Вирок № 102143376, 23.12.2021, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/4018/21

1-кп/418/150/21

В И Р О К

іменем України

23.12.2021 року Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Кірічевої К.В.

прокурора Дубовика О.В.

захисника Оробцова М.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого Овчаренка С.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове кримінальне провадження яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021131490000053 від 13.07.2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новострільцівка Міловського (Старобільського) району Луганської області, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263, ст. 264 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2021 року до Міловського районного суду Луганської області надійшов від прокурора Міловського відділу Старобільської окружної прокуратури Дубовика О.В. обвинувальний акт по кримінальному провадженню за фактом вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину передбаченого ч. 1 ст. 263, ст. 264 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що приблизно в 1990 році, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 подарував своєму рідному племіннику ОСОБА_1 , вогнепальний однозарядний пристрій – ручку-пістолет. У ОСОБА_1 , який достовірно знав, що подарована йому ручка-пістолет являється вогнепальною зброєю, обіг якої заборонено законом, виник злочинний умисел, направлений на придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу. Приводячи свій злочинний умисел у виконання, діючи умисно, протиправно, ОСОБА_1 забрав собі подаровану ручку-пістолет та зберігав її у кімнаті будинку за місцем свогопроживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме у верхній шухляді комоду.

Отже, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 придбав та зберігав вогнепальну зброю, без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім того, 13.07.2021, приблизно о 10 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не представилося можливим, малолітній онук ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_1 , маючи вільний доступ до комоду, знайшов у верхній шухляді замасковану вогнепальну зброю - саморобний однозарядний гладкоствольний пристрій (ручку-пістолет), споряджену патроном калібру 5,6 мм та почав нею гратися.

В результаті своїх дій, сидячи на дивані у кімнаті будинку, малолітній ОСОБА_3 натиснув на ручку затвора, привівши цим в дію ударно-спусковий механізм, в наслідок чого здійснив постріл в область живота.

Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_1 недбало зберігав вогнепальну зброю, що спричинило тяжкі наслідки, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 264 КК України.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором Міловського відділу Старобільської окружної прокуратури Дубовиком О.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 його захисником Оробцовим М.Ю. була укладена угода 29 жовтня 2021 року про визнання винуватості за змістом якої обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри. Сторони погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, та за ст. 264 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263, ст. 264 КК України визнав повністю, щиро кається . Також пояснив суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.

Захисник Оробцов М.Ю. підтримав думку свого підзахисного просив затвердити угоду між обвинуваченим та прокурором.

Прокурор Дубовик О.В. в судовому засіданні довів, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілого Овчаренко С.М. у судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України слід, що у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України слід, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-471 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до правопорушення яке є у своє сукупності тяжким.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільною, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою-сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч.7 ст. 474 КПК України , сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди. Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.

При призначені покарання враховано обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, а також активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого не встановлено.

Отже, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження прокурором Дубовиком О.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 захисником Оробцовим М.Ю., та призначити останньому узгодженою сторонами міру покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263, ст. 264 КК України ухваленням обвинувального вироку.

Питання про речові докази суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

З цього приводу вважає за необхідне зазначити, що саморобний пристрій (ручка-пістолет), який був одержаний внаслідок вчинення злочину, є майном, що відповідає критеріям, визначеним ст.96-2 КК України для предметів спеціальної конфіскації, поводження з якими, у випадку застосування конфіскації, має відбуватись згідно Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року №1340. Враховуючи вищенаведене, слід вважати за необхідне здійснити спеціальну конфіскацію вилученого саморобного пристрію (ручка-пістолет), оскільки законодавство не виключає можливість такої спеціальної конфіскації та чітко визначає подальші дії відповідних службових осіб стосовно порядку зберігання, використання та знищення конфіскованих бойових припасів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 315, 369, 370-376, 395, 468, 471, 473- 475КПК України,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 29 жовтня 2021 року про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження прокурором Міловського відділу Старобільської окружної прокуратури Дубовиком Олексієм Володимировичем та обвинуваченим ОСОБА_1 його захисником ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст .263 КК України та ст. 264 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому за цім законом узгоджену угодою покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, та за ст. 264 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він пр отягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноваженого орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:

1) саморобний пристрій (ручка-пістолет) № НОМЕР_1 , яка знаходяться на відповідальному зберіганні у черговій частині відділення поліції № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області конфіскувати у власність держави.

2) гільза патрону 5,6 мм, що була відстріляна в ході експериментальної стрільби, одна гільза патрону 5,6 мм, що була надана на дослідження, дві первинні упаковки, упаковані до спец-пакету МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА № 2762816 передано на відповідальне зберігання в чергову частину при відділенні поліції № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області знищити.

2) чоловічі труси темно-синього кольору та чоловічі шорти блакитного кольору, які знаходяться в прозорому поліетиленовому пакеті, що поміщено до спеціального пакету НПУ ГСУ №INZ 1010166;

3) картонна коробка біло-синього кольору «ANGEL CARE», в середині якої знаходиться: скляний флакон з рідиною прозорого кольору та невідомим предметом, та пластикова прозора банка з прозорою рідиною та невідомим предметом – поміщено до спеціального пакету НПУ ГСУ №INZ 2048096;

4) металевий предмет циліндричної форми, загорнутий в шматок бинту білого кольору, що поміщено до спеціального пакету слідчого підрозділу НПУ №3572541;

5) змив з предмету, схожого на ручку-пістолет; контрольний змив з предмету, схожого на ручку-пістолет;

6) зразок марлевого тампону за допомогою якого було зроблено змив;

7) 12 слідів папілярних ліній, які відкопійовані на липку стрічку та простирадло світло-блакитного кольору зі слідами РБК, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області - знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати на проведення судової експертизи зброї № Д-19/113-21/8281-БЛ від 26.07.2021 у сумі 1372 гривні 96 копійок на користь держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

На вирок суду може бути подана апеляція до Луганського апеляційного суду який розташований у м. Сєвєродонецьк Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.

Суддя: С.І. Чехов