Вирок № 102148061, 22.12.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7481/20

Провадження № 1-кп/127/273/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2021 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

колегіально у складі:

головуючого – судді Романчук Р.В.,

суддів Курбатової І.Л., Бернади Є.В.,

секретарі судового засідання: Кізян Ю.О., Войнаревич О.М.,

Жовмір А.І., Свистун О.С., Бабич С.В., Чорна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2019 р. за № 12019020000000059, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розлученого, який має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, громадянина України, раніше судимого:

11.11.2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 311 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Мазуренка В.С., Слободяна Б.К., Майданюка В.А., Зайцева Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Книжника Я.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин до 26.12.2019 року придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину - амфетамін, за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 .

Так, 26.12.2019 року, відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області, за місцем проживання ОСОБА_1 проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, яка, згідно висновку експерта №24 від 31.01.2020 року являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетамін, масою 34,2570 г; полімерну картку «ПриватБанк», на поверхні якої, відповідно до висновку експерта №20 від 04.02.2020 року, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено, амфетамін, загальною масою 0,0155 г; фольговий згорток, в якому знаходилась грудко-подібна речовина, яка, згідно висновку експерта №18 від 24.01.2020 року, являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетамін, масою 4,0728 г; три різнокольорові полімерні картки, фрагмент металевої трубки, деформовану скляну ємність, скляну банку, дві скляні плоскодонні конусні колби, скляний фужер та 54 скляних фрагменти, на поверхнях яких, згідно висновку експерта №22 від 24.02.2020 року, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено, амфетамін, масою 0,00044 г. Загальна маса вилученої психотропної речовини, амфетаміну становить 38,34574 г. Окрім цього, під час обшуку виявлено та вилучено дві частини поліетиленових пляшок з вмонтованим в закрутку наперстком, на внутрішніх поверхнях яких, згідно висновку експерта №1504 від 28.12.2019 року, міститься особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, екстракт канабісу, загальною масою 0,25 г.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та показав, що його знайомі запропонували йому виготовляти амфетамін, оскільки він відмовився, то вони запропонували, що будуть винаймати в нього літню кухню, яка розміщена на території за місцем його проживання по АДРЕСА_2 , а в якості оплати будуть надавати йому для вживання наркотики. Він погодився та влітку 2019 року надав їм приміщення та ключі від нього. Чим саме там займалися дані особи йому не відомо, однак підозрював, що вони там зберігали наркотичні засоби. В нього теж був ключ від даного приміщення, однак з літа 2019 року в дане приміщення він не заходив. Дане приміщення складається з чотирьох кімнат, в яких зберігалися різні речі, право власності на дане приміщення не оформлене. Вилучені під час обшуку в даному приміщенні наркотичні засоби та інші речі йому не належать, тому вину в цій частині обвинувачення не визнає. Під час обшуку він видав працівникам поліції амфетамін, який був у нього в кишені, та який він зберігав для власного вживання, і в цій частині свою вину визнає. Просить суд його суворо не карати, в подальшому має намір не вчиняти злочини.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 26.12.2019 року був запрошений працівниками поліції бути понятим при проведені обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 . Вони разом з працівниками поліції пройшли до будинковолодіння. Була присутня ще одна понята. Їм розповіли, що буде відбуватися та що шукатимуть. Під час обшуку здійснювалася відеофіксація. Під час обшуку працівниками поліції були знайдені наркотики - конопля та білий порошок в сараї. Обшук проводився в присутності ОСОБА_1 , він нічого не пояснював. Після проведення обшуку розписувався в протоколі обшуку.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що вона 26.12.2019 року була запрошена працівниками поліції бути понятою при проведені обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Вона з працівниками поліції пройшла до будинковолодіння. З нею був ще один понятий. Їм розповіли, що буде відбуватися та що шукатимуть. Під час обшуку здійснювалася відеофіксація. Працівниками поліції були знайдені наркотики - конопля та білий порошок в сараї. Все здійснювалося в присутності ОСОБА_1 , він мовчав, нічого не пояснював. Вона розписувалася в протоколі обшуку.

З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 02.02.2019 р. за № 12019020000000059, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається з ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 21.12.2019 року, слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні №12019020000000059 надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відшукання та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, записів з адресами місць зберігання психотропної речовини та наркотичних засобів, сім-карт до мобільних телефонів та мобільних телефонів, грошових коштів, банківських карток, предметів та речей, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та інших речей, заборонених законом у обігу.

