Рішення № 102140843, 23.12.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/20874/21

Провадження № 2/947/3731/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

за участю секретаря судового засідання – Намазової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції ( м.Одеса) Малога Дмитро Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції ( м.Одеса) Малога Дмитро Андрійович, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 52031, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 24.05.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 7660,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2021 року вищевказана справа була розподілена судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 21.07.2021 року провадження по справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільного законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву або заперечень, а третій особі письмових пояснень.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, доводи позовної заяви не спростовано.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 21.07.2021 року було витребувано від приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни належним чином посвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 52031 від 24.05.2021 року щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» з ОСОБА_1 не сплачену в строк за кредитним договором № 986610 від 13 вересня 2019 року загальну суму заборгованості у розмірі 7660 грн.

Також, витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» належним чином завірені копії документів, які були надіслано приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни для вчинення ним виконавчого напису № 52031 від 24.05.2021 року./а.с.70/.

На виконання ухвали суду відповідач ТОВ «Веллфін» та приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. витребувані документи на адресу суду не надіслали, ухвалу не виконано.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 21.07.2021 року вжито по вказаній справі заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» суми у розмірі 7660,00 грн. по виконавчому провадженню № 65889663, відкритому 02 липня 2021 року постановою державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції ( м.Одеса) Малогою Дмитром Андрійовичем, до набрання законної сили рішення суду по вказаній справі./а.с.61/

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, через канцелярію суду надав письмову заяву, якою позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідач – представник ТОВ «Веллфін» до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про слухання справи за їх відсутністю, до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції ( м.Одеса) Малога Д.А. до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. до судового засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 13.09.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Веллфін» було укладено Договір позики № 986610, відповідно до якого позикодавець ТОВ «Веллфін» надає позичальникові ОСОБА_1 на умовах, що передбачені даним Договором, грошові кошти в позику в сумі 1000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою./а.с.10/

Відповідно до п.1.2 даного договору позика надається позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту позикодавця (https://creditup.com.ua), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Строк позики за цим Договором складає 30 /тридцять/ днів, позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків до 13.10.2019 року. Однак, в тексті договору не зазначений номер рахунку позичальника на якій товариством перераховуються кредитні кошти.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. І ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах /у тому числі електронних/ , у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Копія договору позики у розділі «Реквізити та підписи сторін» не містить підписів сторін та немає примітки про те, що договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відсутній і сам одноразовий ідентифікатор, який, окрім того, також не відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого електронний підпис одноразовим ідентифікатором має складатись саме з алфавітно-цифрової послідовності, тобто містити як алфавітні так і цифрові значення.

24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1171 було вчинено виконавчий напис № 52031, яким стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» суми у розмірі 7660,00 грн./а.с.35/

У виконавчому напису зазначено, що строк платежу за кредитним договором №986610 від 13.09.2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період 13.09.2019 року по 01.03.2020 року. Сума заборгованості складає 6910,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 1000,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 5910,00 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, в розмірі 750,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню – 7660,00 грн.

Дата набрання виконавчим написом законної сили 24.05.2021 року. Строк пред`явлення виконавчого напису до виконання – 3 роки.

Перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню виконавчою службою, перелічено в статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", серед яких є виконавчий напис нотаріуса.

Виконавчий документ є документом строковим, тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) — це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.

02.07.2021 року постановою державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Малога Д.А.. відкрито виконавче провадження № 65889663 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса № 52031 від 24.05.2021 року щодо стягнення коштів у розмірі 7660,00 грн., винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження./а.с.46-47/.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Зокрема, цим актом є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі №826/20084/14 визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання: ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Пунктом 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору: б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року по справі №826/20084/14 касаційні скарги Кабінету Міністрів України та ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі №826/20084/14 залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року по справі №826/20084/14 у задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами відмовлено та залишено відповідне судове рішення в силі.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року по справі №826/20084/14.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.

Таким чином, на сьогодні є чинною постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, пунктів 1, 2.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.

Отже, відповідно до діючого законодавства, вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Судовим розглядом встановлено, що Договір позики № 986610 від 13.09.2019 року було укладено у письмовій формі /електронній формі/, оскільки правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Однак, суд зазначає, що Договір позики № 986610 від 13.09.2019 року на підставі якого було вчинено виконавчий напис не є нотаріально посвідченим, а тому у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.були відсутні повноваження та підстави на його вчинення, оскільки вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів, має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 29 січня 2019 року по справі №910/13233/17.

Згідно правового висновку, викладеного у постановах Верховного суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 та від 29 березня 2019 року у справі № 137/1666/16ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур, але і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», тобто у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі, встановити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року; якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 1.37 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.

Первинний документ банку - це документ, який містить відомості про операцію, складається на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі) (пп. 14 п. 3 Положення № 75).

Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку корреспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Докази того, що ТОВ «Веллфін» надало нотаріусу первинний документ на підтвердження наявності заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Згідно із приписами підпунктів 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.

Оскаржуваний виконавчий напис викладений повністю на спеціальному бланку, а не на оригіналі документа чи його дублікаті, що встановлює заборгованість, що також вказує на порушення нотаріусом п.п. 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

На підставі викладеного, розрахунок заборгованості, здійснений ТОВ «Веллфін» та наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, викликає сумнів, оскільки вказана сума кредитної заборгованості не є безспірною.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання банком повідомлень на адресу боржника у вигляді письмової вимоги про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора.

Видання виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 21.07.2021 року було витребувано від ТОВ «Веллфін» належним чином завірені копії документів, які були надіслані приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. для вчинення нею виконавчого напису № 52031 від 24.05.2021 року.

Однак, товариством ухвала суду не виконана, доводи позивача не спростовано, доказів направлення позивачу вимог щодо усунення заборгованості не надано.

Внаслідок чого суд робить висновок, що ОСОБА_1 жодних повідомлень з боку ТОВ «Веллфін» щодо усунення порушень чи письмових повідомлень про вчинення виконавчого напису не отримував, тому позивач не мав можливості захистити свої права.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, так як на час вчинення спірного виконавчого напису був відсутній факт безспірності суми заборгованості за кредитним договором, вимогу про усунення порушень виконання зобов`язань позивач не отримував, а сам виконавчий напис вчинений на підставі договору, який нотаріально не посвідчувався, поза межами строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема у разі задоволення позову на відповідача.

У зв`язку з задоволенням позову, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.34,39,87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р., ст.ст. 15, 16, 18, 207, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції ( м.Одеса) Малога Дмитро Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівноювід 24 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 52031 щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7660,00 /сім тисяч шістсот шістдесят/ грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» -таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»(ЄДРПОУ 39952398 03061, місто Київ, вулиця Героїв Севастополя буд.48) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 908,00 /дев`ятсот вісім/ грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2021 року.

Суддя Гниличенко М. В.