Рішення № 102146456, 13.12.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року м.Харків Справа №922/2724/21

Провадження №19/913/730/21

Розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" (вул. Кагамлика, 35, м. Полтава, 36008)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоунфінанс" (вул. Букаєва, 53, смт Станиця Луганська, Луганська область, 93600)

про стягнення 148 126 грн 46 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання – Кравченко Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача – Бут С.В., представник на підставі довіреності №137 від 08.11.2021;

від відповідача – представник не прибув;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Лайт-Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 64 500 грн 00 коп., пені в сумі 1 802 грн 47 коп., штрафу в сумі 80 625 грн 00 коп., інфляційних втрат в сумі 838 грн 50 коп., 3 % річних у сумі 360 грн 49 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки (купівлі-продажу) нафтопродуктів, скрапленого газу пропан-бутан №25-09-18/2 від 25.09.2018, щодо часткової оплати поставлених нафтопрдуктів, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, на яку нараховані пеня, штраф, інфляційні втрати та 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2021 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 13.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.08.2021 п.3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 28.07.2021 у справі №922/2724/21 після слів "Підготовче засідання призначити на" слова та цифри "13 вересня 2021 об 11:30" виправлено на "20 вересня 2021 о 12:30".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2021, на підставі ч.ч.1, 2 ст.27 Господарського процесуального кодексу України, передано справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Лайт-Плюс" про стягнення 148 126 грн 46 коп. на розгляд за територіальною підсудністю Господарському суду Луганської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Луганської області від 07.10.2021, справу №922/2724/21 передано на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.10.2021 справу №922/2724/21 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 09.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.11.2021 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 29.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.11.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 5 днів по 15.12.2021 включно; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2021.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2021 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 13.12.2021 представник позивача виступив зі вступним словом.

Суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами.

Представник позивача виступив із заключним словом.

У судовому засіданні 13.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

25.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар-Лайт-Плюс, яке в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоунфінанс" (покупець, відповідач) укладено договір №25-0918/2 поставки (купівлі-продажу) нафтопродуктів, скрапленого газу пропан-бутан, відповідно до умов п.1.1 якого продавець зобов`язується постачати та передавати у власність покупця нафтопродукти, скраплений газ пропан-бутан (далі – товар), а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах цього договору.

Якщо сторонами не обумовлено інше, передача товару здійснюється окремими партіями, узгодженими сторонами у письмових заявках за узгодженою сторонами формою в залежності від умов поставки (п.1.2 договору в редакції додаткової угоди від 02.06.2020).

Кількість та вартість товару (ціна за одиницю товару), що поставляється за цим договором, визначається сторонами у специфікаціях/додатках, що є невід`ємною частиною цього договору. В якості специфікацій/додатків сторони приймають: рахунки (рахунки-фактури), виставлені продавцем та оплачені покупцем, згідно п.4.1 договору; видаткові накладні за товар; інші письмові додаткові угоди до цього договору, товарно-транспортні накладні до цього договору, письмові заявки, інші домовленості, оформлені сторонами в письмовій формі (п.1.3 договору).

Ціна товару, шо передається у власність покупця узгоджується сторонами та зазначається в накладних на товар та рахунках, шо є невід`ємною частиною цього договору (п.3.1 договору).

Доказом узгодження зміни ціни на товар з боку покупця є документи, що підтверджують отримання товару покупцем (довіреність на уповноважену особу та видаткова накладна з підписом уповноваженої особи) (п.3.3 договору).

Сторонами домовлено, що оплата за цим договором здійснюється покупцем шляхом внесення ним попередньої оплати вартості товару згідно виставленого рахунку-фактури продавця. За домовленістю сторін, можуть бути передбачені інші умови та строк оплати за товар, але при цьому, в будь-якому випадку, термін відстрочення оплати товару покупцем згідно виставленого рахунку-фактури не може перевищувати 5 (п`яти) банківських днів з моменту поставки (приймання-передачі) товару (п.4.1 договору).

Покупець зобов`язується здійснити 100%-ву оплату вартості товару, що зазначена в рахунку-фактурі (п.4.2 договору).

Днем здійснення оплати товару покупцем є день надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.4.3 договору).

Покупець зобов`язаний повідомити продавця про здійснення платежу на наступний день після перерахування грошових коштів покупцем, з додаванням копії платіжного доручення (п.4.4 договору).

Приймання-передача товару та перехід права власності здійснюється в пункті поставки товару, зазначеної у відповідних специфікаціях/додатках (в товарно-транспортних накладних, або в актах приймання-передачі, або у видаткових накладних, тощо), з оформленням відповідного акту прийому-передачі або видаткової накладної. Для отримання товару та всіх товаросупровідних документів представник покупця зобов`язаний надати представнику продавця, належним чином оформлену довіреність (п.5.5 договору).

За результатами поставки партії товару, сторонами підписується відповідний акт приймання-передачі товару або видаткова накладна або товаро-транспортна накладна. Зобов`язання по складанню акту приймання-передачі товару або видаткової накладної або товарно-транспортної накладної лежить на продавцеві, якщо сторонами не домовлено про інше (п.5.8 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018, а в порядку взаємних розрахунків має юридичну силу – до повного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань (п.6.1 договору).

У випадку порушення покупцем строків здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором та іншими домовленостями сторін, покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати, протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги продавця (п.7.1 договору).

У випадку, якщо строк прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 3 календарних дні, покупець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 5% від суми заборгованості за кожний день прострочення протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги продавця (п.7.2 договору).

На виконання вказаних умов договору поставки (купівлі-продажу) нафтопродуктів, скрапленого газу пропан-бутан №25-09-18/2 від 25.09.2018 позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 76 000 грн 00 коп., однак в порушення вимог п.п.4.1, 4.2 договору відповідач отриманий товар оплатив частково, заборгованість складає 64 500 грн 00 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторонни досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На виконання умов договору поставки (купівлі-продажу) нафтопродуктів, скрапленого газу пропан-бутан №25-09-18/2 від 25.09.2018 позивач поставив відповідачеві товар, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, довіреністю №26 від 01.11.2020, заявкою на поставку від 20.11.2020, товарно-транспортною накладною №20-11-7 від 20.11.2020, накладною №20-11-7 від 20.11.2020.

Усього позивач поставив відповідачеві товар на суму 76 000 грн 00 коп.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.1 договору сторонами домовлено, що оплата за цим договором здійснюється покупцем шляхом внесення ним попередньої оплати вартості товару згідно виставленого рахунку-фактури продавця. За домовленістю сторін, можуть бути передбачені інші умови та строк оплати за товар, але при цьому, в будь-якому випадку, термін відстрочення оплати товару покупцем згідно виставленого рахунку-фактури не може перевищувати 5 (п`яти) банківських днів з моменту поставки (приймання-передачі) товару.

Відповідач в обумовлений строк оплату поставленого товару здійснив частково. Заборгованість складає 64 500 грн 00 коп.

26.05.2021 позивач направив відповідачу претензію №49 від 25.05.2021, в якій повідомив, що станом на 25.05.2021 сума боргу за отриманий товар становить 64 500 грн 00 коп. та вимагав протягом 10 календарних днів оплатити наявну заборгованість. Разом з претензією направив рахунок-фактуру №25-05-1 від 25.05.2021 та акт звірки за період 15.11.2020-25.05.2021 у двух примірниках.

Претензія отримана відповідачем 01.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3600808396929, однак жодних дій на погашення заборгованості останнім здійснено не було.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості суду не подав.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором у сумі 64 500 грн 00 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 360 грн 49 коп. за період з 24.04.2021 по 06.07.2021 та інфляційних втрат у сумі 838 грн 50 коп. за період з 24.04.2021 по 06.07.2021, господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" (а.с.2) щодо нарахування 3 % річних за період з 24.04.2021 по 06.07.2021 у розмірі 360 грн 49 коп., судом встановлено, що він є арифметично невірним. За розрахунком суду розмір 3% річних за вказаний позивачем період перевищує заявлений розмір, але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, розмір заявленої до стягнення суми, вважає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних за період з 24.04.2021 по 06.07.2021 у розмірі 360 грн 49 коп.

Перевіривши розрахунок (а.с.2) щодо нарахування інфляційних втрат за період з 24.04.2021 по 06.07.2021 в сумі 838 грн 50 коп., судом встановлено, що він є арифметично невірним. За розрахунком суду розмір інфляційних втрат за вказаний період перевищує заявлений розмір, але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат, вважає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за період з 24.04.2021 по 06.07.2021 в сумі 838 грн 50 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 24.04.2021 по 06.07.2021 в сумі 1 802 грн 47 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором та іншими домовленостями сторін, покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати, протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги продавця.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України (постанова Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №3-53гс15).

Крім того, слід враховувати, що приписом ч.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №910/4164/17, від 22.11.2018 у справі №903/962/17, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 13.09.2019 у справі №902/669/18, які в силу положень ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка позивачем товару відповідачеві підтверджується товарно-транспортною накладною.

З урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати поставленого товару, заборгованість за товарно-транспортною накладною, яка датована 20.11.2020 становить 64 500 грн 00 коп.

Оскільки пунктом 4.1 договору визначено, що термін відстрочення оплати товару покупцем згідно виставленого рахунку-фактури не може перевищувати 5 (п`яти) банківських днів з моменту поставки (приймання-передачі) товару, то останнім днем є 27.11.2020, а прострочення почалося з 28.11.2020.

З урахуванням порядку нарахування пені, передбаченого ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач має право на відповідне нарахування протягом шести місяців - з 28.11.2020 по 28.05.2021.

Проте розрахунок здійснений за період з 24.04.2021 по 06.07.2021.

Таким чином, порядок обчислення пені не може бути змінений, тому розрахунок, за яким сторона встановила, що початок перебігу часу, за який нараховується пеня обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, суперечить вимогам закону і не може застосовуватися судом.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок пені, зроблений за допомогою програми “Законодавство” в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК України.

Сума заборгованості, грнГранична дата оплатиПеріод нарахування пеніКількість днів простроченняСума пені, грн64 50027.11.202024.04.2021-28.05.202135927,74Ураховуючи викладене, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є пеня в сумі 927 грн 74 коп.

Крім цього, за прострочення виконання зобов`язань з оплати поставленого товару позивач просить суд стягнути з відповідача штраф згідно п.7.2 договору, у розмірі 80 625 грн 00 коп. за період з 11.06.2021 по 05.07.2021.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку, якщо строк прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 3 календарних дні, покупець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 5% від суми заборгованості за кожний день прострочення протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги продавця.

При цьому, як вже зазначалося судом, у п.7.1 договору сторонами погоджено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

За змістом приписів ст.549 Цивільного кодексу України особливість пені полягає в тому, що вона нараховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, починаючи з першого дня прострочення. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов`язання.

Судом розцінюється встановлений сторонами в договорі (п.7.2) штраф, як пеня, оскільки обчислюється у відсотках від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, позивач просить двічі стягнути пеню за одне й те саме порушення зобов`язання, що не узгоджується з приписами ст.61 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Викладене вище узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 904/527/19.

Разом з тим, нарахування пені на підставі п.7.2 здійснено поза межами шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України, а також розмір - 5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, перевищує установлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" граничний розмір пені.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 80 625 грн 00 коп. за період з 11.06.2021 по 05.07.2021.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоунфінанс" про стягнення 148 126 грн 46 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоунфінанс" (вул. Букаєва, 53, смт Станиця Луганська, Луганська область, 93600, ідентифікаційний код 40254778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" (вул. Кагамлика, 35, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 36396839) заборгованість у сумі 64 500 грн 00 коп., інфляційні втрати у сумі 838 грн 50 коп., 3 % річних у сумі 360 грн 49 коп., пеню у сумі 927 грн 74 коп. та судовий збір у сумі 1 021 грн 04 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.12.2021.

Суддя Тетяна КОСЕНКО