З протоколу обшуку від 26.12.2019 року вбачається, що під час обшуку підсобного приміщення за адресою: вул. Д. Михайловського, 7 в м. Вінниці, яке умовно поділене на 4 кімнати, було виявлено та вилучено: у кімнаті №2 - чашку, в якій знаходився поліетиленовий пакет з речовиною білого кольору, дві пластикові картки із залишками речовини білого кольору, насіння рослин коноплі у двох поліетиленових пакетах, дві частини поліетиленових пляшок, зі слів ОСОБА_1 – бульбулятор, який він використовував для куріння канабісу, з наперстком. У кімнаті №3 підсобного приміщення виявлено скляний посуд та три пластикових картки, на яких наявне нашарування речовини білого кольору. У кімнаті № 4 виявлено скляну банку з речовиною білого кольору, скляну чарку та поліетиленовий лоток з речовиною білого кольору, лікарські засоби. Також виявлено порошкоподібну речовину, яку видав ОСОБА_1 . Під час обшуку будинку у веранді виявлено дві банківські картки та одна сім карта. Дані речі були поміщені до спецпакетів та вилучені.

Підстав для визнання даного доказу недопустимим суд не вбачає, та жодних належних обґрунтувань для визнання даного доказу недопустимим стороною захисту не наведено.

Вилучені під час обшуку речі відповідно до постанови слідчого про визнання та приєднання до справи речових доказів від 27.12.2019 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУНП у Вінницькій області.

З висновку експерта №18 від 24.01.2020 року вбачається, що вилучена під час обшуку 26.12.2019 року грудко-подібна речовина, яка знаходилась у фольговому згортку, являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетамін, масою 4,0728 г.

Як вбачається з висновку експерта № 22 від 24.02.2020 року, у нашаруваннях речовин на поверхнях наданих на дослідження 3 (трьох) різнокольорових полімерних карток, з написами: «...КИЇВСТАР...», «...Шик і Блиск...» та «... АВТОРАДНИК...», фрагменту металевої трубки, деформованої скляної ємності білого кольору, з ручкою, скляної банки, з етикеткою «...ГРИБОЧКИ З БОЧКИ...», прозорого полімерного виробу прямокутної форми, 2 (двох) скляних плоскодонних конусних колб, скляного фужеру та 54 (п`ятидесяти чотирьох) скляних фрагментів, виявлено психотропну речовину – амфетамін, обіг якої обмежено. Маса амфетаміну складає 0,00044 г.

Згідно висновку експерта № 24 від 31.01.2020 року в наданій на експертизу речовині масою 57,6718 г міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено, амфетамін, масою 34,2570 г.

Крім цього, на виявлених та вилучених під час обшуку двох частинах поліетиленових пляшок з вмонтованим в закрутку наперстком, на їх внутрішніх поверхнях, згідно висновку експерта №1504 від 28.12.2019 року, міститься особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, екстракт канабісу, загальною масою 0,25 г.

Як вбачається з висновку експерта №20 від 04.02.2020 року, в нашаруванні речовини білого кольору, яке знаходилось на поверхні полімерної картки, оформленої написом "...ПриватБанк Картка Універсальна..." виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін, масою 0,0150 г. В нашаруванні речовини білого кольору, яке знаходилось на внутрішній поверхні полімерної трубки виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін, масою 0,0005 г.

Крім того, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 04.11.2019 року. При цьому, негласні слідчі (розшукові) дії, як вбачається з протоколу, здійснювалися на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 07.08.2019 року про дозвіл на втручання у приватне спілкування.

З дослідженого в судовому засіданні відеодоказу, а саме, додатку до протоколу обшуку від 26.12.2019 року, вбачається, що під час проведення обшуку за адресою: вул. Д. Михайловського, 7 в м. Вінниці, обвинувачений видав порошкоподібну речовину. Крім того, в підсобному приміщенні за адресою: вул. Д. Михайловського, 7 в м. Вінниці, було виявлено та вилучено: у кімнаті №2 - чашку, в якій знаходився поліетиленовий пакет з речовиною білого кольору, дві пластикові картки із залишками речовини білого кольору, насіння рослин коноплі у двох поліетиленових пакетах, дві частини поліетиленових пляшок, зі слів ОСОБА_1 – бульбулятор, який він використовував для куріння канабісу, з наперстком. У кімнаті №3 підсобного приміщення виявлено скляний посуд та три пластикових картки, на яких наявне нашарування речовини білого кольору. У кімнаті № 4 виявлено скляну банку з речовиною білого кольору, скляну чарку та поліетиленовий лоток з речовиною білого кольору, лікарські засоби. Під час обшуку будинку у веранді виявлено дві банківські картки та одна сім карта. Дані речі були вилучені.

