Рішення № 102146344, 29.11.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/2170/21

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Броварської окружної прокуратури Київської області, м. Бровари Київської області, в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ,

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотехноінвест”, м. Київ,

2) Комунального некомерційного підприємства “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” територіальних громад Броварського району Київської області, м. Бровари Київської області,

про визнання недійсною додаткової угоди від 10.02.2021 № 1 до договору

за участі представників:

прокурор: Яворський С.С., службове посвідчення від 11.05.2021 № 063940;

від позивача: Бережна А.В., у порядку самопредставництва, витяг є ЄДР;

від відповідача 1: Перетятько В.Є., у порядку самопредставництва, витяг з ЄДР;

від відповідача 2: Польська М.О., адвокат, ордер від 10.08.2021 серія КС № 268300;

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Броварської окружної прокуратури, м. Бровари Київської області (далі по тексту прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 21.07.2021 №52-2335вих21 в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест», м. Київ (далі по тексту ТОВ «Екотехноінвест») та 2) Комунального некомерційного підприємства «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області, м. Бровари Київської області (далі по тексту – КНП «Броварська БКЛ»), у якому просить суд визнати недійсною укладену між відповідачами додаткову угоду №1 від 10.02.2021 до договору №2 про постачання електричної енергії від 13.01.2021.

Позов обґрунтовано тим, що КНП «Броварською БКЛ» 17.11.2020 опубліковано форму річного плану закупівель за №UA-Р-2020-11-17-004075-b, якою було передбачено закупівлю електричної енергії з бюджетним призначенням за кошторисом або очікуваною вартістю предмета закупівлі у розмірі 6 212 200,00 грн., та оголошення про проведення відкритих торгів. Згідно протоколу засідання комітету з конкурсних торгів від 29.12.2020 переможцем було визнано ТОВ «Екотехноінвест» із ціновою пропозицією 5 850 000,00 грн. (2,34 з ПДВ за 1 кВт.год). На підставі рішення тендерного комітету відповідачами 13.01.2021 укладено договір №2 про постачання електричної енергії споживачу, за яким передбачено загальну суму договору на 2021 рік 5 850 000,00 грн. Ціна (тариф) на електричну енергію на дату укладення договору згідно комерційної пропозиції (додаток №2) становить 2,34 грн. з ПДВ. Умовами пункту 13.2 договору передбачено, що його умови не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону. За результатами опрацювання системи публічних закупівель «PROZORRO» встановлено, що 10.02.2021 між відповідачами укладено додаткову угоду №1, за якою з 01.02.2021 збільшено ціну за 1 кВт.год електроенергії до 2,538 грн. з ПДВ із посиланням на коливання ціни електричної енергії на ринку, що підтверджується висновком Харківської торгово-промислової палати від 19.01.2021. Прокурор твердить, що вказана додаткова угода має бути визнана недійсною, оскільки суперечить пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яким визначено, що істотні умови про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Прокурор твердить, що згідно інформації Північного офісу Держаудитслужби встановлено, що за даними веб-сайту ДП «Оператор ринку» середньозважена ціна електричної енергії за січень 2021 у порівнянні із середньозваженою ціною за грудень 2020 знизилась на 5,12%, тобі як сторонами на підставі оскаржуваної додаткової угоди збільшено ціну на електричну енергію на 8%.

Крім того, прокурор твердить, що за даними ДП «Оператор ринку» та ТПП підтверджено, що упродовж дії договору №2 від 13.01.2021 до моменту внесення змін до нього (станом на 10.02.2021) відбувалися коливання цін на ринку як у сторону зменшення, так і у сторону збільшення, однак, вказані ціни є значно меншими, у порівнянні станом на дату укладення договору. Прокурор твердить, що згідно довідки ТПП України від 23.06.2021 середньозважена ціна електроенергії у торговій зоні «ОЕС України» на ринку «на добу наперед» станом на 13.01.2021 становить у перерахунку 1,93234 грн. з ПДВ за 1кВт.год, що значно менше, ніж комерційна ціна, зазначена у договорі (2,34 грн. з ПДВ).

Прокурор твердить, що у висновку Харківської ТПП від 19.01.2021, яким керувалися сторони, зазначено про коливання ціни у сторону збільшення на 34,54% упродовж першої та другої декади січня, тобто не за весь період договору, у зв`язку з чим вказаний висновок взагалі не відображає коливання цін з дати укладення договору по дату укладення додаткової угоди №1, а містить лише подекадні дані.

Прокурор твердить, що подання ТОВ «Екотехноінвест» при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка суттєво менша від очікуваної вартості та пропозицій інших учасників, та одразу ж (після спливу одного місяця з дати укладення договору) надсилання листа з проханням погодити більшу ціну за товар не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників та свідчить про штучне заниження (демпінг) цін при поданні пропозиції та як наслідок порушує принцип максимальної економії та ефективності, спотворює результати торгів та нівелює економію, яка була отримана під час підписання договору.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

В основу розмежування юрисдикції покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Суд врахував, що спір про визнання недійсною додаткової угоди не має ознак публічно-правового, а стосується господарсько-правових відносин між ТОВ «Екотехноінвест» та КНП «Броварська БКЛ» щодо постачання електроенергії.

