Рішення № 102143808, 23.12.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/880/21

№ провадження 2/624/365/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка 23 грудня 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді – Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Махової В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/880/21,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші»,

третя особа: приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович,

третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна,

вимоги позивача: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №88595 від 05 квітня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості за кредитним договором у розмірі 11592,00 грн, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що його роботодавцем ТОВ «Кегичівський молокозавод» йому повідомлено, що на адресу підприємства направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28 жовтня 2021 року.

Жодного документу виконавчого провадження позивач не отримував.

З ТОВ «Качай гроші» жодних кредитних договорів не укладав.

У зв`язку з чим, 02 листопада 2021 року звернувся до СПД №1 ВП №1 Красноградського РВП з заявою про вчинення відносно позивача кримінального правопорушення, а саме те, що ТОВ «Качай гроші» незаконно оформлено кредит на ім`я позивача, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку №190444 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.

02 листопада 2021 року позивачем направлено запит ТОВ «Качай гроші», з вимогою направити на його адресу завірену в установленому порядку копію кредитного договору, укладеного начебто між позивачем та ТОВ «Качай гроші» та документи, які підтверджують, що договір було укладено саме позивачем.

Проте, до теперішнього часу відповідь на запит не надійшла.

Крім того, позивачем направлено запит приватному виконавцю Подолянко І.А. з вимогою направити йому матеріали виконавчого провадження №66992886 в повному обсязі.

ОСОБА_1 , було направлено запитувані матеріали виконавчого провадження, в тому числі і копія кредитного договору №00-281301 від 23 травня 2019 року.

З кредитного договору позивач і дізнався, що начебто кошти кредиту були перераховані йому на картку № НОМЕР_1 .

Проте відповідно до довідки АТ КБ «Приват Банк» такого номеру картки позивач ніколи не мав.

Крім, того згідно графіку платежів, кошти в сумі 4830 грн були перераховані позивачу 22 червня 2019 року.

Відповідно до виписки по картці/рахунку позивача за період з 01 травня 2019 року по 30 червня 2019 року дані кошти йому не надходили.

З урахуванням норм чинного законодавства, позивач вважає, що вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки з ТОВ «Качай гроші» він жодних кредитних договорів не укладав, не кажучи вже про їх нотаріальне посвідчення, кошти йому не надходили, жодного разу йому не було направлено вимогу про необхідність погашення кредитного зобов`язання, розрахунок заборгованості також не надходив, тому мова взагалі не може йти про наявність безспірної заборгованості.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03 листопада 2021 року заяву про забезпечення позову до подання позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задоволено, зупинено стягнення по виконавчому провадженню №66992886, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А., на підставі виконавчого напису №88595, вчиненого 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованість в сумі 11592,00 грн.

12 листопада 2021 року позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного з викликом сторін на 02 грудня 2021 року.

У судове засідання позивач та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. не з`явилися, про місце, дату та час повідомлені у встановленому законом порядку, через канцелярію суду надали заяви, просили розгляд справи провести без їх участі, крім того:

- позивач про підтримання позовних вимог, проти винесення заочного рішення не заперечує та відмовляється витребувати у відповідача та приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. документи.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ТОВ «Качай гроші» у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомлявся належним чином. Про причини неявки відповідач не повідомив, заяв від нього, а також відзиву не надійшло.

Позиція третьої особи приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. невідома.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 23 грудня 2021 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, 01 жовтня 2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. відкрито виконавче провадження № 66992886 на підставі виконавчого напису №88595 від 05 квітня 2021 року вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. (копія, а.с. 13-14).

Згідно виконавчого напису, вбачається, що 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 88595 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Качай гроші» за період з 22 червня 2019 року по 23 березня 2021 рік у розмірі 11592,00 грн, в тому числі 4830,00 – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3864,00 грн – прострочена заборгованість за комісією; 2898,00 прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;0,00 – строкова заборгованість за сумою кредиту; 0,00 грн – строкова заборгованість за комісією; 0,00 – строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 – строкова заборгованість за штрафами і пенями; (копія, а.с.27).

23 травня 2019 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-281301, який підписано останнім електронним підписом відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (копія, а.с.22-26).

02 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернувся до СПД №1 ВП №1 Красноградського РВП з заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме незаконно оформленого кредиту (а.с. 8).

Відповідно до виписки по картці ОСОБА_2 за період з 01 травня 2019 року по 30 червня 2019 року кошти в сумі 4830,00 позивачу не надходили, окрім того картки з номером НОМЕР_1 останній ніколи не мав (а.с. 28-38).

Вивчивши доводи та дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Частиною першою статті 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт - оскаржуються до суду.

Відповідно до п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (п.3.2 Порядку), відповідно до п.1 якого такими документами є:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно до п.3.5. Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (далі - Перелік № 1172).

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

У постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року викладена правова позиція, відповідно до якої суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком №1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам викладеним у раніше ухвалених постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/166/16-ц (провадження №14-84цс19), від 02 липня 2019 року справа №916/3006/17 (провадження №14-278ГС18) з подібних правовідносин.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20 червня 2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог кредитора.

Позивач не визнає та заперечує, проти наявності заборгованості перед відповідачем у розмірі 11592,00 грн.

Виходячи з таких обставин ненадання нотаріусу кредитного договору, документів, які є складовими кредитного договору, та відсутність жодних відомостей щодо умов кредитування (розмір кредиту, відсоткова ставка, умови нарахування пені, штрафів, комісії) свідчать про порушення нотаріусом вимог пункту 2 Переліку документів щодо необхідності надання оригіналу кредитного договору, та підпункту 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку.

Таким чином, суд вважає, що безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Качай гроші» для вчинення нотаріального напису належним чином не доведена.

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 02 березня 2016 року у справі №6-2491цс15, положення статті 1212 ЦК України, відповідно до якого особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, застосовується також і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2018 року у справі №910/9072/17 висловила позицію, що, згідно з п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом (Касаційним господарським судом) в постановах від 02 серпня 2018 року у справі № 910/15363/17 року, від 10 серпня 2018 року у справі №910/22442/16.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки доводи знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 454,00 грн – за подання позову, та 454,00 грн – за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №88595 від 05 квітня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованості за кредитним договором у розмірі 11592,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чортків Тернопільської області, паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Федорава Івана, 64/16, оф. 311, ЄДРПОУ 3461003156,

третя особа: приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович, місцезнаходження: 61140, м. Харків, пров. Роз`їзний, буд. 27, оф. 2,

третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Куст