Ухвала суду № 102138494, 22.12.2021, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2028/21

провадження № 2-з/527/56/21

УХВАЛА

22 грудня 2021 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі суду:

судді Павлійчук А. В.,

при секретарі Бурбизі Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Глобинської міської ради Полтавської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

17 грудня 2021 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В своїй заяві про забезпечення позову позивач зазначила, що в провадженні Глобинського районного суду Полтавської області судді Павлійчук А.В. знаходиться цивільна справа № 527/2028/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації. Вказаний спір стосується порушеного права позивача щодо незаконного набуття відповідачем права власності на частину земельної ділянки, що належить позивачу по АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 здійснила відчуження спірної земельної ділянки шляхом укладання договору дарування від 31.08.2021р. № 1337 своєму малолітньому сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від імені якого діяв батько ОСОБА_4 . Вважає, що вказані дії відповідач свідомо вчинила після того, як позивач неодноразово пропонувала вирішити земельний спір у позасудовому порядку із направленням поштової кореспонденції з цього приводу на адресу відповідача. Необхідність відчуження спірної земельної ділянки своєму 11 річному сину ОСОБА_3 логічно неможливо пояснити. В даному випадку вказані дії позивача по відчуженню спірної ділянки малолітній особі спрямовано виключно на ускладнення чи взагалі унеможливлення в подальшому виконати рішення суду у разі задоволення позову. Крім того, із врахуванням вказаної поведінки відповідача ОСОБА_2 вважає, що на даний час існує ймовірність подальшого неодноразового відчуження спірної земельної ділянки шляхом укладання відповідних договорів як родичам (куму, брату, свату, батьку, бабі, дідові тощо) так і іншим особам. Що в подальшому також ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Крім того, з`ясування інформації про укладання договору дарування спірної ділянки на стадії судового розгляду зумовлює вчинення додаткових процесуальних дій і витрат позивача, а саме подання заяви про зміну предмету позову.

Тому у разі чергового відчуження, позивач змушений буде незалежно від стадії судового розгляду вчиняти дії щодо подання заяв про зміну предмету позову.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просила суд: накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0500 га. з кадастровим номером 5320610100:50:005:2739, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2223866353206, місце розташування: АДРЕСА_2 .

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву про забезпечення позову суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи роз`яснення викладені в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Із заяви заявника вбачається, що видом забезпечення позову є накладення арешту на земельну ділянку.

Згідно частини 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, згідно з яким верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема, і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Відповідно до пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 року №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

З поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що наведене заявником обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку є справедливим, розумним та співмірним заходом забезпечення позову.

За таких обставин,суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0500 га. з кадастровим номером 5320610100:50:005:2739, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2223866353206, місце розташування: Полтавської області, м. Глобине, вул. Набережна, на час розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя А. В. Павлійчук