Рішення № 102146792, 13.12.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2189/21Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Нагібіна І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 916/2189/21

за позовом Комунального підприємства “Харківські теплові мережі”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Навчально-виробниче підприємство “КОРД”

про стягнення 402 128, 49 грн.

за участю представників:

від позивача: Гавриленко Я.Я. /самопредставництво/;

від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРД” 402 128, 49 грн., з яких 332 159, 49 грн. – вартість спожитої теплової енергії без укладення договору, 22 134, 43 грн. – 3 % річних, 47 834, 57 грн. – сума інфляційних втрат, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 6 031, 93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що позивач здійснював постачання теплової енергії на підставі Розпорядження про початок опалювального сезону 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020р.р. у житловий будинок по вул. Пушкінській, 79/1 у м. Харкові, та відповідно і у нежитлові приміщення, які займає відповідач, що підтверджується актами на включення та відключення опалення. При цьому, в порушення ст. 24 Закону України “Про теплопостачання” відповідач не уклав договір з позивачем та отримував теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 02.08.2021р. відкрито провадження у справі за позовом КП “Харківські теплові мережі” та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Під час підготовчого провадження підготовчі засідання відкладалися господарським судом та строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів, про що судом постановлені відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання 15.09.2021р., 11.10.2021р., про що позивача повідомлено в режимі відеоконференції, а відповідача в порядку ст.120 ГПК України шляхом надіслання відповідної ухвали.

Також у підготовчому провадженні позивачем надано до суду:

додаткові пояснення за вх.№26676/21 від 08.10.2021р.;

клопотання про долучення до матеріалів справи документів за вх.№27277/21 від 18.10.2021р.;

У підготовчому засіданні 18.10.2021р., за участю представника позивача в режимі відеоконференції з господарським судом Харківської області, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.11.2021р. о 14:30, з викликом учасників справи у судове засідання.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні оголошувалася перерва до 13.12.2021р., про що судом постановлена відповідна ухвала, яка занесена до проколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2021р. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з`явився, відзив на позов у встановлений судом строк не надав та про причини свого нез`явлення суд не повідомив.

При цьому ухвали суду, які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суд органами поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації учасниками справи своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 13.12.2021р. за участю представника позивача в режимі відеоконференції з господарським судом Харківської області,проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи, встановлені судом:

01.05.1999 за погодженням із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, між Харківським державним політехнічним університетом (Орендодавець) та Державним навчально-виробничим підприємством «КОРД» Харківського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів (Орендар) укладено двосторонній Договір оренди № 42 (далі - Договір), за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 «Гігант» за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, загальною площею 882, 4 кв.м., які знаходяться на балансі Орендодавця.

Відповідно до пункту 2.1. Договору право Орендаря на користування орендованим майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту прийому-передачі вказаного в договорі майна.

Акт прийому - передачі (Додаток № 3 до Договору оренди № 42 від 01 травня 1999 року) підписаний між сторонами 01 травня 1999 року (том 1 аркуш справи 19);

Указом Президента України від 11.09.2000 № 1059 «Про надання деяким вищим навчальним закладам статусу національних» Харківському державному політехнічному університету надано статус національного, у зв`язку з чим Орендодавця перейменовано у Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

У зв`язку із реорганізацією Орендаря шляхом перетворення з 12.01.2009, Орендарем по вказаному Договору оренди стало Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРД», як правонаступник ДНВП «КОРД», відповідно до додаткової угоди № 3 до Договору оренди.

За умовами укладеного між сторонами Договору об`єктом оренди є нерухоме майно державної власності, що закріплене за закладом вищої освіти на праві господарського відання; строк дії договору встановлено до 01.05.2019 (пункт 9.1. Договору).

Також судом встановлено, що 25.05.2015р. господарським судом Харківської області прийнято рішення у справі №922/1837/15 за позовом Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Навчально-виробниче підприємство “КОРД” (м. Харків) про стягнення, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог заборгованості за договором №9668 про постачання теплової енергії від 01.03.2002 р. за спожиту теплову енергію за період з 01 лютого 2013 р. по 31 грудня 2013 р. в сумі 54862,61 грн., суму вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з січня 2014 р. по листопад 2014 р. в сумі 48258,21 грн., 3% річних за період з 25.05.2013 р. по 25.05.2015 р. в сумі 2394,61 грн., інфляційні за період з 25.05.2013 р. по 25.05.2015 р. в сумі 18318,10 грн., яким позов Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” задоволено. Вказане рішення залишено без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2015р.

При цьому у рішенні суду від 25.05.2015р. у справі №922/1837/15 встановлено, що 17.04.2014 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист №36/Т8-1857 від 14.04.2014 р., яким було направлено 2 примірника оформленого та підписаного з боку позивача договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №14482 від 01.03.2014 р. на приміщення відповідача, що підтверджується копіями вказаного листа та чеку №8523 від 17.04.2014 р. Як свідчать матеріали справи, відповідач відповіді на лист позивача не надав, договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №14482 від 01.03.2014 р. не підписав і не повернув позивачу.

