Ухвала суду № 102148617, 24.11.2021, Новоодеський районний суд Миколаївської області

24.11.2021

Справа № 482/1213/15-ц

Номер провадження 6/482/58/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді – Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання – Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №482/1213/15-ц 482/1213/15-ц за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року заявник ТзОВ «Вердикт Капітал» звернулося до Новоодеського районного суду Миколаївської області з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, в якій просить поновити ТзОВ «Вердикт Капітал» строк на пред`явлення виконавчих листів по справі №482/1213/15-ц за позовом ПАТ «Альфа Банк» др. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву мотивує тим, що 01.12.2015 року Новоодеський районний суд Миколаївської області ухвалив рішення по справі №482/1213/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором №500486079 від 20.05.2014 року у сумі 53 642,94 грн., що складається з: заборгованості за сумою кредиту 46656,62 грн., заборгованості за відсотками 5586,32 грн., штрафу 1400 грн. та судовий збір у розмірі 536,43 грн.

07.11.2016 року видано виконавчі листи.

Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13.04.2020 року замінено сторону виконавчого провадження з виконанням судового рішення у справі №482/1213/15-ц за позовом ПАТ «Альфа Банк» др. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – стягувача ПАТ «Альфа Банк» його правонаступником - ТОВ «Вердикт Капітал».

У зв`язку з викладеним, ТОВ «Вердикт Капітал» просить суд поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвалою суду від 30.09.2021 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

В тексті заяви представник заявника просив провести засідання за його відсутності.

Боржник в судове засідання не з`явилися, але подав до суду відзив в якому просить суд відмовити у задоволені заяви в повному обсязі, з наступних підстав. Оскільки заявником не було доведено жодних поважних причин для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши заяву з доданими до неї документами та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання слід відмовити виходячи з наступних підстав.

З досліджених матеріалів справи №482/1213/15-ц, суд встановив, що рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської областівід 01.12.2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічним позовом ОСОБА_1 до Банку про визнання недійсним кредитного договору і стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 500486079 від 20 травня 2014 року в сумі – 53 642,94 гривень, що складається з: заборгованості за сумою кредиту – 46 656,62 грн; заборгованості за відсотками – 5 586,32 грн; штрафу – 1 400 грн. В решті позовних вимог, а саме, щодо стягнення комісії – відмовлено, як заявлені безпідставно. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір у розмірі – 536,43 гривень.

Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його зустрічних вимог до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним кредитного договору № 500486079 від 20 травня 2014 року та стягнення грошової компенсації за завдану моральну шкоду, як заявлені безпідставно.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 26.01.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01.12.2015 року в чистині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» відшкодування витрат на сплату судового збору – скасовано. В іншій частині рішення залишено без змін.

Також, ухвалою колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 26.01.2016 року та рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01.12.2015 року в незмінній частині залишено без змін.

На підставі вказаного рішення за заявою представника стягувача від 03.11.2016 року Новоодеським районним судом Миколаївської області 08.11.2016 року були видано виконавчий лист та копію рішення.

З матеріалів справи №482/316/20, судом встановлено що 21.06.2016року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500486079.

26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019 - ІКІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500486079.

16.01.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500486079.

Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13.04.2020 року замінено вибулого стягувача ПАТ «Альфа-Банк» на ТзОВ «Вердикт Капітал», у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01.12.2015 року у справі №482/1213/15-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500486079 від 20.05.2014 року.

На час набрання законної сили рішенням суду по даній справі 26.01.2016 року діяли норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV, відповідно до ст. 22 якого такий виконавчий документ міг бути пред`явлений до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили (в даному випадку виконавчий лист міг бути пред`явлений до виконання з 27.01.2016 року по 27.01.2017 року).

05.10.2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 22.06.2016 року №1404-VІІІ, відповідно до п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

При цьому, позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, в рішеннях від 13 травня 1997 року №1-зп, від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону №1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Вказане випливає з правових висновків Верховного Суду, наведених в постановах від 01.08.2018 року по справі №553/1951/14-ц та від 18.12.2019 року по справі №752/20752/17.

За такого, оскільки строк пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі №482/1213/15-ц відповідно до закону становив один рік та суду не надані докази переривання такого строку і такий строк сплив 27.01.2017 року, то положення Закону України «Про виконавче провадження» від 22.06.2016 року №1404-VІІІ на вказані правовідносини не поширюються.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 443 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За такого, обов`язковою умовою поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є відповідні причини, тобто фактичні обставини, які б перешкоджали або істотно утрудняли пред`явлення його до виконання у визначені законом строки.

Заявник в тексті заяви вказує як на підставу для поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання, на те, що не поновлення такого строку призведе до порушення прав заявника на доступ до суду, на те, що кредитний договір є обов`язковим для сторін, натомість боржник не погасив заборгованість за кредитом, та на те, що законодавство передбачає обов`язковість судових рішень, але рішення в даній справі залишилось невиконаним.

При цьому, саме по собі гарантоване особі право на доступ до суду, на яке посилається заявник на обґрунтування причин поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, без обґрунтування наявності вказаних вище фактичних обставин не може свідчити про поважність пропуску такого строку та не може бути підставою для його поновлення, оскільки право доступу особи до суду було реалізоване прийняттям відповідного позову та ухваленням на підставі нього рішення суду по суті спору, а в подальшому сам стягувач на свій розсуд розпоряджався правом на примусове виконання такого рішення.

Аналогічно і передбачені законодавством обов`язковість договору та обов`язковість судового рішення не є тими обставинами, які дають достатні підстави для визнання причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання поважними та для поновлення такого строку, оскільки всі судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими, але все одно законом передбачений певний строк для їх звернення стягувачем до примусового виконання, а також передбачена можливість поновлення такого строку, але за обов`язкової наявності додаткових об`єктивних причин, а не самої по собі обов`язковості судового рішення.

При цьому первісний стягувач фактично на власний ризик бездіяв щодо ініціювання примусового виконання судового рішення протягом встановлених законом строків, а право вимоги заявником щодо боржника було набуте ним у первісного стягувача лише 16.01.2019 року, тобто значно пізніше після закінчення строків на пред`явлення виконавчих листів по даній справі до примусового виконання, та в розумінні ч. 2 ст. 55 ЦПК України відповідні шкідливі для стягувача наслідки пропуску без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання несе його правонаступник в спірних матеріальних правовідносинах заявник по даній справі.

За такого, суд не вбачає, що заявлені новим стягувачем підстави такого тривалого пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважними, у зв`язку з чим в поновленні такого строку належить відмовити.

Зазначене свідчить про необхідність відмови в задоволенні заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 433, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №482/1213/15-ц 482/1213/15-ц за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя: В.О. Баранкевич