Ухвала суду № 102146013, 14.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

14.12.2021Справа № 910/9338/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І, при секретарі судового засідання Івашіній Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Громадської організації "Вільна адвокація"

до Фонду державного майна України

про визнання недостовірною інформації, зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Гвоздік О.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва із позовом звернулась Громадська організація "Вільна адвокація" (далі - ГО "Вільна адвокація", позивач) до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, відповідач) про визнання недостовірною інформації, зобов`язання вчинити певні дії.

У обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що до ГО "Вільна адвокація" надійшло звернення від члена цієї громадської організації - Пилипенко Олени Вікторівни, яка також є акціонером Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" щодо протиправного, на її думку, призначення Кудіна Дениса Ігоровича на посаду заступника Голови Фонду державного майна України - центрального органу виконавчої влади, що контролює та здійснює управління господарською діяльністю АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", а також щодо оприлюднення на офіційному сайті Фонду державного майна України недостовірної інформації у біографічній довідці заступника Голови Фонду державного майна України Кудіна Дениса Ігоровича в частині наявності у нього необхідного та обов`язкового досвіду управління та керівництва, а саме: «Понад 16 років досвіду з розбудови систем стратегічного та операційного управління підприємствами, впровадження кращих практик корпоративного управління у виробничих підприємствах та паливно-енергетичному секторі, роздрібній торгівлі, легкій промисловості та управлінні проектами. Керував колективами понад 10 тисяч працівників та розгалуженою регіональною мережею філій по всій території України».

Посилаючись на те, що докази та обґрунтування такої публічної інформації на своєму офіційному веб-сайті Фондом державного майна України не наведено і у відкритих джерелах така інформація відсутня, а ОСОБА_1 має право на отримання достовірної інформації, позивач просить:

- визнати недостовірною публічну інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті відповідача у біографічній довідці заступника Голови Фонду державного майна України Кудіна Дениса Ігоровича, щодо наступних відомостей: «Понад 16 років досвіду з розбудови систем стратегічного та операційного управління підприємствами, впровадження кращих практик корпоративного управління у виробничих підприємствах та паливно-енергетичному секторі, роздрібній торгівлі, легкій промисловості та управлінні проектами. Керував колективами понад 10 тисяч працівників та розгалуженою регіональною мережею філій по всій території України»;

- зобов`язати Фонд державного майна України спростувати вищенаведену недостовірну публічну інформацію шляхом оприлюднення достовірних відомостей на офіційному сайті відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам наданий строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Відповідач, у встановлений законом строк, надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами того, що опублікована інформація щодо ОСОБА_2 є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності. Просив відмовити у задоволенні позову.

У підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову ГО "Вільна адвокація" без розгляду з тих підстав, що звернутись до суду з даним позовом до суду має право лише особа, права якої порушені, у той час, як права позивача - громадської організації порушені не були.

Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 11.11.2021, вирішив відмовити в його задоволенні, виходячи з того, що відсутність порушеного права позивача відповідно до підстав, визначених ст. 226 ГПК України, не має своїм наслідком залишення позову без розгляду.

Також представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі з огляду на відсутність господарського спору між сторонами, в той час, як оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши заявлене клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 11.11.2021, відмовив у його задоволенні з тих підстав, що спір між сторонами не є адміністративним, хоч і відповідачем у ньому виступає суб`єкт владних повноважень.

Також у підготовчому засіданні судом було поставлене на розгляд клопотання ГО "Вільна адвокація" про витребування доказів у відповідача, за результатами розгляду якого ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у Фонду державного майна України були витребувані наступні докази: автобіографія, трудова книжка, особова картка заступника Голови Фонду державного майна України Кудіна Д.І.; а також документи на підтвердження виконання ОСОБА_2 понад 16 років дій та/або функцій них обов`язків з розбудови систем стратегічного та операційного управління підприємствами, впровадження кращих практик корпоративного управління у виробничих підприємствах та паливно-енергетичному секторі, роздрібній торгівлі, легкій промисловості та управлінні проектами; керування колективами понад 10 тисяч працівників та розгалуженою регіональною мережею філій по всій території України.

На виконання вказаної ухвали суду відповідачем були надані пояснення про те, що витребувані докази у відповідача відсутні, оскільки особові справи керівництва Фонду були вилучені слідчим у кримінальному провадженні № 757/53535/21-к згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 підготовче провадження було закрите та справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні, призначеному на 14.12.2021, до початку розгляду справи по суті представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що ОСОБА_2 було звільнено з посади заступника Голови Фонду державного майна України наказом Фонду № 1198к від 17.11.2021, у зв`язку з чим біографічна довідка, в тому числі інформація щодо трудової діяльності вказаної особи, із офіційного сайту Фонду була видалена, тому предмет спору у даній справі припинив своє існування.

Представник позивача до суду не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку представника відповідача та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що обставини, про які зазначив представник Фонду, не свідчать про те, що спір між сторонами припинився, проте, провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що до Громадської організації "Вільна адвокація" від члена останньої - Пилипенко О.В., яка також є акціонером АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" надійшло звернення щодо протиправного на її думку призначення ОСОБА_2 заступником Голови Фонду державного майна України - центрального органу виконавчої влади, що контролює і здійснює управління господарською діяльністю АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", а також щодо оприлюднення на офіційному сайті Фонду державного майна України недостовірної інформації у біографічній довідці заступника Голови Фонду державного майна України Кудіна Д.І.

У вказаному зверненні, з метою захисту порушеного права на отримання достовірної інформації, ОСОБА_1 просить Громадську організацію "Вільна адвокація" звернутися до суду відповідно до п. 4.1.2 Статуту цієї організації з позовом про визнання недостовірною публічної інформації, що міститься у біографічній довідці заступника Голови Фонду державного майна України - Кудіна Д.І., оприлюдненій на офіційному сайті Фонду державного майна України, та про спростування такої інформації.

Дослідивши Статут Громадської організації "Вільна адвокація", суд встановив, що вказана громадська організація створена на добровільних засадах на підставі спільності інтересів фізичних осіб, що поділяють мету і завдання цієї організації , а саме - захист прав та свобод членів, задоволення суспільних, економічних, соціальних та інших інтересів організації та інших осіб.

Відповідно до п. 4.1.2 Статуту Громадська організація "Вільна адвокація" для здійснення своїх цілей і завдань має право представляти і захищати права і законні інтереси свої членів (на безоплатній основі) в органах державної влади і місцевого самоврядування, громадських органах та в судах, а також перед іншими фізичними та юридичними особами всіх форм власності.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів; за організаційно-правовою формою воно утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статут громадського об`єднання, зокрема, має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності; повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи) (стаття 11 Закону України "Про громадські об`єднання").

Згідно з ч. 2 ст. 21 вказаного Закону громадське об`єднання зі статусом юридичної особи наділено правами бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, засновники (учасники) громадського об`єднання зі статусом юридичної особи наділяють таке об`єднання певними повноваженнями (компетенцією), що не виключає делегування йому функцій представництва для захисту їхніх прав та інтересів у правовідносинах із третіми особами, в тому числі щодо судового захисту. Зазначена вище правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/6125/20.

Відтак, з огляду на викладене та виходячи зі змісту звернення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що даний позов був поданий позивачем з метою захисту немайнових інтересів останньої, а саме - з метою захисту прав ОСОБА_1 , як громадянина України, члена Громадської організації "Вільна адвокація" та акціонера АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", тобто фізичної особи, з метою захисту її особистого права на отримання достовірної публічної інформації, що спростовує доводи позивача про віднесення цього спору до юрисдикції господарських судів.

При цьому із позовної заяви вбачається, що вона була подана саме у зв`язку та на підставі звернення ОСОБА_1 , а не з особистого наміру Громадської організації "Вільна адвокація" захисти свої права як юридичної особи щодо доступу до достовірної інформації.

Указану позицію позивач підтвердив у своїх письмових поясненнях від 12.08.2021, зазначивши, що позовні вимоги про визнання інформації недостовірною та спростування такої інформації ГО "Вільна адвокація" заявлено з метою захисту прав її члена - ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає, що між позивачем та відповідачем відсутні господарські правовідносини в розумінні ст. 3 Господарського кодексу України, наявність яких є визначальним при віднесенні спору між юридичними особами до компетенції господарських судів, а тому суд приходить до висновку, що останній помилково визначив належність цього спору до господарської юрисдикції, оскільки останній повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, господарський суд закриває провадження у справі.

У разі закриття провадження у справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи ( ч. 2 ст. 231 ГПК України).

За змістом частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи викладене, суд на виконання частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України роз`яснює позивачу, що розгляд цього спору віднесено до юрисдикції судів загальної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За змістом ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі закриття (припинення) провадження у справі, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п. 5 ч. 1 вказаної статті).

Проте, враховуючи відсутність клопотання позивача про повернення судового збору, вказане питання судом не вирішувалось.

На підставі викладеного, керуючись ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Громадської організації "Вільна адвокація" до Фонду державного майна України про визнання недостовірною інформації, зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Роз`яснити Громадській організації "Вільна адвокація", що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції судів загальної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 14 грудня 2021 року.

Повний текст ухвали підписаний 21 грудня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 256-259 ГПК України.

Суддя К. І. Головіна