Згідно акту обстеження системи теплопостачання об`єкту №174/1233 від 23.09.2014 р. фактична площа, яку займає відповідач ТОВ НВП "Корд" у житловому будинку (гуртожитку №1) балансоутримувачем якого є НТУ "ХПІ", відповідно до договору оренди №42 від 01.05.1999 р. складає 882,4 кв.м. В приміщенні відповідача встановлені опалювальні прилади М-140 в кількості 38 шт х7 секцій, 3 шт. х 3 секц., З шт. х 11 секцій, 1 шт.х 5 секц. Система опалення приміщень відповідача єдина з системою опалення усього житлового будинку. Реконструкція системи опалення у приміщенні відповідача не здійснювалася, що підтверджується даними балансоутримувача будинку. Включення та відключення опалення приміщень відповідача провадиться одночасно з житловим будинком в цілому. Нарахування відповідачу за фактично спожиту теплову енергію провадиться згідно показників приладів комерційного обліку SONOCAL, встановленого на вводі в житловий будинок з урахуванням теплового навантаження. Цей акт є підставою для нарахування за фактично спожиту теплову енергію без договору з 01 січня 2014 р. до моменту укладання договору.

В подальшому у травні 2019 року Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробниче підприємство "Корд" про виселення ТОВ "НВП "Корд" із займаних нежитлових приміщень, розташованих на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 "Гігант" загальною площею 882,4 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між НТУ "Харківський політехнічний інститут" і ТОВ "НВП "Корд" Договір оренди від 01.05.1999 № 42 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Проте, ТОВ "НВП "Корд" в порушення частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України не повернув нежитлові приміщення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.09.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 922/1510/19, позовні вимоги задоволено. Вирішено виселити ТОВ "НВП "Корд" із займаних нежитлових приміщень, розташованих на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 "Гігант" загальною площею 882,4 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/1.

При цьому, у рішенні суду встановлено, що відповідач після припинення дії Договору оренди № 42 від 01.05.1999, не звільнив нежитлові приміщення, які розташовані на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 "Гігант" загальною площею 882,4 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/1, та не передав їх позивачу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2020р. по справі №922/1510/19 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробниче підприємство "Корд" залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2019 у справі № 922/1510/19 залишити без змін.

Окрім того, судом встановлено, що після припинення договору №9668 про постачання теплової енергії від 01.03.2002р., позивач на підставі Розпоряджень про початок опалювального сезону 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020р.р. здійснював постачання теплової енергії у житловий будинок по вул. Пушкінській, 79/1, та відповідно і у нежитлові приміщення, які займає відповідач.

Факт споживання відповідачем теплової енергії з лютого 2017 р. по березень 2020р. включно підтверджується актами на включення та відключення опалення, які підписані та скріплені печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будівлі по вул. Пушкінській, 79/1, а саме: №174/5043 від 14.11.2016р.,№174/5717 від 09.11.2017р., №174/6156 від 26.11.2018р., №174/11963 від 24.10.2016р., №174/14943 від 03.04.2017р., №174/17300 від 26.10.2017р., №174/18654 від 10.04.2018р., №174/21176 від 01.11.2018р., №174/26652 від 13.11.2019р., №174/7146 від 04.12.2019р., №174/28994 від 09.04.2020р.

30.11.2017р. позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 22.11.2017р. за №1002 акт виконаних робіт за грудень 2017р. та рахунки-фактури №17400-7047 від 08.10.2017р., від 07.12.2017р.

18.01.2018р. позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 17.01.2018р. за №52 акт виконаних робіт та рахунок-фактуру за грудень 2017р.

15.02.2018р. позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 15.02.2018р. за №156 акт виконаних робіт за січень 2018р. та рахунок-фактуру №17400-7047 від 09.01.2018р., від 07.02.2018р.

20.03.2018р. позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 16.03.2018р. за №218 акт виконаних робіт за лютий 2018р. та рахунок-фактуру №17400-7047 від 07.03.2018р., від 07.02.2018р.

21.05.2018р. позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 16.05.2018р. за №416 акти виконаних робіт за березень, квітень 2018р. та рахунок-фактуру №17400-7047 від 06.04.2018р., від 08.05.2018р.

14.12.2018р. позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 14.12.2018р. за №1225 акт виконаних робіт за листопад 2018р. та рахунки-фактури №17400-7047 від 07.12.2018р., від 08.01.2019р., від 07.02.2019р., від 07.03.2019р., від 08.04.2019р., від 07.05.2019р.

14.12.2018р. позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 30.11.2018р. за №1045 акти виконаних робіт за лютий-квітень 2017р. та рахунки-фактури №17400-7047 від 09.03.2017р., від 07.04.2017р.

