Ухвала суду № 102150649, 23.12.2021, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2-о/356/24/21

Справа № 356/300/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2021 року Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Лялик Р. М.

при секретарі Брунько А.В.

за участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березанська міська рада Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Березанська міська рада Київської області, а саме: встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі. Заяву обґрунтовує тим, що у відповідності до рішення Баришівського районного суду Київської області від 27.03.1969 року та державного акту на право приватної власності на землю від 15.08.1997 року її далекій родичці, ОСОБА_3 на праві власності належить Ѕ частка жилого будинку по АДРЕСА_1 , та земельна ділянка загальною площею 0,20 га за цією ж адресою, відповідно. ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 99 років померла ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склала заповіт, у відповідності до якого все своє майно заповіла заявниці – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Коли заявниця звернулася до Березанської міської нотаріальної контори, після перевірки поданих документів, державний нотаріус відмовив їй в оформленні спадкових прав на тій підставі, що на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 27.03.1969 року право власності на Ѕ частку жилого будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_5 , а згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 15.08.1997 року земельна ділянка загальною площею 0,20 га по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .

Зважаючи на те, що нею не було доведено факт належності покійному спадкодавцю правовстановлюючих документів, державним нотаріусом було запропоновано звернутися із заявою до суду про встановлення факту належності покійній ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відтак, ОСОБА_2 просить суд встановити факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення Баришівського районного суду Київської області від 27.03.1969 року на Ѕ частку жилого будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та державного акту на право приватної власності на землю від 15.08.1997 року, загальною площею 0,20 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Представник заінтересованої особи – Березанської міської ради Київської області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник заявниці ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити.

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, дійшов таких висновків.

Так, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом прав, свобод та інтересів особи.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно положень ч. 2 ст. 315, п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у порядку окремого провадження суд може розглянути і вирішити питання встановлення фактів, що мають юридичне значення, при цьому у заяві про встановлення такого юридичного факту обов`язково має бути зазначено з якою метою заявник має бажання встановити такий факт.

У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення народного суду Баришівського району Київської області від 27.03.1969 року визнано право власності за ОСОБА_5 на Ѕ частку жилого будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-КВ № 100393 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,20 га в межах згідно з планом, земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 .

Заповіт на користь ОСОБА_2 склала Рих Ганна Лаврентіївна, що вбачається з копії спадкової справи № 106/2021, заведеної 06.07.2021 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Заявниця просить суд в порядку окремого провадження встановити факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення Баришівського районного суду Київської області від 27.03.1969 року на Ѕ частку жилого будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та державного акту на право приватної власності на землю від 15.08.1997 року, загальною площею 0,20 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Як зазначено у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК (глава 6 розділу IV ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи).

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Отже, враховуючи викладене вище, для встановлення фактів, що мають юридичне значення, які викладені у заяві ОСОБА_2 , їй слід звернутись до суду із заявою в порядку позовного провадження на загальних підставах.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст. 293-294, 315, 258, 260-261, 353, 353, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березанська міська рада Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку загального позовного провадження.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя: Р. М. Лялик