Рішення № 102147353, 08.12.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Черкаси справа № 925/44/20

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого – судді Г.М. Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом Сагунівської сільської ради, Черкаський район, с. Сагунівка, вул. Лесі Українки, 77/3

до фізичної особи-підприємця Лакутіна Володимира Олександровича, АДРЕСА_1 ,

про стягнення 21110,88 грн заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Ю.П.Тищенко – адвокат – за ордером;

від відповідача: О.В. Коханій – адвокат – за ордером.

Сагунівська сільська рада звернулась в Господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Лакутіна Володимира Олександровича, в якому просить суд стягнути (після зменшення вимог) заборгованість 18303,26 грн. орендної плати за фактичне користування комунальним майном, 2807,62 грн пені, та відшкодувати судові витрати.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.01.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

20.03.2020 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог до 21110,88 грн. (а.с. 175-178).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.09.2021 підготовче засідання було відкладено. Позивачем отримана ухвала суду 14.09.2021 – розписка в поштовому повідомленні.

17.11.2021 підготовче провадження було закрито і справу призначено в судовий розгляд по суті спору на 08.12.2021.

В судовому засіданні:

Позивач наполягає на задоволенні вимог.

Представник відповідача заявив про необхідність зарахування однорідних грошових вимог, в тому числі на підставі рішення господарського суду про стягнення заборгованості із сільської ради на користь ФОП Лакутіна В.О. Відповідну заяву подано.

Представник позивача вимоги зарахування однорідних грошових вимог заперечив та вказав на підтримання позовних вимог.

За результатами судового розгляду судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між сторонами 15.03.2013 був укладений договір оренди комунального майна №2 (будинок побуту з прибудовами). Договір припинив свою дію 16 січня 2019. Відповідач продовжив користування комунальним майном, та з оренди його не повернув.

Загальна площа орендованого приміщення з прибудовою - 232,6 м2, яке розташоване в с. Сагунівка, вул. Лесі Українки, 77/1.

24.12.2019 у справі №925/964/19 господарським судом Черкаської області прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь сільської ради (позивача) 9131,49 грн. орендної плати за період 2017- січень 2019.

22.01.2019 позивач Сагунівська сільська рада прийняла рішення №2-30/VII про укладення договору оренди приміщення будинку побуту з відповідачем ФОП Лакутіним В.О., починаючи з 17.01.2019 до 31.12.2019.

У визначений органом місцевого самоврядування строк до 21.02.2019 орендар ФОП Лакутін В.О. документи не подав та не виконав обіцянку погасити заборгованість по об`єкту будинку побуту, в т.ч. орендну плату, тому втратив право оренди вказаного майна.

01.03.2019 позивачем прийнято рішення №3-9/VII та зобов`язано ФОП Лакутіна В.О. повернути майно будинку побуту громаді.

01.03.2019 позивачем прийнято рішення №3-10/VII про передачу спірного майна в оренду через конкурс.

Внаслідок певних процедур та некоректних дії відповідача майно та ключі від приміщенні будинку побуту були повернуті позивачеві по акту 01.12.2019.

Позивач з посиланням на приписи п. 3.8 договору 2013, вимог ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" нараховує відповідачеві до сплати

18303,26 грн. плати за користування майном після закінчення строку дії договору – як орендної плати за період з 01.02.2019 по 01.12.2019, та 2807,62 грн пені як відповідальність за невиконання грошового зобов`язання перед позивачем, з урахуванням періоду прострочення та моменту повернення майна та заяви позивача про зменшення вимог.

На момент судового розгляду спірне майно повернуто з оренди і спору в цій частині немає.

Неналежне виконання зобов`язань за договором та ухилення відповідача від погашення заборгованості стали причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу.

Відповідач заперечив проти примусового стягнення заборгованості та наполягає на зарахуванні однорідних грошових вимог про стягнення вартості невід`ємних поліпшень майна.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, письмові доводи та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Позивач є органом місцевого самоврядування, діяльність якого регламентована приписами Конституції України та ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Позивач як орган влади може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше – приписи ст. 19 Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та до 15.01.2019 існували договірні відносини оплатного використання майна комунальної власності (приміщення будинку побуту).

Взаємовідносини сторін охоплюються приписами гл. 58 ЦК України про оренду, та ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Взаємовідносини сторін не заперечені, не визнані недійсними. Договір припинено за закінченням строку, на який він був укладений.

Після закінчення договору майно було повернуто орендодавцю лише 01.12.2019, тобто з простроченням на 303 дні. Спір виник з підстав несвоєчасного повернення майна орендодавцеві.

Позивач нараховує до стягнення з відповідача 18303,26 грн. орендної плати та 2807,62 грн пені (з урахуванням заяви про зменшення вимог). Контррозрахунок відповідачем не подано, вимоги позивача не спростовані в належний спосіб.

Відповідач наполягає на проведенні зарахування взаємних однорідних грошових вимог та закритті провадження.

Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає доведеним право позивача на примусове стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за використання без договору об`єкту комунальної власності в с. Сагунівка - за 303 дні прострочення повернення майна – в сумі 18303,26 грн. В цій частині позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 3.5 Договору (а.с. 29) у разі несвоєчасного перерахування орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

В зв`язку з несвоєчасним внесенням орендної плати позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2807,62 грн пені (розрахунок штрафних санкцій, а.с. 177) за період з 01.02.2019 по 01.11.2019.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за допомогою

калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «Ліга Закон: ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.», судом встановлено, що нарахування пені здійснено позивачем вірно, не перевищує сум можливого нарахування за спірні періоди.

Суд враховує обмеження розміру стягнення пені за 6 місяців відповідно до приписів п. 6 ст. 232 ГПК України. Позов в цій частині підлягає задоволенню в сумі 1118,96 грн. за період з 01.02.2019 по 31.07.2019. В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач вимоги визнав, але не погодився з вимогами про стягнення всієї суми боргу, оскільки є його однорідні підтверджені судовим рішенням вимоги до позивача про стягнення грошової заборгованості за майно.

Суд вважає, що Позивачем використано належний спосіб захисту права, що передбачений приписами ст.ст. 15-16 ЦК України. Судове рішення має виконуватися в спосіб, визначений законом (приписи ЗУ "Про виконавче провадження"), тому у суду відсутні підстави проводити зарахування однорідних грошових вимог за заявою відповідача і рішення суду в даній справі має виконуватись самостійно в процедурі виконавчого провадження. Зарахування однорідних позовних вимог неможливе і заяву відповідача про таке зарахування належить відхилити.

Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

За таких умов судові витрати в розмірі судового збору 2270 грн. відповідно до приписів ст. 129 ГПК України належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця Лакутіна Володимира Олександровича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Сагунівської сільської ради, Черкаський район, с. Сагунівка, вул. Лесі Українки, 77/3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26324415, номер рахунку в банку невідомий

18303,26 грн. орендної плати

1118,96 грн пені

2270 грн судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 15.12.2021

Суддя Г.М. Скиба