Ухвала суду № 102146579, 21.12.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про результати розгляду заяви кредитора

про грошові вимоги до боржника

21 грудня 2021 року Справа № 915/1349/21

м. Миколаїв

Кредитор (заявник): Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001; поштова адреса: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094; ел.пошта: help@pb.ua, ел. пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_3).

Боржник: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Шибко Олександр Леонідович (адреса офісу: вул. Лягіна, 2, оф. 309, м. Миколаїв, 54001; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Суддя Давченко Т.М.

при секретарі Кнауб А.А.

представники учасників у справі у судове засідання не з`явилися

Суть справи: про визнання грошових вимог

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 21.09.2021, цією ж ухвалою введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Шибка О.Л. та ін. Попереднє засідання у справі призначено на 09.11.2021.

Відповідне оголошення оприлюднено на сайті ВГСУ 24.09.2021 за № 67276.

15.11.2021 до господарського суду Миколаївської області з Господарського суду Кіровоградської області за належністю надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі АТ КБ "ПриватБанк") б/н та б//д вх. № 17071/21 від 15.11.2021 про грошові вимоги до боржника у розмірі 30417,67 грн. та 4540,00 грн. судових витрат.

Ухвалою від 22.11.2021 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.12.2021.

Керуючий реструктуризацією 19.11.2021 надав суду звіт про результати розгляду вимог кредиторів вих. № 02-01/122 від 18.11.2021, до якого долучено відзив вих. № 02-01/114 від 04.11.2021 щодо грошових вимог гр. ОСОБА_2 з доказами надсилання цього відзиву заявнику (том кр.вимог а.с. 53-55). За вказаними документами керуючий реструктуризацією визнає частково заявлені Банком вимоги, а саме згідно рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 14.01.2015 у справі № 490/3639/14-ц із включенням до реєстру задоволення вимог кредиторів у наступній черговості: 12492,05 грн. - до 2 черги, 500,00 грн. - до 3 черги. Також, керуючий реструктуризацією включив до реєстру витрати кредитора по оплаті заяви про грошові вимоги судовим збором. Даний відзив заявником отримано 19.11.2021 (згідно даних щодо відстеження поштових відправлень сайту Укрпошта трек-номер 5400144464636). Станом на дату судового засідання 14.12.2021 Банк заперечень на відзив керуючого реструктуризацією суду не надав.

Учасники справи, належно повідомлені про дату та час розгляду заяви про грошові вимоги (том 2 а.с.2), у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Проте, матеріалів справи достатньо для розгляду заяви, а тому неявка сторін не перешкоджає розгляду даної заяви.

Відповідно до п.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, виходячи з вимог Кодексу обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16).

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Жодних заперечень щодо вказаних вимог до суду не надходило.

В судовому засіданні 21.12.2021 судом було підписано вступну та резолютивна частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст.86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.

Так, 07.04.2008 між Банком та гр.Леженцевим був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 8000 грн., зі сплатою за користування кредитом 2,5% на місяць та зі строком дії картки у 2 роки. Цей договір складався із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою.

30.04.2008 було видано банківську картку № НОМЕР_2 .

17.05.2012 кредитний ліміт клієнта збільшено до 8800,00 грн.

В подальшому, 26.08.2011 між Банком та боржником було підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку.

У зв`язку з неналежним виконанням гр. Леженцевим зобов`язань щодо сплати у встановлений термін кредиту, відсотків, інших платежів у визначеному у договорі розмірі у березні 2014 року Банк звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва у справі № 490/3639/14-ц від 14.10.2014 позов Банку задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку 14223 грн. 86 коп. заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом - 8800 грн.; заборгованість за відсотками - 3620,34 грн.; комісія - 650 грн.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 653,52 грн. та 243,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 14.01.2015 у справі № 490/3639/14-ц змінено рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.10.2014, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку 12784,99 грн. заборгованості за кредитним договором, із якої: заборгованість за кредитом - 8800 грн.; заборгованість за відсотками - 3484,99 грн.; штраф (фіксована частина) - 500 грн. також апеляційною інстанцією стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку 207,06 грн. витрат по сплаті судового збору.

У касаційному порядку вказане рішення не оскаржено.

З наданого суду розрахунку вбачається, що Банком здійснювалось подальше нарахування (по 20.09.2021 - до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ) відсотків, пені після рішення суду у розмірі не погодженому сторонами.

Однак, на думку суду, такі дії банку не узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.07.2018 у справі № 444/9519/12 щодо висновку про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Тобто, звернення банку до суду з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з такими позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Після цього норми законодавства за якими нараховуються та стягуються проценти за кредитом (за правомірне користування кредитом), не піддягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики та нарахування процентів поза межами строку дії договору. Тобто, факт подання позову прямо спричиняє неможливість подальшого нарахування та стягнення процентів за правомірне користування кредитом.

Тому, дії кредитора щодо нарахування відсотків за прострочення стягнутої заборгованості на думку суду не узгоджуються із зазначеною позицією Великої Палати Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, судом відхиляються вимоги Банку щодо відсотків, нарахованих після винесення судового рішення у справі № 490/3639/14-ц.

Крім того, судом відхиляються вимоги кредитора щодо нарахування пені у розмірі 3800,00 грн., оскільки чинним законодавством не передбачає нарахування пені за прострочення стягнутої рішенням суду заборгованості.

Згідно наведеного рішення Апеляційного суду визнанню підлягають вимоги Банку у загальній сумі 12992,05 грн. (8800,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3484,99 грн. - заборгованість з відсотків, 500,00 грн. - штраф, 207,06 грн. - судові витрати).

Станом на дату звернення заявника з грошовими вимогами до боржника борг не сплачено та боржником не оспорено.

Вказані вимоги виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та є конкурсними, однак, заявлені поза строком, встановленим ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно ч. 4 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Ураховуючи встановлене та відповідно до ст. ст. 122, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає, що грошові вимоги банку підлягають частковому визнанню.

Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, зокрема, витрати на оплату судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника згідно сплачено судовий збір за звернення до суду із заявою про грошові вимоги в розмірі 4540,00 грн. а тому вказані витрати мають бути відшкодовані до задоволення вимог кредиторів.

Стосовно черговості задоволення вимог кредиторів суд зазначає, що порядок задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність визначено статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства. Згідно з ч. 4 цієї статті, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

З урахуванням положень ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства суд вважає, що визнані судом вимоги ОСОБА_2 мають задовольнятися у такій черговості:

- 4540,00 грн. (судовий збір) - позачергові вимоги;

- 12492,05 грн. (основна заборгованість) - ІІ черга;

- 500,00 грн. (штраф) - ІІІ черга.

Керуючись ст. 45-47, 122, 133, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про грошові вимоги до ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у розмірі 12992,05 грн.

3. Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити визнані судом вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до реєстру вимог кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити витрати Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" по сплаті судового збору за подання заяви про грошові вимоги у розмірі 4540 грн. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

5. Решту вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

6. Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) є конкурсним кредитором ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

7. Повідомити кредитору, боржнику та керуючому реструктуризацією, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме - www.court.gov.ua.

8. Ухвалу направити кредитору, боржнику, керуючому реструктуризацією.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23.12.2021.

Суддя Т.М. Давченко