12.04.2019р. позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 09.04.2019р. за №363 акти виконаних робіт за грудень 2018р., січень-березень 2019р.

16.05.2019р. позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 16.05.2019р. за №462 акти виконаних робіт за квітень 2019р.

13.05.2021р. позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 12.05.2021р. за №363 акти виконаних робіт за листопад грудень 2019р. та січень-березень 2020р. та рахунки-фактури №17400-7047 від 06.12.2019р., від 10.01.2020р., від 07.02.2020р., від 10.03.2020р., від 09.04.2020р.

У вказаних супровідних листах, які надсилались позивачем відповідачу, позивач пропонував відповідачу погасити заборгованість у 10 денний строк.

Окрім того, позивачем надано до суду відомості обліку споживання теплової енергії на тепловому пункті гурт. №1 (секц. 1-5) НТУ "ХПІ", вул. Пушкінська 79/1, та розрахунок нарахувань по ТОВ "Навчально-виробниче підприємство "Корд" за лютий-квітень 2017р., жовтень-грудень 2017р., січень-квітень 2018р., листопад-грудень 2018р., січень-квітень 2019р., листопад-грудень 2019р., грудень-березень 2020р., згідно з яким заборгованість відповідача становить 332 159, 49 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем боргу позивач звернувся до суду з позовом, в якому, окрім стягнення основного боргу в розмірі 332 159, 49 грн., просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 22 134, 43 грн. та інфляційних втрат в розмір 47 834, 57 грн.

Висновки суду.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У наведеній правовій нормі йдеться про преюдиційність, що у процесуальному праві означає обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів обставини, які рішенні вже були встановлені набравшим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі.

У постанові КГС ВС від 26.11.2019р. по справі №922/643/19 міститься висновок, згідно з яким преюдиційність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ.

Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні рішення) не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду – на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було ю не лише недоцільним, але й неприпустимим з точку зору процесуальної економії (постанова КГС ВС від 10.12.2019р. по справі №910/6356/19).

Отже, суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Не потребують доказуванню обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Преюдиційні обставини не потребують доказуванню, якщо одночасно виконуються такі умови: обставини встановлені судом рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини (постанова КЦС ВС від 11.12.2019р. у справі №320/4938/17).

З огляду на вищевикладене, обставини, які встановлені у рішенні господарського суду Харківської області від 2015р. та у рішенні Господарського суду Харківської області від 10.09.2019р. у справі №922/1510/19р. є преюдиціними для розгляду даної справи, а саме:

- обставини, які свідчать про те, що між позивачем і відповідачем з січня 2014р. не було укладено договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №14482 від м01.03.2014р. та сума вартості безпідставно спожитої теплової енергії, яку поставив позивач у нежитлове приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 79/1, складає 48258,21 грн., яка утворилася за період з січня 2014р. по листопад 2014р. включно;

- обставини, які свідчать про те, що відповідач після припинення дії Договору оренди № 42 від 01.05.1999, не звільнив нежитлові приміщення, які розташовані на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 "Гігант" загальною площею 882,4 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/1, та не передав їх НТУ «Харківський політехнічний інститут».

Водночас, як свідчать обставини, які встановлені господарським судом під час розгляду даної справи, позивачем з лютого 2017р. по березень 2020р. здійснено постачання теплової енергії у нежитлові приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, вартістю 332 159, 49 грн., що підтверджується актами на включення та відключення опалення, які підписані та скріплені печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будівлі по вул. Пушкінській, 79/1.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відповідач не надав до суду доказів, які свідчать про звільнення ним орендованого приміщення, а також доказів, які спростовують наявність заборгованості за спожиту теплову енергію, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії без укладення договору у розмірі 332 159,49 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ч. 1 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, споживання теплової енергії за період 2017р.-2020р. здійснювалося відповідачем за відсутності відповідного договору, умовами якого встановлюються в тому числі зобов`язання щодо оплати поставленої теплової енергії , а також строків виконання цього зобов`язання відповідачем.

Отже, у зв`язку із відсутністю договору, в якому встановлено зобов`язання відповідача щодо оплати теплової енергії та строків здійснення цієї оплати, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних, а відтак і відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на те, що у супровідних листах про направлення відповідачу рахунків наявна пропозиція оплати у 10-ти денний строк, господарський суд до уваги не приймає, оскільки супровідні листи не є договором, та не підтверджують волевиявлення відповідача щодо погодження строків такої оплати.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача судових витрат з оплати судового збору, то їх розподіл здійснюється судом на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Навчально-виробниче підприємство “КОРД” про стягнення 402 128, 49 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробниче підприємство «КОРД» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, код ЄДРПОУ 21184731) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, Харківська обл., м. Харків, вул. Мефодіївська, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119) вартість спожитої теплової енергії без укладення договору у розмірі 332 159 (триста тридцять дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн. 49 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 982 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 39 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 23 грудня 2021 р.

Суддя Г.Є. Смелянець