Суд зазначає, що за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні були дослідженні матеріали справи №127/34184/19 (провадження №1-кс/127/18530/19) з яких вбачається, що згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 21.12.2019 року було задоволено клопотання слідчого про проведення обшуку та, слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні №12019020000000059 надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відшукання та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, записів з адресами місць зберігання психотропної речовини та наркотичних засобів, сім-карт до мобільних телефонів та мобільних телефонів, грошових коштів, банківських карток, предметів та речей, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та інших речей, заборонених законом у обігу.

З приводу тверджень сторони захисту про провокацію злочину, а також про недопустимість доказів, а саме, протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.11.2019 року, повідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.03.2020 року, суд зазначає таке.

Що стосується тверджень сторони захисту про провокацію злочину, суд зазначає, що в ч. 1 ст. 271 Кримінального процесуального кодексу України зазначено, що контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Основними формами контролю за вчиненням злочину є контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину.

При цьому, забороняється провокувати (підбурювати) особу до вчинення злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи вчинити злочин, або впливати на її поведінку насильством, погрозами чи шантажем.

Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

Верховний Суд в постанові від 6 березня 2018 року у справі № 727/6661/15-к вказав, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів існує ряд критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність істотних змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про передбачувані провокації під час судового засідання. Тобто, будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчиненого злочину, повинна бути такою, яку можна перевірити, а державне обвинувачення повинно мати можливість продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні є достатні підстави для проведення оперативного заходу.

Разом з тим, під час судового провадження, судом не встановлено жодних ознак провокації злочину, зокрема, не встановлено, що будь-які особи, зокрема працівники правоохоронних органів, сприяли або ж впливали на обвинуваченого та на його поведінку або ж спонукали обвинуваченого вчинити злочин, та жодні встановлені судом обставини не свідчать про те, що злочин не був би вчинений без цього втручання.

Враховуючи викладене, підстав для висновку про те, що в даному випадку наявна провокація злочину суд не вбачає.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, факт здійснення контролю за вчиненням злочину має відповідне документальне підтвердження, а саме, протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 04.11.2019 року з додатком до нього. При цьому, негласні слідчі (розшукові) дії, як зазначено в протоколі, здійснювалися на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 07.08.2019 року про дозвіл на втручання у приватне спілкування.

Разом з тим, суд зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України, а тому суд здійснює судове провадження саме в межах висунутого йому обвинувачення.

Що стосується тверджень обвинуваченого про те, що влітку 2019 року він надав своїм знайомим в найм підсобне приміщення та ключі від нього, та з літа 2019 року в дане приміщення не заходив, а тому вилучені під час обшуку в даному приміщенні наркотичні засоби та інші речі йому не належать, суд такі показання оцінює критично та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення відповідальності обвинуваченим.

Крім цього, будь-яких доказів на підтвердження цього стороною захисту до суду не надано.

Наведені вище дослідженні судом докази а також показання свідків підтверджують обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.

Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження. Зокрема, допитав обвинуваченого та свідків, також дослідив інші надані докази. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування висунутого ОСОБА_1 обвинувачення учасники судового провадження не заявляли.

Як вбачається з обвинувального акта, дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України, як незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропних речовин протягом року після засудження за цією статтею, в особливо великих розмірах.

Разом з тим, суд зазначає, що станом на час вчинення злочину ст. 309 Кримінального кодексу України була викладена в такій редакції: "1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту - караються штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 цього Кодексу, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, -караються позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років."

Законом України від 22.11.2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01.07.2020 року, зокрема, внесено зміни до ст. 309 Кримінального кодексу України та викладено дану статтю в новій редакції.

Вказаним Законом ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України доповнена новою кваліфікуючою ознакою - вчинення діяння протягом року після засудження за цією статтею.

На момент вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину зазначена кваліфікуюча ознака була відсутня.

Відповідно до положень ст. 4 Кримінального кодексу України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Згідно ст. 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що слід виключити із обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку як вчинення злочину протягом року після засудження за ст. 309 Кримінального кодексу України.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України, як незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропних речовин, в особливо великих розмірах.

