Рішення № 102151362, 22.12.2021, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/1482/21

381/3483/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2021 року представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії в розмірі 9609,60 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.05.2020 уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» при проведенні перевірки дотримання споживачами Правил роздрібного ринку енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено факт порушення – п.п. 1 п. 5.5.5, п.8.2.4. ПРРЕЕ – самовільне підключення електропроводки та електроприладів споживача до електричної мережі ОСР поза засобом обліку електричної енергії. На ввідному кабелі перед приладом обліку на опорі 0,4 кВ приєднано без облікове відгалуження фазного проводу до електропроводки споживача в будинку. Електрична енергія що споживалась, лічильником не враховувалась. Виявлене порушення ПРЕЕ було оформлене Актом про порушення ПРЕЕ №К042471 від 12.05.2020 за присутності відповідача ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис в акті. В подальшому, 28.05.2020 за участі відповідачки, відбулося засідання комісії по розгляду Акту про порушення ПРЕЕ №042471 від 12.05.2020, на підставі виявленого правопорушення відповідачці ОСОБА_1 нараховано суму спричинених збитків в розмірі 8472,65 грн. та виставлено рахунок, який було надіслану на адресу відповідача поштою 20.07.2021. Враховуючи те, що відповідач добровільно не хоче сплачувати суму заборгованості, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та просить стягнути також, 3% річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 1136,95 грн., яка станом на дату подання позову складає 9609,60 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07 грудня 2021 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні електромережі», в якому вона просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідно до абз. 3 п. 8.2.5 ПРЕЕ, де зазначено, що в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача – випливає, що Акт про порушення №к042471 від 12.05.2020 не відповідає вимогам ПРРЕЕ, що є порушенням п. 8.2.4 глави 8.4., який передбачає, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства. У положенні п. 8.2.6 ПРРЕЕ зазначається, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Тому, Протокол №33 засідання комісії по розгляду акту №042471 від 12.05.2020, не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст. 77,78 ЦПК України, оскільки складений з порушенням ПРРЕЕ та не відповідає його положенням. Відповідно, Протокол №33 засідання комісії по розгляду акту №042471 від 12.05.2020 не може підтверджувати вину відповідача у поза обліковому споживанні електроенергії, а також, обсяг та вартість не облікованої електричної енергії, зокрема на суму 8 472,65 грн., що були встановлені на підставі Акту про порушення №К042471 від 12.05.2020 та як наслідок несплати, подання позову про стягнення відповідної суми і нарахування 269,96 грн. – 3% річних та 866,99 грн. – інфляційних втрат. Відповідач зазначила, що як в Акті про порушення №К042471 від 12.05.2020 так і Протоколі №33 засідання комісії по розгляду акту №042471 від 12.05.2020, а також Протоколі №6/2 від 06.08.2020 засідання комісії ІКЦ – не були належним чином розглянуті зауваження Позивача щодо факту аварійного відключення 06.05.2020 та проведення 06.05.2020 ремонтних робіт з відновлення електропостачання в будинку споживача, електриком позивача, який в тому числі проводив відповідні роботи з доступом до засобу обліку, де було виявлено порушення ПРРЕЕ та складено Акт про порушення №К042471 від 12.05.2020. Однак, за наслідками проведення відповідних ремонтних робіт електриком позивача, в тому числі з доступом до засобу обліку де було виявлено порушення ПРРЕЕ та складено АКТ про порушення №К042471 від 12.05.2020, факту відповідного порушення встановлено не було.

16 грудня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вони просять їх вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступні обставини. Доводи відповідачв, викладені у відзиві на позовну заяву зводяться до того, що на її думку позивач до визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по акту про порушення ПРРЕЕ № К042471 від 12.05.2020 не міг застосовувати Методику визначену главою 8.4 ПРРЕЕ без проведення експертизи приладу обліку. З даним висновком позивач не згоден, вважає його необґрунтованим. Виявлене порушення ПРРЕЕ було оформлене Актом про порушення ПРРЕЕ №К042471 від 12.05.2020 за присутності відповідачки ОСОБА_1 , працівників Позивача. Акт про порушення №К042471 підписано відповідачкою без зауважень. Потім, 28.05.2020 за участі відповідачки, відбулось засідання комісії по розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № К 042471 від 12.05.2020. та було складено Протокол №033 від 28.05.2020. Відповідно до висновків комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, Акт №К024471 від 12.05.2020 підлягає розрахунку відповідно до п 8.2.4., п. 8.4.13 ПРРЕЕ за формулою 8 ПРРЕЕ за період 71 днів з дати останнього контрольного огляду. Обсяг необлікованої електричної енергії склав 3036 кВт/год. Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу за період порушення нараховано обсяг електричної енергії в сумі 8472,65 грн. 06.08.2020 відбулось повторне засідання комісії ІКЦ за участі представників НКРЕКП, ІДЕН, ПрАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по розгляду вищевказаного Акту. Рішення комісії оформлене протоколом № 6/2 від 06.08.2020 комісією вирішено, що Акт про порушення складено правомірно згідно з чинним законодавством. Нарахування по Акту №К042471 від 12.05.2020 виконано у відповідності до ПРРЕЕ та підлягає оплаті в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 на власний розсуд трактує та кваліфікує виявлене у неї порушення, та пункти Методики, яка застосована для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Ухвалою судді від 15 листопада 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, і в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відносини,які виникають між споживачем електроенергії та енергопостачальником регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, і є обов`язковими для виконання кожною із сторін.

