Рішення № 102142337, 23.12.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5828/21

Провадження № 2/0182/2803/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.12.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої – судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи без самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко Віктор Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заяви по суті справи:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шашликов Д.Г., звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с.1-12).

В обґрунтування вимог посилається на те, що в серпні 2021 року в канцелярії ПП «Агросинтез» за місцем своєї роботи, куди надійшов лист приватного виконавця, вона дізналася про відкрите відносно неї виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1766 від 09.01.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. Зазначеним виконавчим написом з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал», який є правонаступником ТОВ «Мілоан», стягнуто заборгованість за кредитним договором.

Разом із тим, позивачеві не було відомо про зміну кредитора в її зобов`язанні. Жодних повідомлень про усунення порушень за кредитним договором вона також не отримувала.

Позивач суму боргу не визнає, будь-які зобов`язання перед відповідачем ТОВ ФК «Кредит-Капітал» заперечує. Звертає увагу також на відсутність нотаріально посвідченого договору, на підставі якого можливе вчинення виконавчого напису згідно із діючим законодавством. З урахуванням викладеного, просить суд визнати виконавчий напис № 1766 від 09.01.2021 року - таким, що не підлягає виконанню, стягнути з ТОВ ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу 2000 грн.

Відповідач про розгляд справи у суді повідомлений належним чином. Копію позову та ухвалу про відкриття провадження отримав 08.11.2021 року (а.с.90), однак, відзив на позов не подав та жодних заяв, клопотань від ТОВ ФК «Кредит-Капітал» суду не надходило.

Треті особи про розгляд справи в суді повідомлялися належним чином (а.с.56,57,58,91). На виконання ухвали суду про витребування доказів приватним виконавцем надана копія виконавчого провадження з примусового виконання спірного виконавчого напису. Письмових пояснень по справі не надавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачеві його право подати відзив на позов, а третім особам – пояснення; витребувано копію матеріалів щодо вчинення спірного виконавчого напису та копію виконавчого провадження (а.с.47-48).

Того ж дня постановлено ухвалу про забезпечення позову (а.с.49-50).

Судом встановлено:

18.07.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7685722, за умовами якого позивачеві надано кредит у сумі 7000 грн. на строк 30 днів, до 17.08.2019 року. Сукупна вартість кредиту складає 3850,00 грн. в грошовому виразі та 669,00 відсотків річних у процентному значенні. Комісія за надання кредиту: 700 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 3150,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.19-21).

09.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис за № 1766 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал», яке є правонаступником ТОВ «Мілоан» відповідно до договору про відступлення прав вимог № 43-МЛ від 13.12.2019 року, заборгованості за кредитним договором № 7685722 від 17.08.2019 року, за період з 13.12.2019 року по 02.12.2020 року у сумі 20405,00 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту – 7000 грн., заборгованість за комісією – 2520,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 10185,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями (нараховано з 18.08.2019 року по 13.12.2019 року) – 700 грн., а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 930,00 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» складає 21335,00 грн. (а.с.85).

На виконання виконавчого напису № 1766 від 09.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком В.А. 03.08.2021 року відкрито виконавче провадження № 66349797 та 04.08.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.71,77).

Позивач факт укладання кредитного договору № 7685722 від 17.08.2019 року з ТОВ «Мілоан» не заперечує, однак зазначає, що договір не було посвідчено нотаріально та про зміну кредитора в зобов`язанні її повідомлено не було. Також, не погоджується з розрахунком заборгованості, тобто відсутні ознаки її безспірності.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням діючого законодавства, висновків, викладених у постанові Верховного Суду 06.06.2018 року по справі № 640/10523/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18, постанові Верховного Суду 06.06.2018 року по справі № 640/10523/16-ц, суд дійшов наступного.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому, зміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України).

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача ОСОБА_1 про зміну кредитора у її зобов`язанні перед ТОВ «Мілоан».

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Однією з ознак безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу в судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо одна з цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30 вересня 2019 року (справа № 357/12818/17), від 15 січня 2020 року (справа №305/2082/14-ц) та підтверджена 10.11.2021 року у Постанові Верховного Суду № 758/14854/20.

Відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення матеріали справи не містять.

Відповідач не надав суду документів, на підставі яких 09.01.2021 року вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт його існування не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Окремо суд звертає увагу на те, що ухвалою Нікопольського міськрайонного суду 06.09.2021 року зобов`язано приватного нотаріуса КМНО Баршацького І.В. у строк до 28.10.2021 року надати належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення спірного виконавчого напису. Зазначена ухвала разом із копією позовної заяви з додатками та ухвалою про відкриття провадження була направлена судом на офіційну адресу реєстрації місця знаходження нотаріуса. 21.12.2021 року конверт повернувся не врученим за закінченням термінів зберігання. Як вбачається з інформації Міністерства юстиції України, наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2021 року № 1396/5 свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане на ім`я ОСОБА_2 – анульовано.

Подання позивачем даного позову суд розцінює як незгоду ОСОБА_1 із пред`явленою їй заборгованістю, а, отже, наявністю спору.

Суд також приймає до уваги, що 26.11.2014 року до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.

У зв`язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, а передбачала стягнення на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц і від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.

Отже, як зазначає позивач, дійсно станом на час вчинення виконавчого напису – 09.01.2021 року, постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріального посвідченого договору.

Кредитний договір від 18.07.2019 року, який став підставою для видачі спірного виконавчого напису, не є нотаріально посвідченим.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

З урахуванням всього вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом Баршацьким І.В. передчасно, з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, оскільки кредитний договір не був посвідчений нотаріально, що виключає можливість вчинення виконавчого напису, відсутні докази того, що ОСОБА_1 було повідомлено про зміну кредитора в зобов`язанні та що вона отримала письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, відсутні підстави для визнання суми заборгованості безспірною, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Розподіл судових витрат.

За змістом ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду з позовом позивач не оплачувала судовий збір у зв`язку з пільгою, передбаченою ЗУ «Про захист прав споживачів». Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, судовий збір у 1362,00 грн. (908,00 грн. за подання позову + 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову) підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Понесені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката Шашликова Д.Г. згідно з Договором № 129/2021 від 17.08.2021 року про надання правової допомоги, ордером АЕ № 1089234 від 02.09.2021 року, Актом про надання правової допомоги від 28.07.2021 року та довідкою про отримання АБ «Шашликов та партнери» коштів складають 2000 грн. (а.с.31-37). Суд вважає такі витрати спів мірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та обсягом наданих ОСОБА_3 послуг та виконаних робіт.

З урахуванням підтверджених судових витрат та вимог законодавства, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу на суму 2000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,137,141,206,263-265,268 ЦПК, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012 року, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 09.01.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 1766, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 7685722 від 18.07.2019 року, - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь держависудовий збір на загальну суму 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 23.12.2021 року.

Дані про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

представник позивача – ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3661 від 12.03.2018 року, адреса: 53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Першотравнева, буд. 1 офіс 1;

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корп. 28;

третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко Віктор Анатолійович, адреса: 49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29 офіс 708;

третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, буд. 6-3 літ. А каб. 2-7.

Суддя: А. Г. Багрова