Вирок № 102142892, 23.12.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1781/21

Провадження № 1-кп/347/261/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2021 р. Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Борисової О.М.

прокурора Лукашенка А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Синишина П.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження №12021096190000054 від 04.06.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, не депутата, в силу ст.89 ККУ раніше не судимого, не маючого утриманців, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.153 та ч.1 ст.162 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив незаконне проникнення до житла та насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), за таких обставин: 04.06.2020 року в нічну пору доби ОСОБА_1 , перебував у селі Старий Косів, Косівського району, Івано-Франківської області, де, наблизившись до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого була ОСОБА_2 , в якому на той час на правах найму житла проживала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що вказане приміщення перебуває у власності іншої особи, та в нього відсутнє будь-яке дійсне чи уявне право на безперешкодне входження до вказаного приміщення, ОСОБА_1 , грубо порушуючи гарантоване Конституцією України право людини на недоторканість житла, через незачинені металеві ворота зайшов на територію подвір`я за вказаною вище адресою, підійшов до приміщення житлового будинку, та, не отримавши згоди та дозволу ані від власника, ані від особи, у користуванні якої перебуває житловий будинок на безперешкодний вхід до житла, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням предмету розбив скло у віконному отворі вхідних дверей житлового будинку, та всупереч волі власника та користувача житлового приміщення незаконно проник до житла.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до житла, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України.

Крім цього, 04.06.2021 року близько 02:10 год. ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зайшов до приміщення спальні, де на той час перебувала ОСОБА_3 , яка проживала у вказаному будинку на підставі договору найму житла, де, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, наніс декілька ударів кулаками рук в різні ділянки тіла ОСОБА_3 , внаслідок чого остання впала на підлогу.

Відтак, ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, з метою вчинення дій сексуального характеру, схопив своєю рукою ОСОБА_3 за волосся та тримаючи в другій руці столовий предмет (металеву ложку), неодноразово погрожував вбивством потерпілій і примушував до вступу із ним у статевий зв`язок, при цьому із застосуванням фізичної сили намагався зняти її верхній одяг та доторкнутись до статевих органів потерпілої.

В подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, з метою вчинення дій сексуального характеру, почав перетягувати ОСОБА_3 за волосся у приміщення коридору житлового будинку. При цьому, потерпіла стала чинити активний опір з метою захисту від насильницьких дій ОСОБА_1 . Відтак, останній різко штовхнув потерпілу, від чого остання не втрималась на ногах, втратила рівновагу та при падінні вдарилась головою до стіни у приміщенні коридору. Після цього ОСОБА_1 схопив за волосся ОСОБА_3 , вчиняючи дії сексуального характеру, почав тягнути в спальню, під час чого неодноразово погрожував їй фізичною розправою та примушував до вступу із ним у статевий зв`язок.

Внаслідок вчинення ОСОБА_1 насильницьких дій сексуального характеру (сексуального насильства) потерпілій ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у виді: перелому кісток носа із садном та синцем, рани із синцем потиличної ділянки голови, синців та саден в ділянках лівого передпліччя та лівого колінного суглобу, синців верхніх та нижніх повік правого та лівого очей, саден в ділянках верхньої щелепи, правої та лівої китиці, правого плеча та правого передпліччя, які відповідно до висновку №79 експерта Косівського міжрайонного відділення Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 22.06.2021 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.153 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю пояснив, що визнає всі обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.153 та ч.1 ст.162 КК України, зазначені у обвинувальному акті, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що її чоловік знайомий зі Сливкою, де вів будівництво, та вони з чоловіком тимчасово проживали у їх будинку АДРЕСА_2 . Із ОСОБА_1 вона раніше не була знайома та не знала чи має він право користуватись цим житлом. Навесні, вночі, близько 02:00 години вона, повернувшись з лікарні від батька, відпочивала, а її чоловік поїхав на роботу в м.Київ. ОСОБА_1 вислідкував її. Під час сну вона почула звук розбитого скла та увімкнула світло. В цей час в кімнату «влетів» ОСОБА_1 та наніс їй два удари в ніс, попередивши, що вона не думала тікати, висловлював погрози в її адресу, вимагав статевого контакту із ним, на що вона не погоджувалась. ОСОБА_1 , у свою чергу повідомив, що до ранку її замордує тягав її по коридору, а потім – кинув її на ліжко. Вона вирвалася від ОСОБА_1 та запропонувала йому випити горілки, на що ОСОБА_1 погодився і, тримаючи її за руку, пішов із нею в кухню. Понад годину тривав конфлікт між нею та ОСОБА_1 . Після чого вона втекла на вулицю та, пищучи, побігла до сусідів ОСОБА_4 , стукала до них у вікна. Павлюки їй відчинили та вона попросила їх піти із нею додому за її документами. Повернувшись додому із ОСОБА_4 , вона виявила, що ОСОБА_1 випив пів пляшки горілки та пішов. Після чого вона викликала поліцію. ОСОБА_1 забрав у неї здоров`я та внаслідок його протиправних дій вона постійно відчуває страх, тому просить його суворо покарати.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він із дружиною ОСОБА_3 тимчасово проживали у будинку його знайомого ОСОБА_6 на час роботи у нього. В той час, коли сталася вказана подія, його вдома не було. Йому повідомили про цю подію по телефону та він приїхав до поліції, а потім в лікарню, звідки забрав додому дружину. Вдома він побачив вибите у вхідних дверях вікно, вимазане все після зняття відбитків пальців, кров над ліжком, біля дверей від спальні та при вході біля дверей і на склі. Дружина йому розповіла, що вночі до неї увірвався чоловік, кинув її на ліжко та вимагав статевого контакту, вона чинила йому опір та горілкою виманила його і вирвалася від нього до сусідів.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_3 проживала у сусідньому будинку близько двох місяців. ОСОБА_1 є родиною чоловіка та вона не бачила, що ОСОБА_1 туди приходив. Того дня ОСОБА_3 близько 3:00 години почала стукати у вікно та кричати: «Відкрийте. Вбивають!». Вони відчинили їй та побачили, що вона у стресовому стані, халат на ній порваний, на голові ззаду у неї була кров. ОСОБА_3 повідомила їм, що на неї напав ОСОБА_1 і хотів її зґвалтувати. Вона із чоловіком пішли з ОСОБА_3 до неї додому за її документами, бо вона боялася туди повертатись сама. Коли вони прийшли додому до ОСОБА_3 – в господарстві вже нікого не було. В будинку вона побачила вимазані у крові стіни та подушку. ОСОБА_3 викликала поліцію.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що потерпіла ОСОБА_9 проживала із ними по сусідству на відстані близько двадцяти метрів. Того дня близько 3:00 години ОСОБА_3 їх з дружиною розбудила, кричучи, що її вбивають. Побачили, що у ОСОБА_3 була розбита голова, на руках і на обличчі була кров. Він з дружиною вийшли з фонариком та пішли із ОСОБА_3 до її будинку за документами, де побачили кров на стіні і на подушках, розбите вікно у вхідних дверях, двері були відчинені, в кімнаті все було перевернуто. Хто там був до цього він не бачив. ОСОБА_3 знайшла свої документи. Вони перебували у будинку близько десяти хвилин. Потім приїхала поліція і карета швидкої медичної допомоги. В той вечір він ОСОБА_1 не бачив.

Крім визнання вини самим обвинуваченим, показань потерпілогї та свідків, його вина повністю підтверджується дослідженими судом письмовими доказами :

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 від 04.06.2021 року (а.с.78);

-Висновком експерта №79 від 22.06.2021 року, згідно якого ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження, спричинені не менш, ніж від восьмикратної ударної, ударно-ковзної, стискаючої дії тупих предметів, якими могли бути кулаки рук, ноги або інші тупі предмети (а.с.79-80);

-Картою виїзду ШМД № 36 від 04.06.2021 року (а.с.84);

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.06.2021 року, згідно якого ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_1 , який незаконно проник до її будинку та здійснив на неї напад (а.с.85-86);

-Протоколами відібрання зразків у ОСОБА_1 для проведення експертизи від 29.07.2021 року (а.с.83), від 08.07.2021 року (а.с.94);

-Протоколами відбрання зразків у ОСОБА_3 від 08.07.2021 року (а.с.90, 92);

-Супровідним листком №465 від 04.06.2021 року ОСОБА_3 (а.с.112);

-Копією доклінічного протоколу №1694 медичного огляду ОСОБА_3 (а.с.113);

-Копією журналу виклику ШМД (а.с.114-116);

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 від 08.06.2021 року;

-протоколом огляду місця події від 04.06.2021 року та ілюстративною таблицею до нього (а.с.118-128);

-інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 263173715 від 25.06.2021 року, згідно якої житловий будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_10 (129-131);

-висновком експерта від 27.08.2021 року №СЕ-19/109-12/8607-БД, згідно якого вбачаються генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_1 (а.с.143-149);

-висновком експерта від 03.08.2021 року №СЕ-19/109-12/7821-Д, згідно якого слід пальця лівої руки належить потерпілій ОСОБА_3 (а.с.150-157);

-висновком експерта від 27.08.2021 року №СЕ-19/109/-21/8018-БД, згідно якого встановлено ознаки (ДНК-профіль) зразку букального епітелію ОСОБА_3 на наданій для дослідження ложці (а.с.158-171);

-протоколом огляду предметів (металевої ложки) від 14.06.2021 року (а.с.172-178).

Оцінюючи здобуті в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази суд вважає, що вищевикладені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Зазначені докази не викликають сумнівів у своїй достовірності, оскільки містять інформацію, яка відповідає дійсності. В своїй сукупності докази є достатніми та взаємопов`язаними між собою.

Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку, встановленому КПК України.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд вважає вину обвинуваченого доведеною, а його дії кваліфікує за ч.1 ст.153 КК України як насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої (сексуальне насильство), за ч.1 ст.162 КК України як незаконне проникнення до житла.

Судом також досліджені характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_1 наступні письмові докази:

-форму на ОСОБА_1 , згідно якої останній є громадянином України та народився в с.Вербовець Косівського району Івано-Франківської області, де і зареєстровано його постійне місце проживання (а.с.99);

-характеристику на ОСОБА_1 Косівської міської ради №123/04-08/2 від 18.06.2021 року, згідно якої останній зареєстрований в с.Вербовець Косівського району Івано-Франківської області, за місцем проживання характеризується негативно, не є депутатом (а.с.100);

-довідку про склад сім`ї №831 від 18.06.2021 року Косівської міської ради (а.с.101), згідно якої ОСОБА_11 проживає один по АДРЕСА_1 ;

-акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №831 від 18.06.2021 року, згідно якого ОСОБА_1 проживає у будинку родички по АДРЕСА_1 , не працевлаштований, нерухомого майна у власності не має (а.с.102);

-довідку про судимість №92-01062021/26012 на ОСОБА_1 (а.с.103-106), згідно якої останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за насильницькі злочини проти життя, здоров`я та проти власності

-довідки Косівської рай поліклініки №203 та №201 від 09.06.2021 року, відповідно до яких ОСОБА_1 на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах даного закладу не перебуває;

-довідку №2077/ЧН-21 від 20.12.2021 року філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях, згідно якої ОСОБА_1 встановлено діагноз «хронічний бронхіт в стадії ремісії, цукровий діабет ІІ типу» та призначено дієтичне харчування і надається амбулаторне лікування.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують/обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є проступком та кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.153 КК України, яке відносить до категорії нетяжких злочинів, в силу ст.89 КК України не судимий, але раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за насильницькі злочини, за місцем проживання в с.Вербовець Косівського району Івано-Франківської області характеризується негативно, не працевлаштований, з середньою освітою, не одружений, не має утриманців.

Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Так, ОСОБА_1 , хоча в судовому засіданні після дослідження усіх доказів та допиту свідків й визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, але не висловив щирого каяття у вчиненому.

При цьому, у обвинувальному акті зазначено обтяжуючою обставиною вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.

За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Вказана обтяжуюча обставина не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи наявність зазначених обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, який вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, зважаючи на думку потерпілої ОСОБА_3 , яка бажає суворої кари обвинуваченому, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе при призначенні йому покарання у межах санкцій ч.1 ст.162 та ч.1 ст.153 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 8090,01 грн. в порядку ст.124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Речовими доказами у кримінальному провадженні є два змиви речовини бурого кольору, три сліди пальців рук, металева ложка та наволочка білого кольору із наявними плямами бурого кольору, які зберігаються в камері речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

За змістом п.1 та п.5 ч.9 ст.100 КПК України: гроші, цінності та інше майно, що були предметом чи знаряддям кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).

Згідно п.4 ч.9 ст.100 КПК України: майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується.

Отже, вказані речові докази підлягають знищенню.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід залишити у виді тримання під вартою та в порядку ст.72 КК України – зарахувати у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення із розрахунку: одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.153 та ч.1 ст.162 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.153 КК України – два роки позбавлення волі;

-за ч.1 ст.162 КК України - один рік обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – два роки позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Початок строку відбування засудженим ОСОБА_1 призначеного покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання термін попереднього ув`язнення з 29.07.2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази: два змиви речовини бурого кольору, три сліди пальців рук, металеву ложку та наволочку білого кольору із наявними плямами бурого кольору, які зберігаються в камері речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (рахунок UА838999980313030115000009266, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК в Ів.-Фр.обл./Косів р-н/24060300, код отримувача 37951998) – 8090 (вісім тисяч дев`яносто) гривень 01 копійку процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку сторонам вручити негайно після його проголошення.

Суддя Д.С.Драч