Рішення № 102146609, 20.12.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2021 р. Справа № 916/1902/21

Господарський суд Одеської області у складі:

суддіМалярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Нечепуренко А.П.,

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Попружко В.В., згідно довіреності № 632881 від 30.06.2021,

розглянувши справу №916/1902/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 57" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57; ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Чорноморський" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 81/4)

про зобов`язання КП «ЖКС «Чорноморський» передати ОСББ «Вільямса 57» документи щодо багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57, а саме: проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло, газо-, електропостачання тощо; кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, енергетичний сертифікат, документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, вирішені судом заяви, клопотання сторін, вчинені судом процесуальні дії у справі:

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 24.06.2016 згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано ОСББ «Вільямса 57». 15.03.2017 ОМР прийняла рішення №1784-VІІ про передачу багатоквартирних жилих будинків, що обліковуються на балансі комунальних підприємств житлово-комунального сервісу ОМР, в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Так, відповідно до даного рішення КП «ЖКС «Чорноморський» має передати ОСББ «Вільямса 57» в управління (на баланс) будинок за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57, із технічною документацією за актом приймання-передачі в порядку, визначеному законодавством. 17.12.2019 позивач звернувся до відповідача із вимогою підготувати повну документацію відповідно до законодавства на будинок за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57, для передачі її ОСББ «Вільямса 57». До вказаної документації входить: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; проектно-кошторисні документи за схемами пристрою внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, газо-, електро- і теплопостачання; акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію; паспорта ліфтового господарства; план земельної ділянки з усіма будівлями і спорудами, які розташовані на ділянці; паспорт будинку та земельної ділянки; акт технічного стану будинку на момент прийому-передачі об`єкта; опис робіт з поточного та капітального ремонту, кошторису; акти технічного огляду будівлі; протоколи вимірювання опору ізоляціїелектромереж; протоколи огляду системи вентиляції будівлі; облік мешканців будинку; планові заходи за попередній і поточний рік, необхідні для утримання багатоквартирного будинку, елементів і конструкції будівлі. Як вказує позивач, 17.01.2020 відповідач повідомив його про те, що документацію на будинок передасть після розірвання укладеного між ними договору №027 від 01.06.2017. 02.03.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою передати вищезазначену документацію. 01.06.2020 згідно акту про списання багатоквартирного будинку з балансу списався багатоквартирний будинок за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57 з балансу відповідача в управління позивача. Також відповідно до акту прийому-передачі від 01.06.2020 відповідач передав позивачу наступну документацію: технічний паспорт - 28 аркушів; паспорти на ліфти: 2 шт. (№4633. №4634); протокол вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування - 1 шт.; протокол перевірки ізоляції проводів та кабелів - 1 шт.; протокол перевірки повного опору петлі «фаза - нуль» - 1 шт.; акт перевірки та прочищення вентиляційних каналів - 1 шт.; копія геоподоснови схеми інженерних мереж - 1 шт.; копія план - схеми прибиральної площі прибудинкової території - 1 шт. Проте проектна та технічна документація передана не була. На подальші вимоги позивача передати документацію відповідач відповідних заходів не вчинив, але послався на передання всієї документації.

Відповідач проти позову заперечує, подав до суду відзив на позов від 29.07.2021 за вх.№20226/21, де вказує, що передбачений у Наказі №176 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Переліку технічної документації на багатоквартирний будинок» від 17.07.2018 перелік технічної документації є загальним, та для різних будинків, оскільки визначається для кожного будинку індивідуально. Також відповідач зазначив, що на виконання вимог чинного законодавства, між ним та позивачем складено акт приймання передачі документації на будинок за адресою Ак. Вільямса, 57 від 01.06.2020, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв наступні документи: технічний паспорт - 28 аркушів; паспорти на ліфти: 2 шт. (№4633, №4634); протокол вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування - 1 шт.; протокол перевірки ізоляції проводів та кабелів - 1 шт.; протокол перевірки повного опору петлі «фаза - нуль» - 1 шт.; акт перевірки та прочищення вентиляційних каналів - 1 шт.; копія геопідоснови схеми інженерних мереж - 1 шт.; копія план - схеми прибиральної площі прибудинкової території - 1 шт. Звідси, відповідач вважає, що у даній справі відсутній предмет спору, оскільки документацію фактично передано.

Ухвалою суду від 06.07.2021 відкрито провадження у справі №916/1902/21, постановлено розглядати справу №916/1902/21 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 04.08.2021 о 14год.30хв.

У судовому засіданні 04.08.2021р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 06.09.2021р. о 12год.15хв.

Ухвалою суду від 06.09.2021р. задоволено клопотання ОСББ "Вільямса 57" від 06.09.2021р. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, постановлено розглядати справу №916/1902/21 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі та відкладено підготовче засідання суду на 22.09.2021р. об 11год.00хв.

Ухвалою суду від 22.09.2021 відкладено підготовче засідання суду на "25" жовтня 2021 о 10:30.

Судове засідання, призначене на 25.10.2021 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Малярчук І.А. з 22.10.2021 по 08.11.2021 на лікарняному та з 09.11.2021 по 12.11.2021 у відпустці.

Ухвалою суду від 16.11.2021 призначено судове засідання на "22" листопада 2021 о 12:15.

Ухвалою суду від 22.11.2021 закрито підготовче провадження по справі №916/1902/21, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "13" грудня 2021 о 14:20.

У судовому засіданні 13.12.2021 оголошено протокольну ухвалу про перерву до 20.12.2021 о 12год.00хв.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.12.2019 ОСББ «Вільямса 57» зареєстроване 24.06.2016, основний вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об`єктів.

Згідно Статуту ОСББ «Вільямса 57» Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 57» (далі - об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) буд.57 (далі - будинок), що розташований за місцезнаходженням: Одеська область, м. Одеса, вулиця Академіка Вільямса, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та Статуту. Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (п.п.1, 2 розділу І, п.1 розділу ІІ).

Рішенням ОМР №1784-VII від 15.03.2017 вирішено передати багатоквартирні жилі будинки, що обліковуються на балансі комунальних підприємств житлово-комунального сервісу Одеської міської ради, в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків згідно з додатком, зокрема, передано будинок по вул. Вільямса, 57.

Із заявою від 17.12.2019 за №17/12/19 позивач звернувся до відповідача з вимогою про підготовку по будинку на вул. Вільямса, 57, наступної документації: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; проектно-кошторисні документи за схемами пристрою внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, газо-, електро- і теплопостачання; акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію; паспорта ліфтового господарств; план земельної ділянки з усіма будівлями і спорудами, які розташовані на ділянці; паспорт будинку та земельної ділянки; акт технічного стану будинку на момент прийому-передачі об`єкта; опис робіт з поточного та капітального ремонту, кошторису; акти технічного огляду будівлі; протоколи вимірювання опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції будівлі; облік мешканців будинку; планові заходи за попередній і поточний рік, необхідні для утримання багатоквартирного будинку, елементів і конструкції будівлі.

Листом №Г-203 від 17.01.2020 відповідач повідомив позивача про те, що підготував наявну технічну документацію на будинок, яка буде передана позивачу після розірвання договору, за актом прийому-передачі в порядку визначеним законодавством.

04.03.2020 позивач звернувся до відповідача із вимогою №4/3/20, де, зокрема, посилаючись на припинення 31.12.2019 дії договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 01.06.2017 №027, просив передати технічну документацію на будинок Вільямса 57 відповідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 17.07.2018 № 176, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за №930/32382, а саме: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; технічну документацію на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку. На вказаний лист відповідач надав листа №Г-55 від 01.04.2020, де повідомив, що провадить підготовку наявної технічної документації на будинок.

За актом про списання багатоквартирного будинку з балансу від 01.06.2020 відповідач передав на баланс позивача будинок по вул. Вільямса, 57 .

Також сторонами спору 01.06.2020 було складено та підписано акт прийому-передачі документації на будинок по Вільямса, 57, а саме передано наступну документацію: технічний паспорт - 28 аркушів; паспорти на ліфти: 2 шт. (№4633, №4634); протокол вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування - 1 шт.; протокол перевірки ізоляції проводів та кабелів - 1 шт.; протокол перевірки повного опору петлі «фаза - нуль» - 1 шт.; акт перевірки та прочищення вентиляційних каналів - 1 шт.; копія геоподоснови схеми інженерних мереж - 1 шт.; копія план - схеми прибиральної площі прибудинкової території - 1 шт.

Як вбачається із Витягу з протоколу №2 загальних зборів членів ОСББ «Вільямса 57» від 10.12.2020, членами ОСББ було прийнято рішення про прийняття в управління будинку по вул. Вільямса, 57 .

Листом №1 від 22.02.2021 позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою про передання документації за переліком відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 17.07.2018 №176.

Відповідач у листі №289 від 24.03.2021 зазначив, що за актом прийому-передачі документації на будинок за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57 від 01.06.2020 уся технічна документація, яка перебувала у КП «ЖКС «Чорноморський», передана до ОСББ «Вільямса 57», про прийняття наявні підписи та печатки.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, суд дійшов наступних висновків.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003 передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст.15 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Згідно ч.1 ст.9, ч.1 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ч.1 ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За положеннями ст.12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

За положення ч.6 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.

Відповідно до ч.ч.18, 19 ст.6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Згідно ч.8 ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі припинення дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний не пізніше дня, що настає за днем припинення дії договору, передати новому управителю багатоквартирного будинку чи особі, уповноваженій співвласниками або об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку: 1) наявну технічну документацію на такий будинок за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 2) інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем за строк дії договору, але не більше трьох останніх років; 3) інформацію про виникнення аварійних ситуацій і технічних несправностей у розрізі конструктивних елементів та інженерних систем за строк дії договору, але не більше трьох останніх років; 4) дані бухгалтерського обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку за строк дії договору, але не більше трьох останніх років; 5) інше майно, передане управителю багатоквартирного будинку за рішенням співвласників.

Відповідно до наказу №176 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Переліку технічної документації на багатоквартирний будинок» від 17.07.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №930/32382: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; технічна документація обладнання котелень; технічна документація на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.

Відповідно до пп.1.2.1., 1.2.2. п.1.2., п.1.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинковихтериторій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005, до складу технічної документації постійного зберігання включаються: технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок; проектно-кошторисна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо; акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію; паспорти котельного господарства, котлові книги, у разі наявності вбудованих та прибудованих котелень; паспорти ліфтового господарства; акти приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача. Технічна документація коректується в міру зміни технічного стану будинку, переоцінки основних фондів, проведення його капітального ремонту або реконструкції, переобладнання, перепланування та зміни цільового призначення будинку, квартири (кімнати). До складу документації, яка ведеться виконавцями послуг, входять: кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; журнали заявок жителів; протоколи вимірювань опору електромереж (за наявності); протоколи вимірювань вентиляції. Виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій повинні мати технічні паспорти на квартирні (багатоповерхові) жилі будинки та забезпечувати своєчасне внесення змін до них.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом, 24.06.2016 було зареєстровано ОСББ «Вільямса 57», яке створеновласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по вул. Вільямса, 57 . До створення ОСББ «Вільямса 57», управителем будинку був КП «ЖКС «Чорноморський», за твердженням сторін, управління здійснювалось за укладеним між вказаними особами договором про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 01.06.2017 №027.

15.03.2017 ОМР було прийнято рішення №1784-VII про передання житлового будинку по вул. Вільямса, 57 , в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами (від 17.12.2019 за №17/12/19, 4/3/20 від 04.03.2020, №1 від 22.02.2021) про передання йому наступної документації на вищевказаний житловий будинок:технічний паспорт на багатоквартирний будинок; проектно-кошторисні документи за схемами пристрою внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, газо-, електро- і теплопостачання; акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію; паспорта ліфтового господарств; план земельної ділянки з усіма будівлями і спорудами, які розташовані на ділянці; паспорт будинку та земельної ділянки; акт технічного стану будинку на момент прийому-передачі об`єкта; опис робіт з поточного та капітального ремонту, кошторису; акти технічного огляду будівлі; протоколи вимірювання опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції будівлі; облік мешканців будинку; планові заходи за попередній і поточний рік, необхідні для утримання багатоквартирного будинку, елементів і конструкції будівлі.

Позовні вимоги позивачем заявлені саме щодо передання йому відповідачем документів щодо багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57 , згідно наведеного у прохальній частині позову переліку.

Так, сторонами спору 01.06.2020 було складено та підписано акт прийому-передачі документації на будинок по Вільямса, 57, а саме передано наступну документацію: технічний паспорт - 28 аркушів; паспорти на ліфти: 2 шт. (№4633, №4634); протокол вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування - 1 шт.; протокол перевірки ізоляції проводів та кабелів - 1 шт.; протокол перевірки повного опору петлі «фаза - нуль» - 1 шт.; акт перевірки та прочищення вентиляційних каналів - 1 шт.; копія геоподоснови схеми інженерних мереж - 1 шт.; копія план - схеми прибиральної площі прибудинкової території - 1 шт.

Наразі, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач передав позивачу решту запитуваної документації.

Також судом встановлено, що по акту про списання багатоквартирного будинку з балансу від 01.06.2020 відповідач передав на баланс позивача будинок по вул. Вільямса, 57 . Згідно Витягу з протоколу №2 загальних зборів членів ОСББ «Вільямса 57» від 10.12.2020, членами ОСББ було прийнято рішення про прийняття в управління будинку по вул. Вільямса, 57 .

Отже, відповідно до частин вісімнадцятої, дев`ятнадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Таким чином, обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від прийняття об`єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.

При цьому обставини фактичної наявності або відсутності такої документації у відповідача не мають істотного значення для вирішення даної категорії спорів, оскільки відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" така документація повинна була бути передана замовником будівництва або попереднім власником будинку відповідачу, а у випадку відсутності документації на багатоквартирний будинок він відповідно до вимог частини 19 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" зобов`язаний відновити її за власний рахунок.

Вказаний правовий висновок підтримано в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №917/1208/18, від 11.06.2019 у справі № 921/753/16-г/11, від 16.01.2020 у справі № 910/3215/19, від 29.01.2020 у справі № 910/5065/19, від 04.11.2020 у справі № 916/1094/19, від 25.11.2020 у справі № 916/3000/19, від 20.04.2021 у справі № 910/16107/19, від 21.04.2021 у справі №904/1653/20.

Враховуючи викладене, підлягає судом задоволенню позовна вимога позивача про зобов`язання КП «ЖКС «Чорноморський» передати ОСББ «Вільямса 57» документи щодо багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57 , а саме:проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло, газо-, електропостачання тощо; кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, енергетичний сертифікат, документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.

При цьому суд не погоджується із твердженням відповідача про відсутність предмета спору у даній справі, оскільки перелік переданої за актом приймання-передачі від 01.06.2020 документації є значно меншим, ніж той, що складає зміст позовної вимоги.

Поряд із цим не підлягає задоволенню судом клопотання відповідача від 04.08.2021 за вх..№20822/21 про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності з огляду на наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.256, ч.1 ст.257, ч.1 ст.261 ЦК України).

Наразі, відповідач не довів суду коли саме позивач дізнався про порушення відповідачем його права.

Вперше позивач звернувся до відповідача із заявою про передання документації листом від 17.12.2019р., тоді як даний позов позивачем подано до суду 02.07.2021, тобто, із дотриманням трирічного строку позовної давності.

Враховуючи наведене, не вбачається наявним пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

Так, позивач заявив про стягнення з відповідача 5000грн витрат на послуги адвоката.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивач подав до справи: договір про надання правової допомоги №1/15-04 від 15.04.2021, укладений між позивачем та АО «Бороган», акт приймання-передачі від 27.04.2021, платіжне доручення №106 від 19.04.2021.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшенн

Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Між тим, як зазначила Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Так, у акті приймання-передачі наданих послуг від 27.04.2021 зазначено про надання наступних послуг: усна консультація, формування правової позиції, вивчення документів, підготовка позовної заяви.

Отже, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката за умови необгрунтування відповідачем його неспівмірності при вирішенні судом питання про його розподіл оцінювався судом із врахуванням критеріїв означених в п.5 ст.129 ГПК України та визначається судом як обґрунтований та пропорційний із складністю справи, з урахуванням предмету позову та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи, підлягають задоволенню у розмірі 5000 грн, які можуть вважатись розумними і обгрунтованими по даній справі.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2270грн., які відносяться за рахунок відповідача внаслідок повного задоволення судом позову.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 57" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57; ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ 40597969) до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Чорноморський" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 81/4, код ЄДРПОУ 35303608) про зобов`язання вчинити певні дії.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Чорноморський" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 81/4, код ЄДРПОУ 35303608) передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 57" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57; ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ 40597969) документи щодо багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57, а саме: проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло, газо-, електропостачання тощо; кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, енергетичний сертифікат, документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку,

3. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Чорноморський" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 81/4, код ЄДРПОУ 35303608) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 57" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 57; ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ 40597969) 2270грн судового збору, 5000 грн витрат на послуги адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 грудня 2021 р.

Суддя І.А. Малярчук