 376 (кількість днів прострочення з 01.11.2020 року по 11.11.2021 року))

Пеня за несплату аліментів за грудень 2020 року у сумі 1195,5 грн. становить 4 136,43 грн. (1195,5 грн. х 1 % х 346 (кількість днів прострочення з 01.12.2020 року по 11.11.2021 року))

Пеня за несплату аліментів за січень 2021 року у сумі 3030,75 грн. становить 9 546,86 грн. (3030,75 грн. х 1 % х 315 (кількість днів прострочення з 01.01.2021 року по 11.11.2021 року))

Пеня за несплату аліментів за лютий 2021 року у сумі 3030,75 грн. становить 2606,52 грн. (3030,75 грн. грн. х 1 % х 284 (кількість днів прострочення з 01.02.2021 року по 11.11.2021 року))

Пеня за несплату аліментів за березень 2021 року у сумі 3030,75 грн. становить 7 758,72 грн. (3030,75 грн. х 1 % х 256 (кількість днів прострочення з 01.03.2021 року по 11.11.2021 року)).

Пеня за несплату аліментів за квітень 2021 року у сумі 2917,25 грн. становить 6563,81 грн. (2917,25 грн. х 1 % х 225 (кількість днів прострочення з 01.04.2021 року по 11.11.2021 року)).

Пеня за несплату аліментів за травень 2021 року у сумі 2917,25 грн. становить 5 688,64 грн. (2917,25 грн. х 1 % х 195 (кількість днів прострочення з 01.05.2020 року по 11.11.2021 року)).

Пеня за несплату аліментів за червень 2021 року у сумі 2917,25 грн. становить 4 784,29 (2917,25 грн. х 1 % х 164 (кількість днів прострочення з 01.06.2021 року по 11.11.2021 року)).

Пеня за несплату аліментів за липень 2021 року у сумі 2917,25 грн. становить 3 909,12 грн. (2917,25 грн. х 1 % х 134 (кількість днів прострочення з 01.10.2020 року по 11.11.2021 року)).

Поряд із цим ч. 1 ст. 196 СК України встановлене обмеження щодо стягнення суми неустойки (пені), яка не може бути більшою 100 відсотків заборгованості.

Ураховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 27 591,49 грн, який визначений державним виконавцем як сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №18220741. (а.с.11)

Враховуючи вищевикладене, позицію відповідача, який позов визнав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. 141, 150, 180, 182, 191, 196 СК України, керуючись ст.11, 12, 19, 81, 89, 263-268, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , у розмірі 27 591 грн 49 коп. (двадцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня 49 копійок)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук