Рішення № 102150861, 23.12.2021, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/2470/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2021 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.,

за участі секретаря – Рассказової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що в жовтні 2021 року їй (позивачу) стало відомо про те, що 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис № 89373. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження про стягнення з неї (позивача) на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованості в розмірі 17570,00 гривень. Позивачем зазначено, що між нею та ТОВ «Таліон Плюс» не було підписано жодного кредитного договору, а тому в неї не може бути ніяких кредитних зобов`язань перед товариством. Оскільки заборгованість не є безспірною, а нотаріусу не було надано нотаріально посвідчений кредитний договір, вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону. Враховуючи наведене, просила визнати виконавчий напис № 89373, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явилася, відповідно до заяви просила розглянути справу без її участі, позов підтримала.

Відповідач ТОВ «Таліон Плюс» свого представника в судове засідання не направив, надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника, просив у задоволенні позову відмовити.

Треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. у судове засіданні не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки треті особи не повідомили про причини своєї неявки, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили, у суду наявні відомості про належне повідомлення учасників про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинений виконавчий напис № 89373 від 31 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованості за кредитним договором № 475058206 від 27 липня 2019 року за період з 03 грудня 2019 року по 20 жовтня 2020 року в розмірі 17570,00 грн, з них: 4500,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8338,50 грн – прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3531,50 грн – строкова заборгованість за штрафами і пенями; 1200,00 грн – витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису.

На підставі зазначеного виконавчого напису, 12 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження № 64093093 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованості в розмірі 17570,00 гривень.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, залишено без змін, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в справі №158/2157/17.

Згідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскаржений виконавчий напис, вчинений нотаріусом 31 жовтня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Договір № 475058206 від 27 липня 2019 року, який було надано нотаріусу на підтвердження укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «Таліон Плюс», та ОСОБА_1 кредитного договору, не було посвідчено нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Таліон Плюс» підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, вчинений 31 жовтня 2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 89373, про стягнення ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованості в розмірі 17570,00 грн, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 23 грудня 2021 року.

СуддяМ.Герасименко