При цьому, суд враховує положення ст. 337 КПК України щодо меж судового розгляду та приймає до уваги, що згідно з обвинувальним актом прокурором обвинувачення ОСОБА_1 за іншими кваліфікуючими ознаками не висунуте, а відповідно до положень ст. ст. 32, 34 Кримінального кодексу України та диспозицій статті 309 Кримінального кодексу України в різних редакціях законодавцем віднесено кваліфікуючі ознаки до різних правових понять.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 Кримінального кодексуУкраїни, є тяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем тимчасового проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.

Крім того, суд враховує, що згідно висновку амбулаторного судово-наркологічного огляду №9 від 21.01.2020 року, ОСОБА_1 виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання канабісу та амфетаміну ІІ ст. Синдром залежності. Потребує лікування від наркоманії. Примусове лікування не протипоказане.

З довідки №15 від 03.01.2020 року Комунального підприємства «Вінницький обласний наркологічний диспансер "Соціотерапія" вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на профілактичному наркологічному обліку з 21.05.2019 року.

Обставин, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчиненене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (в редакції на час вчинення злочину), з призначенням остаточного покарання із врахуванням положень ст. 71 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 71 Кримінального кодексу України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 311 КК України, та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку суду. В строк відбування покарання ухвалено зарахувати строк попереднього увязнення з 28.02.2019 року до 06.03.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок набрав законної сили 15.01.2020 року, однак ОСОБА_1 на виконання даного вироку затриманий не був.

Суд зазначає, згідно протоколу затримання від 26.12.2019 року обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий 26.12.2019 року.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2019 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 23.02.2020 року з одночасним визначенням розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 18.04.2020 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 13.06.2020 року.

В подальшому згідно ухвал Вінницького міського суду Вінницької області строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою неодноразово продовжувався.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.11.2021 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 08.01.2022 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України слід зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з дня затримання 26.12.2019 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Суд, враховуючи положення ст. 177 КПК України, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризик переховування від суду є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеному під час судового розгляду ризику.

Враховуючи викладене, з метою попередження ризику переховування обвинуваченого від суду, суд вважає, що запобіжний захід, застосований до обвинуваченого, у виді тримання під вартою слід залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

Крім того, на підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів: висновок експерта №1504 від 28.12.2019 року в розмірі 1 413 грн. 09 коп., висновок експерта №18 від 24.01.2020 року в розмірі 1 570 грн. 10 коп., висновок експерта №31 від 28.01.2020 року в розмірі 1 256 грн. 08 коп., висновок експерта № 24 від 31.01.2020 року в розмірі 1 256 грн. 08 коп., висновок експерта № 20 від 04.02.2020 року в розмірі 1 570 грн. 10 коп., висновок експерта № 21 від 24.02.2020 року в розмірі 1 570 грн. 10 коп., висновок експерта № 22 від 24.02.2020 року в розмірі 3 140 грн. 20 коп., в загальному розмірі 11 775 грн. 75 коп.

Керуючись ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни, ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (в редакції на час вчинення злочину), та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2019 року, та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання даним вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з дня затримання 26.12.2019 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 , у виді тримання під вартою залишити без зміни та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 11 775 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять ) грн. 75 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні - скляну банку (уламки), на стінках яких наявна речовина білого кольору, поміщені в спецпакет НП ГСУ № INZ 2034914; поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, поміщений в спецпакет НП ГСУ №INZ 2041564; 2 пластикові картки з білим нашаруванням та поліетиленову трубку, поміщені в спецпакет НП ГСУ №INZ 2041565; насіння рослин коноплі у двох поліетиленових пакетах, поміщене в спецпакет НП ГСУ №INZ 2041592; лікарські засоби, поміщені в спецпакет НП ГСУ №INZ 2041566; 2 банківські картки та 1 сім-карту, поміщені в спецпакет НП ГСУ №INZ 7165561; скляну чарку та пластиковий лоток з речовиною білого кольору, поміщені в спецпакет НП ГСУ №INZ 2041591; порошкоподібну речовину у фольговому згортку у пачці з-під сигарет, поміщені в спецпакет НП ГСУ №INZ 2041563; дві частини поліетиленових пляшок з наперстком, поміщені в спецпакет НП ГСУ №INZ 4007274; поліетиленовий пакет із скляним посудом з речовиною білого кольору та три пластикові карти, поміщені в спецпакет НП ГСУ №INZ 4007267, які, відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 27.12.2019 року та квитанції № 78 від 27.03.2020 року, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Р.В. Романчук

Суддя Є.В. Бернада

Суддя І.Л. Курбатова