Відтак, ухвалою від 27.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2170/21 у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.01.2021.

13.08.2021 від представника відповідача 2 – КНП “Броварська БКЛ” до суду надійшло клопотання від 10.08.2021, в якому представник відповідача 2 просить суд зупинити провадження у справі № 911/2170/21 до закінчення розгляду Київським окружним адміністративним судом справи № 320/4401/21 про визнання протиправним та скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби, яким прокурор обґрунтовує позов про визнання недійсною додаткової угоди, поданий у справу №911/2170/21.

13.08.2021 від відповідача 1 – ТОВ “Екотехінвест” до суду надійшло клопотання, в якому відповідач 1 також просить суд зупинити провадження у справі № 911/2170/20 до прийняття рішення Київським окружним адміністративним судом у справі № 320/4401/21.

Ухвалою від 16.08.2021 розгляд клопотань відповідачів про зупинення провадження у справі та розгляд справи у підготовчому судовому засіданні суд відклав на 27.09.2021.

18.08.2021 від відповідача 2 ТОВ «Екотехноінвест» до господарського суду надійшов відзив від 16.08.2021, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач твердить, що прокурор робить вибірковий аналіз ринку, обмежуючись даними тільки за грудень 2020 та січень 2021. Відповідач твердить, що проаналізувавши ринок електричної енергії та ціни, які склалася за договорами, укладеними із постачальником універсальної послуги, слід дійти висновку про наявність підстав для перегляду ціни закупівлі, зважаючи на збільшення вказаної ціни на ринку, окрім того, ціна електричної енергії, що постачається відповідачем 1 відповідачу 2 з лютого 2021, є нижчою від ціни, затвердженої державою з 01.01.2021, у зв`язку з чим мету публічних закупівель для забезпечення потреб держави було досягнуто. Відповідач твердить, що прокурор помилково ототожнює ціну на ринку «на добу наперед» та вартість електроенергії для споживача, яка включає вартість послуги з передачі (тариф затверджено НКРЕКП та сплачується на користь НЕК «Укренерго» постачальником з кожного кіловата). Відповідач твердить, що посилання прокурора на практику Верховного Суду є безпідставними, оскільки у наведених прокурором постановах переглядалися випадки постачання товару, що може зберігатися, до якого електроенергія не належить, відтак твердить, що практика Верхового Суду з питань перегляду цін на електричну енергію відсутня.

16.09.2021 прокурор подав відповідь від 14.09.2021 №52-3420вих-21 на відзив ТОВ «Екотехноінвест», у якій спростовує аргументи відповідача 1. Зокрема твердить, що згідно оскаржуваної додаткової угоди, зміни внесено у зв`язку із коливанням ціни на ринку, що документально підтверджується висновком Харківської торгово-промислової палати від 19.01.2021, який не є належним документом, який містив би достовірні відомості щодо коливання цін на електроенергію. Відтак, оскаржувана додаткова угода не відповідає чинному законодавству.

Також 16.09.2021 прокурором подано заперечення на клопотання відповідача 1 про зупинення провадження, обґрунтоване тим, що перегляд в адміністративному суді висновку Північного офісу Держаудитслужби не унеможливлює розгляд справи №911/2170/21, а зупинення провадження призведе до затягування строків її розгляду.

22.09.2021 від представника КНП «Броварської БКЛ» до господарського суду надійшов відзив від 20.09.2021 на позов, у якому відповідач 2 просить суд в позові прокурору відмовити повністю. Відповідач 2 твердить, що звернувся до ДП «Оператор ринку» із запитами про надання інформації про середньозважені ціни купівлі-продажу електроенергії, та отримав відповіді, з яких вбачається, що за даними ДП «Оператор ринку» середньозважена ціна за лютий 2021 виросла на 6,46% у порівнянні із середньозваженою ціною у листопаді 2020; середньозважена ціна за період з 01.02.2021 по 10.02.2021 у порівнянні з періодом з 17.11.2020 по 29.12.2020 виросла на 9,45%; середньозважена ціна за період з 01.02.2021 по 10.02.2021 виросла на 9,26% у порівнянні із середньозваженою ціною за грудень 2020; на 23,62% у порівнянні із періодом з 29.12.2020 по 13.01.2021; на 12,94% у порівнянні із періодом з 17.11.2020 по 13.01.2021 та на 16,44% у порівнянні із періодом з 14.12.2020 по 13.01.2021 тощо. За таких обставин, відповідач 2 вважає, що відповідно до даних ДП «Оператор ринку» відповідач 1 та відповідач 2 не порушили чинного законодавства при укладенні оскаржуваної додаткової угоди.

Ухвалою від 27.09.2021 суд залишив без задоволення клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі з мотивів, наведених в ухвалі, продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче судове засідання на 11.10.2021.

07.10.2021 від прокуратури до господарського суду надійшла відповідь на відзив КНП «Броварської БКЛ», у якій прокурор просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 10.02.2021 №1 до договору від 13.01.2021 №2.

11.10.2021 від представника відповідача 2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Державного підприємства «Оператор ринку».

Ухвалою від 11.10.2021 вказане клопотання залишено без задоволення з мотивів, наведених в ухвалі, у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 25.10.2021.

22.10.2021 від ТОВ «Екотехноінвест» до господарського суду надійшли доповнення до відзиву відповідача 1, до якого зокрема додано матеріали сайту ДП «Оператор ринку» щодо організації діяльності вказаного підприємства, ринків «на добу наперед» та внутрішньодобового; матеріали Державної служби статистики щодо індексу споживчих цін у січні 2021.

25.10.2021 від позивача Північного офісу Держаудитслужби до господарського суду надійшли пояснення, у яких позивач повідомляє, що ним здійснено моніторинг закупівлі №UA-Р-2020-11-17-004075-b; під час моніторингу встановлено порушення частини 1 ст. 10, частини 12 ст. 29, пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». З огляду на встановлене порушення законодавства Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, шляхом приведення істотних умов договору до вимог законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити документи, що свідчать про усунення порушення законодавства або аргументовані заперечення до висновку.

Ухвалою від 25.10.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 15.11.2021.

02.11.2021 від прокуратури до господарського суду надійшла відповідь від 01.11.2021 №52-4363вих21 на доповнення на відзив ТОВ «Екотехноінвест».

12.11.2021 від ТОВ «Екотехноінвест» надійшов висновок експерта №15064 товарознавчого дослідження, складений 10.11.2021, згідно до якого експертом за результатами аналізу цін на ринку електроенергії зроблено такі висновки:

1) Середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії у грудні 2020 на ринках, де здійснюється продаж електричної енергії, а саме ринок «на добу наперед» становила 1547,96 грн./МВт.год (без ПДВ), на внутрішньодобовому ринку 1575,24грн./МВт.год (без ПДВ).

2) Середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії у період 10 днів лютого 2021 на ринках, де здійснюється продаж електричної енергії, а саме: ринок електричної енергії «на добу наперед» становила 1,703,88 грн./МВт.год (без ПДВ), на внутрішньодобовому ринку 1835,22 грн./МВт.год (без ПДВ).

3) У період з грудня 2020 по першу декаду лютого 2021 (включно) на оптових ринках електричної енергії, де здійснюється продаж електричної енергії, а саме: ринок «на добу наперед» відбулося коливання оптових цін у бік збільшення на 9,4%; на внутрішньодобовому ринку відбулося коливання оптових цін у бік збільшення на 13,52%.

4) Роздрібна ціна електричної енергії за 1 кВт.год без вартості послуг третіх осіб, які включені у вартість електричної енергії згідно Договору №2, а саме вартість передачі електроенергії, яка визначена постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та вартість послуги з розподілу електроенергії, яка визначена постановою НКРЕКП №2370 від 09.12.2020, відповідає середньому рівню ринкових цін на електричну енергію, що склалась к першій декаді лютого 2021, при умові, що ТОВ «Екотехноінвест» закуповує електроенергію на ринках «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку.

15.11.2021 від відповідача 1 до господарського суду надійшло викладене письмово Вступне слово від 15.11.2021.

У судове засідання 15.11.2021 з`явились прокурор та представники позивача та відповідачів 1 та 2. На стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів суд, керуючись ст. 216 ГПК України оголосив перерву у судовому засіданні до 29.11.2021, про присутні представники усіх учасників справи були повідомлені особисто під розпис.

Після оголошеної перерви до судового засідання 29.11.2021 з`явились прокурор та представники позивача та відповідачів 1 та 2.

У судовому засіданні 29.11.2021 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» та КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З огляду на викладене, тут та нижче суд керується редакцією законів, чинною станом на дату укладення оспорюваної додаткової угоди.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідач 2 є комунальним некомерційним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальних громад Броварського району Київської області, основним видом діяльності якого є діяльність лікарняних закладів (відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). Відтак, відповідач 2 забезпечує потреби територіальної громади у наданні населенню медичної допомоги, його діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, тому є замовником, на закупівлі якого розповсюджується сфера дії вказаного закону.

Відповідач 1 17.11.2021 оприлюднив оголошення про проведення процедури закупівлі за №UA-Р-2020-11-17-004075-b електричної енергії з бюджетним призначенням за кошторисом або очікуваною вартістю предмета закупівлі у розмірі 6 212 200,00 грн., з них кошти місцевого бюджету 5 241 675,00 грн., власний бюджет 970 525,00 грн.

Із долученої до матеріалів справи інформації сайту PROZORRO вбачається, що із тендерними пропозиціями звернулись ТОВ «Київська обласна ЕК» (документи відхилено), ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» із ціновою пропозицією 5 875 000,00 грн. з ПДВ та ТОВ «Екотехноінвест» із ціновою пропозицією 5 850 000,00 грн.

Відповідно до Тендерної пропозиції відповідача 1 від 14.12.2020 вбачається:

- строк поставки з 01.01.2021 по 31.12.2021 (пункт 11);

- цінова пропозиція 5 850 000,00 грн., ціна за одиницю без ПДВ 1,95 грн./кВт.год (включає тариф на послуги постачальника, плюс тариф на послуги з передачі оператора системи передачі), ціна за одиницю товару для споживача з ПДВ 2,34 грн./кВт.год (пункт 13);

- учасник погоджується з умовами договору, які викладені у додатку 2 до тендерної документації, та з тим, що основні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених частиною четвертою ст. 41 Закону (пункт 14);

- учасник згоден дотримуватися умов тендерної пропозиції протягом 120 днів з дня розкриття тендерних пропозицій. Тендерна пропозиція буде обов`язковою для учасника і може бути акцептована замовником у будь-який час до закінчення встановленого законом терміну (пункт 15).

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 29.12.2020 пропозиція учасника ТОВ «Екотехноінвест» відповідала кваліфікаційним критеріям, встановленим у тендерній документації, ТОВ «Екотехноінвест» визнано переможцем процедури закупівлі з остаточною ціновою пропозицією 5 850 000,00 грн. з ПДВ, відтак 29.12.2020 опубліковано повідомлення про намір укласти договір з учасником ТОВ «Екотехноінвест».

Відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 1, частини 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Статтею 11 вказаного Кодексу визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Між КНП «Броварська БКЛ» (споживач) та ТОВ «Екотехноінвест» (постачальник) 13.01.2021 укладено договір №2 про постачання електричної енергії , за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1).

Строк постачання електроенергії з 01.01.2021 по 31.12.2021 (пункт 2.2).

Загальна сума цього договору на 2021 рік становить з ПДВ 5 850 000,00 грн., у тому числі кошти місцевого бюджету 5 219 425,00 грн., власні кошти 630 575,00 грн. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору (пункт 5.1). Ціна (тариф) електроенергії зазначається у комерційній пропозиції постачальника (пункт 5.3). Інформація про діючу ціну електроенергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (пункт 5.4)

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Постачальник надає рахунок та акт до 5 числа місяця, наступного за звітним (пункт 5.6).

Споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у договорі (підпункт 2 пункту 6.1).

Згідно із вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань у повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю, - не частіше, ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою, листом (завіреними копіями цих довідок або листів ) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати таку інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, або інформацією з веб-сайту ДП «Оператор Ринку» (згідно з частинами 6, 9 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії» для документального підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, у якому відбулися такі зміни (підпункт 2 пункту 13.1 Договору).

Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не прийме нові умови (пункт 13.4).

Дія договору припиняється у випадках:

- у разі неприйняття споживачем своєчасно запропонованих постачальником змін до договору, що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електроенергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електроенергії;

- закінчення строку, призупинення дії ліцензії з провадження діяльності з постачання електроенергії або її анулювання;

- банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником;

- у разі зміни власника суб`єкта споживача та отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем) – у частині постачання;

- у разі зміни постачальника – у частині постачання. (пункт 13.7).

Додаток №1 до договору – Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Додаток №2 до договору – комерційна пропозиція, відповідно до якої:

1) Ціна (тариф) із врахуванням тарифу на передачу та розподіл в розмірі, що встановлений НКРЕКП на той день, в який фактично завантажено пропозицію учасника 2,34 грн. /1кВт.год з ПДВ;

2) загальний обсяг постачання 2 500 000,00 кВт.год.; планові обсяги постачання по місяцях: січень-лютий по 220 000 кВт.год, березень-жовтень по 202 500 кВт.год, листопад-грудень по 220 000 кВт. Початок постачання з 01.01.2021 до 31.12.2021;

7) порядок зміни ціни: зміна ціни можлива за умови дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», при цьому коливання ціни на ринку повинно бути підтверджено відповідним висновком або висновками Торгово-Промислової Палати або ДП «Держзовнішінформ» або іншим компетентним органом, або інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку» згідно із частинами 6,9 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06, при цьому коливання для висновків може братись лише по одному сегменту ринку електричної енергії.

Додаток №3 до договору – перелік точок комерційного обліку за об`єктами споживача.

Додаток №4 до договору – порядок розрахунків, відповідно до якого:

1) Розрахунковим періодом приймається місяць з відповідного числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період» за «календарний місяць» вважати прирівняними.

Додаток №5 до договору – Порядок змін умов договору про закупівлю, відповідно до яких:

1. Зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, вказаних згідно пункту 4.3 Розділу «Результати торгів та укладення договору про закупівлю», та оформлюється у такій самій формі, що й договір, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору (угоди).

2. Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору.

3. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування.

4. Відповідь особи, якій адресована пропозиція щодо змін договору, про її прийняття, повинна бути повною і безумовною.

5. Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та у інших випадках, встановлених договором або законом.

7. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, що передбачені згідно ст. 41 Закону.

Постачальник направив споживачу повідомлення від 27.01.2021 №20012021/64, у якому повідомляв про зміну обставин, які склалися на момент укладення договору, а саме про аномальне коливання ціни на ринку електричної енергії, яке документально підтверджується експертним висновком Харківської торгово-промислової палати №124/21 від 19.01.2021, відповідно до якого середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України за 2 декаду січня 2021 року у порівнянні з 1 декадою січня 2021 зросла.

Посилаючись на пункт 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, постачальник просив споживача погодити нову ціну за одиницю кВт.год в розмірі 2,538 грн. з ПДВ з 01.02.2021; укласти додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії. У разі відмови від підписання додаткової угоди щодо збільшення ціни або ненадання відповіді на повідомлення, постачальник вказував про те, що укладений договір на постачання електроенергії вважається розірваним із спливом 20 днів з дати направлення даного повідомлення та додаткової угоди.

Вказане повідомлення від 27.01.2021 №20012021 з доданим експертним висновком Харківської ТПП від 19.01.2021 було вручено КНП «Броварська БКЛ» 04.02.2021, про що свідчить його вхідна відмітка №312.

Суд зазначає, що посилання позивача у повідомленні на розірвання договору у разі неприйняття пропозиції на підставі пункту 3.2.4 ПРРЕЕ є безпідставним.

Так, відповідно до пункту 3.2.4 ПРРЕЕ у відповідній редакції, у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення):

1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV ПРРЕЕ (в редакції, що була чинною станом на дату укладення договору №2 та оспорюваної додаткової угоди №1), послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Відповідно до пунктів 4.28, 4.29 розділу IV ПРРЕЕ:

4.28. Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

4.29. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Відповідно до підписаної сторонами Комерційної пропозиції (Додаток 2 до договору), ціна (тариф) електричної енергії, з врахуванням вартості тарифу на передачу та розподіл в розмірі, що встановлений НКРЕКП на той день, в який фактично завантажено остаточну пропозицію учасника: 2,34 грн. з ПДВ, тариф на передачу становить 0,352716 за 1 кВт/год. з ПДВ; Лот 1 – електрична енергія за тарифом для не побутових споживачів (не врахована плата за розподіл електричної енергії).

У грудні 2020 року був чинним:

тариф на послуги з передачі електричної енергії 312,76 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість), тобто 0,375312 грн./1кВт.год з ПДВ (Постанова НКРЕКП від 10.12.2019 № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік" в редакції змін, внесених постановою НКРЕКП від 04.11.2020 № 1998).

Разом із тим, на січень 2021 року:

тариф на послуги з передачі електричної енергії був встановлений на рівні 293,93 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість), тобто 0,352716 грн./1кВт.год з ПДВ (Постанова НКРЕКП від 09.12.2020, № 2353 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2021 рік").

Саме цей тариф було враховано сторонами при погодженні та підписанні Додатку 2 (Комерційної пропозиції).

Відтак, врахований у складі ціни за одиницю товару тариф на послуги з передачі електричної енергії зменшився з 0,375312 грн./1кВт.год з ПДВ у грудні 2020 до 0,352716 грн./1кВт.год з ПДВ у січні 2021; вказаний тариф був закладений у ціну на час укладення договору і не змінився на дату повідомлення від 27.01.2021 №20012021/64 та дату укладення оспорюваної додаткової угоди 10.02.2021, відтак, пропозиція збільшення ціни за одиницю товару не була обумовлена зміною регульованих складових ціни, та відтак, не була обов`язковою для прийняття споживачем.

Як зазначила Об`єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пунктах 107-110, 116-119 постанови від 18.06.2021 у справі №927/491/19, статтею 526 ЦК встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. У п. 10.2 Договору передбачено, що усі зміни до Договору оформлюються письмово та підписуються повноважними особами сторін.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

10.02.2021 між постачальником ТОВ «Екотехноінвест» та споживачем КНП «Броварська БКЛ» укладено додаткову угоду №1 про зміну ціни за одиницю товару, відповідно до якої:

У зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку, що документально підтверджується експертним висновком Харківської ТПП №124/21 від 19.01.2021, відповідно до якого середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України за 2 декаду (11.01 – 20.01) січня 2021 року у порівнянні з 1 декадою (01.01 – 10.01) січня 2021 року зросла на 34,54%, сторони домовились укласти дану додаткову угоду про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, без збільшення ціни договору.

1. Сторони підтверджують виконання договору за січень 2021 в обсягах 303087 кВт.год вартістю 709 223,58 грн.

2. Сторони дійшли до взаємної згоди з 01.02.2021 збільшити ціну за 1 кВт.год електроенергії, що складатиме 2,538 грн. з ПДВ.

2.3. Пункт 2 у комерційній пропозиції викласти в наступній редакції: загальний обсяг постачання електричної енергії 2 328 609,6241 кВт.год. Планові обсяги по місяцях: січень 303 087,00 кВт.год, лютий-листопад по 184 138,42 грн., грудень 184 138,4241 кВт.год.

Відтак, за вказаною додатковою угодою з 01.02.2021, тобто з початку розрахункового періоду, наступного за періодом, у якому був укладений договір (січень 2021) ціна за одиницю товару сторонами була збільшена на 8,46% від ціни, вказаної у тендерній пропозиції та укладеному Договорі №2 від 13.01.2021.

Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами моніторингу процедури закупівлі Північним офісом Держаудитслужби було складено висновок від 22.03.2021 №104, у якому зазначено, що Додатковою угодою №1 змінено істотні умови договору, зокрема збільшено ціну за одиницю товару до 10 відсотків. Слід зазначити, що підставою для укладення додаткової угоди був експертний висновок від 19.01.2021 №124/21, виданий Харківською ТПП. Однак, відповідно до цінової пропозиції переможця, поданої станом на 18.12.2020 та договору від 13.01.2021 №2 ціна за одиницю товару складала 1,95 грн./1кВт.год без ПДВ (2,34 грн. з ПДВ). Разом із тим, додатковою угодою від 10.02.2021 №1 ціну за одиницю товару збільшено до 2,115 без ПДВ (2,538 з ПДВ).

При цьому аналізом даних веб-сайту ДП «Оператор ринку» встановлено, що середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» за грудень 2020 складала 1 541,52 грн. а за січень 2021 – 1 462,52 грн., тобто ціна за одиницю товару знизилася на 5,12%.

Враховуючи зазначене, додатковою угодою від 10.02.2021 №1 замовником збільшено ціну за одиницю товару непропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, що є порушенням вимог пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону.

Висновком констатовано порушення частини 1 ст. 10, абзацу 2 частини 12 ст. 29 (щодо строку оприлюднення протоколу розгляду всіх тендерних пропозицій), пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» (щодо можливості збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку) та зроблено висновок про те, що договір №2 від 13.01.2021 у частині укладення додаткової угоди №1 є нікчемним у відповідності до пункту другого частини 1 ст. 43 Закону.

Прокурором заявлено позов про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 10.02.2021 з підстав невідповідності вимогам пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд встановив, що висновок Північного офісу Держаудитслужби про нікчемність оскаржуваної додаткової угоди №1 від 10.02.2021 є помилковим.

Так, пункт 2 частини 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону, тобто у разі укладення договору на умовах, що відрізняються від умов тендерної пропозиції.

У даному випадку Висновок від 22.03.2021 №104 та позовні вимоги прокурора ґрунтуються на встановленому порушенні пункту 2 частини п`ятої (а не четвертої) ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо збільшення ціни за одиницю товару непропорційно коливанню ціни товару на ринку, відтак, у даному процесі додаткова угода №2 від 10.02.2021 є оспорюванню, а не нікчемною.

Суд встановив та підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором в особі Північного офісу Держаудитслужби виходячи з такого.

Процедура публічних закупівель запроваджена з метою забезпечення публічного інтересу, який полягає у забезпеченні раціонального використання коштів бюджетів всіх рівнів, належного забезпечення діяльності та виконання функцій територіальних громад, ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, а також адаптації законодавства України та Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Договір №2 про постачання електричної енергії укладався на суму 5 850 000,00 грн., у тому числі кошти місцевого бюджету 5 219 425,00 грн. (тобто 89,22%), власні кошти лікарні 630 575,00 грн.

Відтак, порушення сторонами Закону України «Про публічні закупівлі» щодо порядку зміни ціни за одиницю товару призводить до порушення економічних інтересів територіальної громади, нераціонального використання коштів місцевого бюджету та додатково до обмеження можливостей лікувального закладу.

Вказане підтверджується зокрема тим, що збільшуючи оскаржуваною додатковою угодою ціну за одиницю товару, та з метою дотримання «про людське око» вимог пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо недопущення зміни загальної ціни договору, сторони зменшили планові обсяги постачання електроенергії (пункт 2.3 додаткової угоди).

При цьому суд критично ставиться до пояснень представника відповідача 2 щодо достатності зменшених планових обсягів постачання для забезпечення діяльності лікарні, оскільки за січень 2021 року плановий обсяг постачання згідно договору становив 220 000 кВт.год (пункт 2 комерційної пропозиції – Додаток 2), а фактичне споживання електроенергії склало 303 087 кВт.год., про що зазначено у пункті 1 оскаржуваної додаткової угоди №1.

При цьому підпунктом 7 пункту 7.1 Договору №2 та підпунктом 10 пункту 5.2.1 ПРРЕЕ передбачено право постачальника на отримання від споживача відшкодування збитків, пов`язаних з відхиленням споживача від договірних величин споживання електроенергії та величини потужності за розрахунковий період (день, місяць).

Незважаючи на це у додатковій угоді №1 сторони зменшили плановий обсяг постачання на лютий з 220 000 кВт.год. до 184138,42 грн., і зменшили планові обсяги постачання на всі наступні місяці.

Прокурор у позовній заяві твердить, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призведе до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленим у ст. 5 даного Закону.

Метою закріплення у частині 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна позиція викладена у пунктах 122-124 постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/291/19.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень частин 3- 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Разом із тим, у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.

«Нездійснення захисту» має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18, від 08.12.2020 у справі № 908/1664/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у відповідній редакції, що була чинною на час досліджуваних спірних відносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» орган державного фінансового контролю вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Для цього органу державного фінансового контролю надається право зокрема пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства (пункти 7, 8 статті 10 Закону).

Відповідно до Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, Північний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу (пункт 1). Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернігівської областей та в місті Києві (пункт 3). .

Офіс відповідно до покладених на нього завдань:

реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 2 пункту 4 Положення);

здійснює контроль за досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства про закупівлі (підпункт 3 пункту 4).

Офіс має право:

пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 14 пункту 6 Положення);

порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18 пункту 6).

З огляду на викладене, до повноважень Північного офісу Держаудитслужби належить захист інтересів держави у спірних відносинах, отже вказаний орган вірно визначений позивачем за позовом про визнання недійсною додаткової угоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43)».

Про порушення інтересів держави позивач дізнався, провівши моніторинг процедури закупівлі та склавши висновок від 22.03.2021 №104.

Суд встановив, що Північний офіс Держаудитслужби звернувся до Броварської окружної прокуратури із листом від 19.05.2021 №262613-17/3669-2021, у якому повідомляв про встановлення порушення вимог законодавства при проведенні закупівлі, а саме про збільшення ціни за одиницю товару непропорційно збільшенню ціни товару на ринку; просив вжити заходів представницького характеру з метою усунення порушення вимог законодавства про публічні закупівлі. До листа була додана копія висновку від 22.03.2021. Лист отриманий прокуратурою 31.05.2021 (вхідна відмітка №1566вх-21).

Відповідно до абзацу третього частини 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Броварська окружна прокуратура зверталась до позивача з листом від 16.06.2021 №52-157вих-21, у якому, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у суді, просила надати інформацію про вжиті Північним офісом Держаудитслужби заходи, повідомити чи ініціювалось перед замовником розірвання додаткової угоди до договору, та/або усунення порушення шляхом звернення до суду із позовними вимогами щодо визнання недійсною додаткової угоди. Листом від 18.06.2021 №262613-17/4564-2021 (отриманий прокуратурою 29.06.2021, вхідна відмітка №2238вх-21) позивач повідомив про відсутність повноважень на звернення Офісу до суду із позовом про визнання недійсними рішень тендерного комітету та договорів.

У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Броварська окружна прокуратура звернулась до Північного офісу Держаудитслужби із повідомленням від 09.07.2021 №52-2061вих-21 про намір керівника Броварської окружної прокуратури звернутись до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби про визнання недійсною додаткової угоди від 10.02.2021 №1. Повідомлення направлено поштою рекомендованим листом №0740104792662 13.07.2021 та отримано позивачем 16.07.2021. Крім того, повідомлення направлено 13.07.2021 об 11:42 на електронну пошту позивача. Належних заходів позивачем вжито не було.

Вказане листування свідчить про те, що позивач, який був обізнаний про порушення законодавства з березня 2021 року, не вживав, та не мав наміру вживати заходів до усунення порушення самостійно, що правомірно оцінено прокурором як бездіяльність.

Позивач – Північний офіс Держаудитслужби підстави представництва не оскаржив та під час судового розгляду підтримував позовні вимоги прокурора.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, судом встановлено, що Північним офісом Держаудитслужби протягом тривалого часу не вжито ефективних заходів реагування у зв`язку із порушеним правом держави та щодо поновлення зазначеного права, що свідчить про бездіяльність позивача щодо захисту інтересів держави, з огляду на що суд вважає, що вимоги Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України при зверненні з позовом до суду прокурора були дотримані.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Позов прокурора про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 10.02.2021 до Договору №2 від 13.01.2021 з підстав невідповідності пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» належить задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок.

Для участі на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку учасники ринку укладають з оператором ринку договір про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, типова форма якого є невід`ємною частиною правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Оператор ринку не має права відмовити в укладенні договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, якщо учасник ринку належним чином виконав усі умови правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку щодо доступу до ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Відповідач 2 ТОВ «Екотехноінвест» здійснює купівлю електроенергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку відповідно до укладених між ним та Державним підприємством «Оператор» ринку» Договору про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку №407/01ВДР від 11.03.2020 та Договору про купівлю-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» №407/01РДН від 11.03.2020 (копії залучені до матеріалі справи).

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринках визначаються Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку", затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018, № 308, відповідно до яких

розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.

Відтак, в силу особливостей функціонування вказаних ринків ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно у залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач 1, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозцію щодо спірної закупівлі.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Підпунктом 2 пункту 13.2 укладеного між сторонами Договору №2 від 13.01.2021 сторони погодили, що наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою, листом (завіреними копіями цих довідок або листів ) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати таку інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, або інформацією з веб-сайту ДП «Оператор Ринку» (згідно з частинами 6, 9 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії для документального підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку.

Пунктом 7 підписаної комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору) сторони погодили, що коливання ціни на ринку повинно бути підтверджено відповідним висновком або висновками Торгово-Промислової Палати або ДП «Держзовнішінформ» або іншим компетентним органом, або інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку» згідно із частинами 6, 9 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», при цьому коливання для висновків може братись лише по одному сегменту ринку електричної енергії.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, а також на те, що розглядаючи справу про визнання недійсним договору, суд керується нормами закону та обставинами, які були чинними та існували на дату укладення договору, суд, уважно розглянувши, відхиляє наведені у відзивах та у висновку експерта №15064 товарознавчого дослідження від 10.11.2021 аналізи цін на ринку, позаяк вони містять порівняння статистичних та аналітичних даних ДП «Оператор ринку» по двом сегментам ринку (РДН та ВДР) із врахуванням лютого 2021.

Разом із тим, цінова пропозиція додаткової угоди №1 (2,538 грн./1кВт.год з ПДВ) сформована постачальником у повідомленні від 27.01.2021, відтак, посилання відповідачів на здійснення аналізу ринку включно із першою декадою лютого 2021 року не відповідає дійсності.

Крім того, як повідомлення від 27.01.2021, так і додаткова угода №1 у якості обґрунтування посилаються на висновок Харківської торгово-промислової палати від 19.01.2021 №124/1, якій містить порівняння ціни на одному сегменту ринку (РДН у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи України) за першу та другу декаду січня 2021, відповідно до якого констатовано зростання ціни на 34,54%.

Вказане зростання ціни у другій декаді січня 2021 у порівнянні їх першою декадою січня 2021 року дійсно мало місце, однак, як вбачається з аналітичних даних розміщених на офіційному сайті ДП «Оператор ринку», мало короткотривалий характер і не відображало загальної тенденції рівня цін на ринку електроенергії.

З огляду на вимоги пункту 2 частини 5 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару коливанню ціни на ринку суд вказує, що пропорційність (від proportio - рівняю) означає рівність, співрозмірність двох відношень.

У зв`язку з цим, встановлення збільшення ціни за одиницю товару не менше ніж на розрахунковий період, який згідно договору прирівняний до календарного місяця (пункт 5.6, підпункт 3 пункту 13.2 Договору, пункт 1 Додатку 4 «Порядок розрахунків»), а фактично на весь період дії договору крім січня 2021, яке ґрунтується на разовому аномальному стрибку ціни у другій декаді січня 2021 по відношенню до першої декади січня, не відповідає критерію пропорційності.

Порівнюючи ціну електроенергії на ринку за співмірні проміжки часу, суд встановив, що за аналітичними даними, оприлюдненими ДП «Оператор ринку» середньозважена ціна на РДН у січні 2021 року зменшилась на 4,31% у порівнянні з груднем 2020. На ВДР середньозважена ціна у січні 2021 року зменшилась на 5,6% у порівнянні з попереднім місяцем.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що збільшення оспорюванню додатковою угодою №1 від 10.02.2021 ціни за одиницю товару на 8,46% станом на дату укладення додаткової угоди було передчасним, непропорційним коливанню ціни на ринку та недостатньо обґрунтованим, у зв`язку з чим нівелювало мету публічної закупівлі, спотворювало результати тендеру та суперечило вимогам пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим вимога прокурора про визнання додаткової угоди №1 від 10.02.2021 до Договору №2 від 13.01.2021 є обґрунтованою та такою, яку належить задовольнити на підставі частини 1 ст. 203, частини 1 ст. 215 ЦК України.

Решта доводів учасників справи та всі подані докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаного висновку суду. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У зв`язку із задоволенням позову суд у порядку ст. 129 ГПК України покладає на відповідачів відшкодування прокуратурі судового збору у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 10.02.2021 до Договору №2 про постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» (код 34933742) та Комунальним некомерційним підприємством «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області (код 01994497).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» (04080, місто Київ, вул. Вікентія Хвойки, будинок 18/14, офіс 311) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996)

1135,00 грн. (одну тисячу сто тридцять п`ять гривень нуль копійок) судового збору.

4. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, буд. 14, ідентифікаційний код 01994497) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996)

1135,00 грн. (одну тисячу сто тридцять п`ять гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 23.12.2021.

Суддя О.В. Конюх