При розгляді справи судом встановлено, що 12 травня 2020 року, у відповідності до п. 8.2.5. ПРРЕЕ, уповноваженими представниками Позивача здійснювалась перевірка дотримання споживачами ПРРЕЕ.

Під час проведення перевірки, представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» виконано контрольний огляд засобу обліку електричної енергії СА4У-И672 № 181046 та виявлено факт порушення п.п. 1 п. 5.5.5, п. 8.2.4 Правил, а саме: самовільне підключення електропроводки та електроприладів споживача до електричної мережі ОСР поза засобом обліку електричної енергії. На ввідному кабелі перед приладом обліку на опорі 0,4 кВ приєднано безоблікове відгалуження фазного проводу до електропроводки споживача в будинку. Електрична енергія що споживалась, лічильником не враховувалась.

Відповідно до п. 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. Відповідно до п. 8.4.2 визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Виявлене порушення ПРРЕЕ було оформлене Актом про порушення ПРРЕЕ №К042471 від 12.05.2020 за присутності відповідачки ОСОБА_1 та працівників Позивача. Акт про порушення №К042471 підписано відповідачем без зауважень.

28 травня 2020 року за участі відповідача, відбулось засідання комісії по розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ №К042471 від 12.05.2020 та прийняте рішення, оформлене Протоколом №033 від 28.05.2020.

Комісією кваліфіковано, що порушення сталося з вини Споживача, вчинене прихованим способом. Запропоновано здійснити нарахування по акту про порушення згідно ПРРЕЕ.

Відповідно до висновків комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, Акт №К024471 від 12.05.2020 підлягає розрахунку відповідно до п 8.2.4., п. 8.4.13 ПРРЕЕ за формулою 8 ПРРЕЕ за період 71 днів з дати останнього контрольного огляду. Обсяг необлікованої електричної енергії склав 3036 кВт/год. Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу за період порушення нараховано обсяг електричної енергії в сумі 8472,65 грн.

Позивач в п. 4 Протоколу №033 від 28.05.2020 надала пояснення щодо виявленого порушення та не погодилась з рішенням комісії, що засвідчила своїм підписом. Протокол та розрахунок надано ОСОБА_1 особисто.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить відповідачу, ОСОБА_1 на правах приватної власності з 2006 року.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: в т.ч. комунальні послуги /централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення тощо.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Відповідно до п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно п. 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

20 липня 2020 року ОСОБА_1 зверталась до Національного регулятора в сфері енергетики - Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо відповідності дій Товариства положенням законодавства України при складенні Акту про порушення № К 042471 від 12.05.2020.

В зв`язку з чим, НКРЕКП ініційовано проведення засідання комісії ІКЦ по розгляду вищевказаного Акту про порушення, результати якого оформлені протоколом №6/2 від 06.08.2020.

Комісією за участі представників Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, Управління Державної інспекції з енергетичного нагляду Київської області, Позивача та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 всебічно розглянуті матеріали до Акту №К042471, взяті до уваги пояснення відповідача та прийнято рішення, що Акт про порушення складено правомірно згідно з чинним законодавством, нарахування по Акту виконано у відповідності до ПРРЕЕ та підлягає оплаті в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії знайшов своє підтвердження при розгляді справи, а тому позовні вимоги в частині стягнення вартості не облікової електричної енергії в розмірі 8472,65 грн. є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних, то суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії, надіслано на адресу відповідача, рекомендованим листом вих.. №467 від 20.07.2020 поштовим відправленням, про що свідчить фіскальний чек «Укрпошти» №0850001733153 від 20.07.2020.

Позивачем відраховано з 20.07.2020 – дати надіслання листа з розрахунковими документами термін 5 днів наданих для пересилання й 5 днів на отримання розрахункових документів, 30 днів на оплату рахунку та визначено дату 30.08.2020 для розрахунку витрат за невиконання грошового зобов`язання.

На суму боргу позивачем було розраховано за прострочення невиконання оплати за не обліковану електричну енергії згідно прострочення виконання зобов`язання інфляційних збитків – 866,99 грн., 3% річних – 269,96 грн.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

У постановах Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 та Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі № 910/10156/17 зроблено висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Тому, суд погоджується з наданим з боку позивач розрахунком індексу інфляції та 3% річних та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні збитки в розмірі 52,25 грн. та 3% річних в розмірі 22,86 грн.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі»» підлягають стягненню понесені позивачем при звернені до суду судові витрати у розмірі 2 270 грн., понесення яких документально підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією /а. с.6/.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 319, 322, 526, 611, 612, 625, 626-631, 714 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 19, 43, 44, 76, 81, 123, 127, 133, 141, 263-265, 273, 353-354 ЦПК України, Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про ринок електричної енергії», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», вартість не облікової електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ із врахуванням інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 9609,60 ( дев`ять тисяч шістсот дев`ять) грн. 60 коп. на рахунок IBAN: НОМЕР_2 , р/р НОМЕР_3 в АТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669, код ЄДРПОУ 23243188.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) на рахунок IBAN: НОМЕР_4 , р/р НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 23243188.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст. ст. 354-356 ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. ХIIІ «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя Л.М. Ковалевська