Ухвала суду № 102150559, 23.12.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3963/21

У Х В А Л А

23.12.2021 м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Білоусенко І.В., розглянувши в м. Овручі позовну заяву ОСОБА_1 до Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

14.12.2021 ОСОБА_1 , яка проживає в с. Велика Фосня Овруцького району Житомирської області звернулася з позовом до відповідача Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», що знаходиться в м. Київ по вул. Лисенка, 6, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Виробничого підрозділу Овруцька дистанції колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» №391 від 09.12.2021 року про відсторонення її від роботи на посаді чергового по переїзду 3 розряду переїзду 217 кілометра околотоку 10 виробничої дільниці 2 Виробничого підрозділу Овруцька дистанція колії регіональної філії «Південно – Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та поновити її на роботі за займаною посадою; стягнути з відповідача на її корить невиплачену заробітну плату за час незаконного її відсторонення від роботи (вимушеного прогулу) на посаді чергового по переїзду 3 розряду переїзду 217 кілометра околотоку 10 виробничої дільниці 2 Виробничого підрозділу Овруцька дистанція колії регіональної філії «Південно – Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» по день її поновлення на роботі; стягнути з відповідача на її користь 10000 грн. моральної шкоди, завданої неправомірним відстороненням від роботи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддею встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав .

Так, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вказаним вимогам, позивачкою не додано до заяви документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду позивачка зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» .

Згідно ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» закріплено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, де зазначено, що починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як слідує із змісту позовної заяви, наведених позивачкою мотивів та додатків до позову, останньою оспорюється наказ відповідача №391 від 09.12.2021 «Про відсторонення від роботи», тобто нею фактично порушується питання про допуск до виконання своїх трудових обов`язків, адже позивачку не було звільнено із займаної нею посади, а лише відсторонено.

Разом з тим, поняття відсторонення від роботи і звільнення з роботи згідно положень чинного Кодексу законів про працю України не є ідентичними, оскільки поновлення на попередній роботі можливе лише в разі визнання незаконним звільнення працівника або переведення його на іншу роботу (що передбачає остаточне припинення попередніх трудових обов`язків працівником та отримання ним винагороди (заробітної плати) за виконану роботу) на відміну від відсторонення, яке передбачає лише тимчасове припинення виконання працівником трудових обов`язків без позбавлення займаної посади, та поновлення виконання працівником попередніх трудових обов`язків на займаній посаді після припинення обставин, що слугували причинами відсторонення.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Натомість, використання позивачем певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги та не може слугувати підставою для застосування пільги щодо сплати судового збору, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, тому її доводи щодо наявності пільг при зверненні до суду із зазначеними у позовній заяві вимогами з підстав, наведених у позові, судом до уваги не беруться.

Таким чином, при відсутності у матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Згідно ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень.

Згідно ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн..

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання наказу протиправним та його скасування, відшкодування моральної шкоди).

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1816,00 грн..

Крім того, позовна вимога позивача про поновлення на роботі суперечить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, викладаючи такі обставини, позивач вважає незаконним наказ відповідача про її відсторонення від роботи, а в прохальній частині позовної заяви просить також поновити її на роботі.

В даному випадку позивач лише відсторонена від роботи, трудові відносини з відповідачем продовжують існувати, а поновити на роботі можна лише працівника, який був звільнений з роботи.

Таким чином, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог та подання позовної заяви в новій редакції, здійснити оплату судового збору в сумі 1816,00 грн..

Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст.175,177,185, ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи та відшкодування моральної шкоди, залишити без руху.

Надати позивачу строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог закону заява вважатиметься неподаною й буде повернута.

Ухвала в частині визначення судового збору може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення.

Суддя І. В. Білоусенко