Рішення № 102148672, 20.12.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3981/21

Провадження № 2/484/1572/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді – Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання - Шаповалова В.О.

за участю представника позивача - Мельник І.Л.

відповідачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

В С Т А Н О В И В:

08.10.2021р. до суду надійшов позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення з останніх, в солідарному порядку, шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 41 024,68грн.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача вказав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09 квітня 2019 р. о 19:10 біля села Новоандріївка, Первомайського району Миколаївської області, спільно, за допомогою бензопили «ЩІЛЬ», самовільно (без лісорубного квитка), спиляли до ступеня припинення росту 12 дерев породи клен що є порушенням ст. ст. 10, 40 Закону України «Про рослинний світ», ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 68, 69 Лісового кодексу України, у зв`язку з чим їх було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення. Внаслідок вчиненого відповідачами правопорушення державі нанесено шкоду в розмірі 41 024 грн. 68 коп. Добровільно сплатити завдані збитки відповідачі не бажають.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, вказали, що згодні відшкодувати завдані збитки в розмірі 10 370грн.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 09 квітня 2019 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Миколаївській області Гаввою П.В. та ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення №000690 та № 000317, відповідальність за які передбачена ст. 65-1 КУпАП.(а.с.16-19)

Зі змісту зазначених протоколів вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09 квітня 2019 р. о 19:10 біля села Новоандріївка, Первомайського району Миколаївської області, спільно, за допомогою бензопили «ЩІЛЬ», самовільно (без лісорубного квитка), спиляли до ступеня припинення росту 12 дерев породи клен що є порушенням ст. ст. 18, 21, 51, 69 Лісового кодексу України.

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Миколаївській Мельник І.Л. від 11 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 493 грн.(а.с.20-21)

Крім того, постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Миколаївській Гаввою П.В. від 11 квітня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.(а.с.22-23)

Зазначені постанови у порядку, визначеному ст..287-289 КУпАП, не оскаржувалися та набрали законної сили 22.04.2019 року.

Факт самовільного (без лісорубного квитка), спиляння до ступеня припинення росту 12 дерев породи клен ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили особистими поясненнями в судовому засіданні.

Також, згідно квитанцій № 26340823-1 та 26340879-1 від 11 квітня 2019 року відповідачі добровільно сплатили зазначені штрафи.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Статтею 1 ЛК Українивстановлено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначенихКонституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (стаття 7 ЛК України).

Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно (стаття 69 ЛК України).

Відповідно до статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом статті 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (стаття 107 ЛК України).

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

15 квітня 2019 року Державна екологічна інспекція у Миколаївській області направила на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 листи «Про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного знищення дерев» та запропонувала останнім добровільно відшкодувати завдані збитки в розмірі 41 024,68грн.(а.с.10-15)

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розмір заподіяних збитків визнали частково на суму 10 370грн., вказуючи, що державним інспектором, під час здійснення розрахунку, неправомірно збільшено розмір заподіяної шкоди на суму 41 024,68грн.

Однак, дане твердження відповідачів є безпідставними виходячи з наступного.

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству внаслідок самовільного знищення дерева (без лісорубного квитка) в полезахисній смузі на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заподіяна шкода державним інспектором розрахована за «Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 та становить 41 024,68грн.(а.с.26-27)

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 установлено, що: починаючи з 1 січня 2009 р. проводиться індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Зазначені такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.

Індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 1 січня 2009 р. за формулою

Ні = Нп х І / 100,

де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.

Під час проведення індексації базовим вважається значення такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, що утворилося станом на 31 грудня 2008 р., а для нововведених такс - на 31 грудня року їх введення.

З матеріалів справи вбачається, що, здійснюючи розрахунок розміру шкоди, працівниками Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, правомірно проведено індексацію такс для обчислення розміру шкоди, у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 за формулою Ні = Нп х І / 100, а тому суд повністю погоджується із наданим позивачем розрахунком заподіяної шкоди на суму 41 024,68грн.

Крім того, розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству внаслідок самовільного знищення дерева (без лісорубного квитка) в полезахисній смузі на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідачами у встановленому законом порядку спростований не був та альтернативний розрахунок останніми суду не надано.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2статті 1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Згідно з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88 § 33).

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, в якій, з метою ефективного гарантування права на справедливий суд, відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 30 вересня 2015 року у справі № 6-780цс15 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно, за допомогою бензопили, самовільно (без лісорубного квитка), спиляли до ступеня припинення росту 12 дерев породи клен, що було встановлено постановами державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Миколаївській від 11 квітня 2019 року, і призвело до заподіяння шкоди навколишньому середовищу в розмірі 41 024,68грн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів, в солідарному порядку, нанесених збитків, а тому суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача 2270 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Держави України (р/р UA848999980333119331000014402, Казначейство України (ел. адм. подат.), Миколаїв ГУК/тг с-ще Кам`яний Міст/24062100, Кам`яномостівська/с-ще Кам`яний міст, стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна у розмірі 41 024 (сорок одна тисяча двадцять чотири) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) витрати по сплаті судового збору в сумі по 1135 (одній тисячі сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. з кожного.

Повне судове рішення буде складено 24.12.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), код ЄДРПОУ 43879780, місце знаходження за адресою: пр. Шевченка, 12 в м. Одеса)

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко