Рішення № 102146648, 22.12.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2419/21Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2419/21

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18; код ЄДРПОУ 08038284)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГУТ ЛТД” (67832, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Соборна, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 41649724)

про стягнення 100439,61 грн. та виселення

Представники:

від позивача : Негода Л.П., самопредставництво

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач – Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГУТ ЛТД”, у якій просить суд стягнути заборгованість зі сплати орендної плати за попереднім Договором оренди від 22.06.2020р. №13 у розмірі 100439,61 грн. та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ГУТ ЛТД” усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення з нежитлового приміщення будівлі (склад) за ГП №3 площею 272,3 кв.м та технічного майданчика загальною площею 1148,00 кв.м військового містечка №Великодолинське-8, за адресою: Одеська обл., Овдіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Станційна (кол. Мізікевича), 1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2021р. позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси від 11.08.2021р. вх. №ГСОО 2506/21 – залишено без руху. Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси визначено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

25.08.2021р. до господарського суду Одеської області представником позивача супровідним листом були надані відомості та документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 16.08.2021р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2021р. прийнято позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2419/21. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "22" вересня 2021 р. о 14:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 22.09.2021р. о 14:00.

22.09.2021р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.10.2021р. о 10:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2021р. повідомлено відповідача по справі №916/2419/21 Товариство з обмеженою відповідальністю „ГУТ ЛТД” про судове засідання, яке відбудеться "18" жовтня 2021 р. о 10:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2021р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/2419/21 на 30 днів до 29.11.2021р. Відкладено підготовче засідання на "08" листопада 2021р. о 10:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 08.11.2021р. о 10:00. Зроблено офіційне оприлюднення оголошення щодо слухання даної справи.

08.11.2021р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з непрацездатністю судді Д`яченко Т.Г. у період з 25.10.2021р. по 10.11.2021р. включно.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2021р. призначено підготовче засідання у справі на "29" листопада 2021 р. о 12:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 29.11.2021р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2021р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2419/21. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "22" грудня 2021 р. о 11:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 22.12.2021р. о 11:30. Зроблено офіційне оприлюднення оголошення щодо слухання даної справи.

Позивач підтримує поданий позов та просить суд його задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду,

Судом було здійснено виклик відповідача у судові засідання, повідомлено про наслідки неявки в судове засідання особи, що викликається, передбачені статтями 135, 202, 203 Господарського процесуального кодексу України та зазначено, що у разі неявки в судове засідання особи, що викликається, така особа зобов`язана повідомити суд про причини неявки.

У судові засідання відповідач не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 22.12.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 22.12.2021р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Позивачем було зазначено суду, що в квартирно-експлуатаційному відділі міста Одеса на оперативному квартирному обліку знаходиться нерухоме військове майно - нежитлове приміщення будівлі (склад) за ГП №3 площею 272,3 кв.м. та технічний майданчик загальною площею 1148,00 кв.м. військового містечка № Велиеодолинське-8, за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Станційна (кол. Мізікевича), 1, вартість якого визначена за незалежною оцінкою і становить нежитлове приміщення будівлі (склад) за ГП №3 529655,00 грн. (без ПДВ), тобто 1945,12 грн. за 1 кв.м. та технічний майданчик 320625,00 грн. (без ПДВ), тобто 279,29 грн. за 1 кв.м. (п. 1.1. Договору).

Як зазначає позивач, відповідно до попереднього Договору про оренду нерухомого майна № 13 від 22 червня 2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем, перший є орендодавцем, а другий – орендарем нерухомого військового майна та платником орендної плати і земельного податку. Відповідно до п.7.1. Договору, сторони склали акт-приймання-передачі нерухомого військового майна від 21.05.2020р., якій є невід`ємною частиною Договору (Додаток 2 до Договору оренди).

Згідно даного Договору, позивач, як орендодавець надає, а відповідач приймає у тимчасове строкове платне користування (оренду) нерухоме військове майно - нежитлове приміщення будівлі (склад) за ГП №3 площею 272,3 кв.м. та технічний майданчик загальною площею 1148,00 кв.м. військового містечка №Велиеодолинське-8, за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Станційна (кол. Мізікевича), 1.

Згідно п. 1.2 Договору, вищезазначене нерухоме майно було передане для розміщення складу та стоянки автомобілів.

Згідно до п.10.1., зазначений Договір діє з 22.06.2020 року до моменту завершення процедури оформлення укладання основного договору оренди, до 31.12.2020 року. В разі якщо жодна із сторін не заявить про свій намір припинити даний Договір, а основний договір не буде укладено, даний договір пролонгується, але не більше ніж до 22.06.2021 р.

Позивачем було зазначено суду, що Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеси направлено відповідача попередження від 11.12.2020р. №5269 (вих.) з повідомленням про необхідність звільнення орендованого приміщення та виконання зобов`язань по здійсненні виплати з орендної плати. Даним попередженням позивач виявив намір припинити попередній договір у відповідності до п. 10.1 Договору.

