Вирок № 102148202, 23.12.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/10263/20

Провадження №1-кп/127/378/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Шлапака Д.О.

за участю секретаря Пилявець І.О.,

прокурора Бібляка М.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Шалагінова В.Г.,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ Кеміровської області м. Ленінськ-Кузнецький, громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, являється особою з інвалідністю ІІІ гр., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24 січня 2020 року близько 20:00 години, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Opel Vectra», номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Терентія Полубуткіна, міста Вінниці, зі сторони вулиці Яреми, в напрямку вулиці Продольної, в районі будинку № 36, під час зміни напрямку руху праворуч, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який попередньо рухаючись в попутному напрямку, по правому тротуарі, зійшов на проїзну частину, оминаючи перешкоду у вигляді електроопори та ступив лівою ногою назад на вказаний тротуар. Після чого ОСОБА_1 самовільно залишив місце події, не повідомив про дану пригоду відповідний орган Національної поліції та вжив алкогольні напої до проходження медичного огляду.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 412 від 21.04.2020, отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкриті (з наявністю множинних ран і розчавленням м`яких тканин) уламкові переломи обох кісток (великої і малої гомілкової) правої гомілки у верхній та середній третині діалізів зі зміщенням, перелом латеральної кісточки і заднього краю великогомілкової кістки з відкритим підвивихом стопи. Дані травми належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки відкритий перелом діалізу великогомілкової кістки являвся небезпечним для життя в момент заподіяння.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 239 від 08.04.2020, - «В ситуації, яка склалася, дії водія автомобіля марки «Opel Vectra» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, при виконанні норм яких він мав технічну можливість попередити дане ДТП».

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.1 (а), 2.10, 10.1, 13.3, Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п. 2.1 (а) - «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;

п. 2.10 - «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: ...негайно зупинити транспортний засіб та залишатися на місці пригоди, не переміщати транспортний засіб та предмети, що мають причетність до пригоди, вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою присутніх та відправити потерпілих до лікувального закладу, до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки)».

п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 13.3 - «Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».

Порушення вимог п. п. 2.1 (а), 2.10, 10.1, 13.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 , після вчинення наїзду, достовірно розуміючи, що пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, перебуває в небезпечному для життя стані, позбавлений реальної можливості до самозбереження, усвідомлюючи, що в результаті його дій можуть настати тяжкі наслідки, не переконався чи потребує останній допомоги, не вжив заходів для надання йому першої медичної допомоги, не звернувся за допомогою до інших осіб та не відправив потерпілого до лікувального закладу, хоча повинен і мав об`єктивну можливість це зробити, не виконавши свого громадянського обов`язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі, з метою уникнути відповідальності, діючи умисно, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 самовільно залишив місце події на вказаному автомобілі марки «Opel Vectra», номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , за вищевикладених обставин порушив вимоги п. 2.10 (а, б, г, ґ, д, е) Правил дорожнього руху України, де зазначено:

- п. 2.10 - «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) «негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди»; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; г) «вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу»; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди».

Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, з`ясувавши чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений свою винуватість у вчиненні даних злочинів визнав повністю, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини кримінального провадження встановлені досудовим розслідуванням, суд, вважає за можливе обмежитись допитом обвинуваченого та потерпілого щодо міри покарання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчинені злочинів визнав повністю, при обставинах викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що він 24.01.2020 близько 20:00 години, не маючи посвідчення водія, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Opel Vectra», рухаючись по проїзній частині вулиці Терентія Полубуткіна, міста Вінниці, зі сторони вулиці Яреми, в напрямку вулиці Продольної, в районі будинку № 36, під час зміни напрямку руху праворуч, не переконався, що це буде безпечно та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Після цього він залишив місце події, не повідомив про дану пригоду відповідний орган Національної поліції та вжив алкогольні напої до проходження медичного огляду. Також зазначив, що шкоду потерпілому він відшкодував. Просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що йому було заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких він частково втратив працездатність та йому встановлено ІІ групу інвалідності. Заподіяна матеріальна та моральна шкода йому відшкодована в повному обсязі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Просить суд суворо обвинуваченого не карати та не позбавляти волі.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 135 КК України – завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

В судовому засіданні судом були досліджені докази, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме:

- характеристика з місця реєстрації видана МКП «Управляюча компанія «Замостя»», відповідно до якої ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно;

- характеристика з місця проживання видана ОСББ «Гонти 40», відповідно до якої ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно;

- довідка з КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», відповідно до якої ОСОБА_1 за даними архіву лікарні, картотеки диспансерного відділення та стат. відділу на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною допомогою не звертався;

- довідка з КП ВОНД «Соціотерапія», відповідно до якої ОСОБА_1 на диспансерному наркологічному обліку в даній установі не перебуває;

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого суд вважає повне визнання винуватості, добровільне відшкодування завданого збитку, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії тяжких необережних злочинів та нетяжкого злочину, конкретні обставини вчинення злочинів, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи відповідних документів на право керування відповідним транспортним засобом, що підтверджується довідкою з територіального сервісного центру РСЦ МВС у Вінницькій області, після вчинення злочинів ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, що підтверджується висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0276 від 25.01.2020 згідно якого 25.01.2020 тобто на наступний день після вчинення злочинів ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння Алкотест 6820-0,76%о, пост кримінальну поведінку обвинуваченого, а саме добровільне відшкодування шкоди, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, згідно довідок на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, приймає до уваги його вік, стан здоров`я, а саме те, що ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІІ гр., (довідка до акта огляду медико-соцільною експертною комісією серія 12ААБ № 696316, інвалідність встановлена до 01.01.2022), сімейні обставини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, оскільки порушення ОСОБА_1 ПДР України потягло за собою тяжкі наслідки, а саме заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до часткової втрати працездатності потерпілого та отримання ним групи інвалідності, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкцій відповідних статей, оскільки тільки таке покарання, що полягає в ізоляції від суспільства, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинено сукупність злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України та призначити покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим, Виходячи із роз`яснень п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» в яких зазначено, що у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк, однак без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 такого права.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення Вінницьким НДЕКЦ МВС України судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 227 від 09.04.2020, судової автотехнічної експертизи № 239 від 08.04.2020 – покласти на обвинуваченого, оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчинених ним злочинів.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України та ст.ст. 65, 135, 286 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді особистого зобов`язання.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення Вінницьким НДЕКЦ МВС України судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 227 від 09.04.2020, судової автотехнічної експертизи № 239 від 08.04.2020 в сумі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 20 коп.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2020, на автомобіль марки «Опель Вектра В», н.з. республіки Польща НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 та перебуває у власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 30/32 – скасувати.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: автомобіль марки «Опель Вектра В», н.з. республіки Польща НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 та перебуває у власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , поміщений на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 30/32 – повернути власнику ОСОБА_5

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: