Ухвала суду № 102140674, 13.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 523/11192/18

Провадження № 1-кп/947/149/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2021 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Войтова Г.В.,

з участю секретаря Маркової О.І.,

прокурора Газієва А.Е.,

захисника Олейниченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160490002367 від 21.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який розглядається колегією суддів, а саме: головуючого судді Войтова Г.В., суддів Прохорова П.А., Іванчука В.М.

Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлюються певні особливості судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки суддя Прохоров П.А. перебуває у відпусці і не може прийняти участь в розгляді зазначеного кримінального провадження, а строк тримання під вартою ОСОБА_2 спливає, тому суд з урахуванням вищевказаних Перехідних Положень КПК України, приходить до висновку про можливість розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 одноособово головуючим по справі – суддею Войтовим Г.В.

Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не працює, та не має постійного джерела доходів, тобто не має стійких соціальних зв`язків у суспільстві, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити або спотворити речі та

документи, які мають значення для кримінального провадження, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник Олейниченко О.М. заявила клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання обвинуваченого, обгрунтування викладені в письмовому клопотанні.

Овинувачений ОСОБА_1 вирішення питання щодо продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою поклав на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду справи, керуючись ст.331 ч.3 КПК України, суд, розглядаючи питання доцільності продовження, обраного обвинуваченим запобіжного заходу, вирішує чи є на час розгляду зазначеного питання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, чи вони не зменшилися та не відпали.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від суду та чинити тиск на свідків, приймаючи до уваги, що не встановлено будь-яких обґрунтованих даних про те, що обвинувачений ОСОБА_1 не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров`я, також приймає до уваги і стадію даного судового провадження, що свідки в судді не допитані, суд виходить, що судовий розгляд по справі триває, та те, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючі зазначене, суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

Розглядаючи доводи захисника щодо можливості зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає, що наявність у обвинуваченого місця мешкання, не можливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченого дій, спрямованих на ухилення від суду та можливого покарання. Так з огляду на характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, чітким є переконання суду, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31,177-178,183,184,194,196,197,331,369-372 КПК України, п.20-5 Перехідних положень КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника Олейниченко О.М. щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжнго заходу з тримання під вартою на домашній арешт, залишити без задоволення.

Продовжити дію обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ ОСІ строком на 60 днів, тобто до 12.09.2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає оскарженню протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Суддя Войтов Г. В.