В подальшому позивач направив претензію № 36 (від 03.02.2021 року №455 (вих.) з вимогою щодо сплати заборгованості, а також лист-повідомлення про припинення договору оренди від 17.02.2021 року №704(вих.), з вимогою погасити заборгованість та повернення орендованого майна. Отже, як вказує позивач, строк дії договору оренди від 22.06.2020 року № 13 закінчився.

Враховуючи розірвання договору оренди, об`єкт оренди підлягає поверненню орендодавцю у спосіб виселення орендаря з нежитлових приміщень. Однак, на сьогоднішній день відповідач не звільнив вищевказані приміщення та продовжує провадити там господарську діяльність.

Згідно умов договору, позивач зобов`язується передати у тимчасове строкове платне користування (оренду) нерухоме військове майно, а відповідач забезпечити своєчасну оплату за використання орендованого майна.

Згідно пункту 3.3 Договору, орендна оплата у розмірі 100% перераховується Товариством з обмеженою відповідальністю „ГУТ ЛТД” до Державного бюджету (на спеціальний реєстраційний рахунок Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси в територіальному органі Державного казначейства), щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт.

Як вказує позивач, станом на 06.07.2021 року заборгованість відповідача за попереднім договором оренди від 22.06.2020 року № 13 становить 100439,61 грн.

В порядку ст. 222 ГК України, позивач на адресу відповідача направив претензію (попередження) від 11.12.2020 р. № 5269 (вих.), претензію №36 від 03.02.2021 №455 (вих.), лист-повідомлення про припинення договору оренди від 17.02.2021 р. № 704 з вимогою погасити заборгованість.

Позивач зазначає, що ним направлено відповідачу попередження від 11.12.2020р. №5269 (вих.) з повідомленням про необхідність звільнення орендованого приміщення та виконання зобов`язань по здійсненні виплати з орендної плати. Даним попередженням позивач виявив намір припинити попередній договір у відповідності до п. 10.1 Договору. В подальшому позивач направив лист-повідомлення (від 17.02.2021 р. № 704 (вих.) про припинення договору оренди з вимогою повернення орендованого майна. Однак, на сьогоднішній день відповідачем не звільнено вищевказані приміщення та він продовжує провадити там господарську діяльність.

Відповідно до п. 5.8 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, повернути КЕВ м. Одеса майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі, з врахуванням нормального фізичного зносу. Вищевикладене дає змогу дійти висновку про те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса має право на користування своїм майном, а для забезпечення такого права звертається до суду з метою усунення відповідачем перешкод в користуванні Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса своїм майном.

Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси направлено на стягнення заборгованість зі сплати орендної плати за попереднім Договором оренди від 22.06.2020р. №13 у розмірі 100439,61 грн. та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ГУТ ЛТД” усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення з нежитлового приміщення будівлі (склад) за ГП №3 площею 272,3 кв.м та технічного майданчика загальною площею 1148,00 кв.м військового містечка Великодолинське – 8, за адресою: Одеська обл., Овдіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Станційна (кол. Мізікевича), 1.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб`єктом порушення позивач вважає відповідача.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Суд зауважує на тому, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 22.06.2020р. між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеси (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГУТ ЛТД” (Сторона-2) укладено попередній договір оренди №13 (надалі Договір), згідно з яким Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає у тимчасове строкове платне користування (оренду) нерухоме військове майно (до моменту завершення процедури оформлення укладення основного договору) –нежитлове приміщення будівлі склад за ГП №3 площею 272,3 кв.м та технічний майданчик загальною площею 1148,00 кв.м військового містечка № Великодолинське-8, за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Станційна (кол. Мізікевича), 1 (майно).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Сторона-2 вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору.

Згідно з п. 2.3 Договору, у разі припинення цього договору майно повертається Стороною-2 Стороні-1 в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Сторона-1 повинна скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця.

Відповідно до п. 5.8. Договору, Сторона-2 зобов`язана, зокрема у разі припинення або розірвання Договору, повернути Стороні-1 майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі, з врахуванням нормального фізичного стану.

За умовами п. 10.1. Договору, цей договір діє з 22.06.2020р. до моменту завершення процедури оформлення укладення основного договору оренди, до 31.12.2020 року. В разі якщо жодна із сторін не заявить про свій намір припинити даний договір, а основний договір не буде укладено, даний договір пролонгується, але не більше ніж до 22.06.2021р.

Додатком №2 до договору є Акт приймання-передачі нерухомого військового майна від 22.06.2020 року.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК).

За приписами статті 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Аналогічну норму містить стаття 182 Господарського кодексу України, відповідно до якої за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

У попередженні від 11.12.2020р. вих.№5269 позивач повідомив відповідача, що станом на 10.12.2020р. сума заборгованості за попереднім договором оренди складає 15061,00 грн. та у зв`язку з тим, що термін дії договору закінчується просив протягом трьох робочих днів повернути орендоване майно, а також виконати зобов`язання про здійсненню виплат з орендної плати.

У листі-повідомленні про припинення договору оренди від 17.02.2021р. за вих. №704 позивач повідомив відповідача про те, що договір діє до моменту завершення процедури оформлення укладання основного договору оренди до 31.12.2020р.; про те, що раніше відповідачу направлялося попередження за вх.№5269 від 11.12.2020р. з проханням звільнити орендоване приміщення та викласти зобов`язання по здійсненню виплат з орендної плати та про виявлення наміру припинити попередній договір у відповідності до п.10.1. договору та ст.635 ЦК України; про те, що на теперішній час заборгованість за попереднім договором оренди становить 24541,21 грн. Також позивачем заявлено вимогу про повернення орендованого майна у належному стані позивачу.

Розрахунок заборгованості, який здійснений позивачем, та згідно з яким заборгованість відповідача за договором оренди становить 100439,61 грн. свідчить, що така сума є неустойкою, що нарахована позивачем за період січень -травень 2021р. згідно ч.2 ст.785 ЦК України.

Отже, в силу правової конструкції попереднього договору, визначеної статтями 635 Цивільного кодексу України та статтею 182 Господарського кодексу України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Будь-які інші зобов`язання сторін попереднім договором встановлюватися не можуть.

Як вбачається зі змісту укладеного сторонами попереднього договору, окрім зобов`язання укласти основний договір оренди, сторони також домовилися про те, що відповідач може до моменту підписання основного договору використовувати частину нежитлового приміщення (п. 1.1. договору) за щомісячну плату.

При цьому, вказаний попередній договір не визнано судом недійним та позивачем не заявлено суду відповідних вимог у підготовчому провадженні згідно з ч.3 ст. 237 ГПК України, а в силу вимог ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірний, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас господарським судом на підставі ч. 4 ст.236 ГПК України враховується правовий висновок, який встановлений у Постанові Верховного Суду від у справі №926/225/17, та згідно з яким Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що господарські суди, розглядаючи цей спір про стягнення неустойки за попереднім договором на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, не з`ясували правову природу цього договору, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попередній договір лише встановлює обов`язок сторін протягом певного періоду (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Будь-які інші зобов`язання сторін попереднім договором встановлюватися не можуть. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Основна правова мета попереднього договору полягає у виконанні ним двох функцій: 1) спонукання до укладення основного договору, 2) фіксації умов основного договору. В силу попереднього договору сторони не мають права вимагати реального виконання зобов`язання, встановленого основним договором (передати майно, виконати роботу).

Приймаючи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу з орендної плати в розмірі 100439,61 грн. не підлягають задоволенню, оскільки між сторонами не виникли орендні правовідносини, урегульовані нормами Цивільного кодексу України та Законами України “Про оренду державного та комунального майна”, “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” та “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” у зв`язку із чим у позивача відсутнє право вимоги реального виконання зобов`язання, що встановлюється основним, а не попереднім договором. Крім того, щодо розрахунку заборгованості, який надано позивачем до позову, та згідно з яким заборгованість відповідача в розмірі 100439,61 грн. фактично є неустойкою, що нарахована позивачем за період січень-травень 2021р. згідно ч.2 ст.785 ЦК України, суд виходить з того, що позивачем взагалі не заявлено до суду позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки згідно здійсненого ним розрахунку, який надано до позову.

Окрім того, суд зазначає, що вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки згідно з ч.2 ст.785 ГПК України також не можуть бути задоволені, із врахуванням вищевикладених судом обставин щодо відсутності у позивача права вимоги реального виконання зобов`язання що встановлюється основним, а не попереднім договором.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення з суд зазначає таке.

Як вказано вище, між позивачем та відповідачем не виникло законних правовідносин з найму майна і тому – відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод в користуванні майном з підстав припинення договору оренди, як це передбачено ч.1 ст.785 ЦК України, оскільки Основного договору оренди спірного нерухомого майна між сторонами не було укладено.

Поряд з цим, з огляду на відсутність, укладеного між сторонами, основного договору оренди - суд погоджується з позицією позивача про необхідність усунення перешкод в користуванні майном, відповідно до ст.391 ЦК України та 387 ЦК України, приймаючи до уваги, що відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого військового майна від 22.06.2020р., копія якого міститься в матеріалах справи, спірне нерухоме майно без законних правових підстав (укладеного основного договору оренди) було передано позивачем відповідачу.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ГУТ ЛТД” усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення з нежитлового приміщення будівлі (склад) за ГП №3 площею 272,3 кв.м та технічного майданчика загальною площею 1148 кв.м військового містечка №Великодолинське-8, за адресою: Одеська обл., Овідіопольский район, смт. Великодолинське, вул. Станційна (кол. Мізікевича), 1.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси – задовольнити частково.

2.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ГУТ ЛТД” (67832, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Соборна, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 41649724) усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення з нежитлового приміщення будівлі (склад) за ГП №3 площею 272,3 кв.м та технічного майданчика загальною площею 1148 кв.м військового містечка №Великодолинське-8, за адресою: Одеська обл., Овідіопольский район, смт. Великодолинське, вул. Станційна (кол. Мізікевича), 1.

3.В іншій частині позову – відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГУТ ЛТД” (67832, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Соборна, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 41649724) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18; код ЄДРПОУ 08038284) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 22 грудня 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко