
"21" грудня 2021 р. Справа № 363/2120/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого–судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Гриб Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив:
представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачкою договірних зобов`язань за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ №60200083821 від 05 квітня 2020 року, що є підставою для стягнення заборгованості в загальному розмірі 6 871 грн. 45 коп. та понесених судових витрат.
Представник позивача просив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленню про розгляд справи повторно в судове засідання не з`явився.
Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Так, 02 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (Процесинг-Центр) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Постачальником) укладено Договір №2018110202 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ (факторингу), згідно з п. 1.1 якого постачальник постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає Процесинг-центру права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за договорами з клієнтами, а Процесинг-центр здійснює факторингове фінансування відступлених постачальником Процесинг-центру прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг.
Пунктами 1.2 та 1.3 вказаного договору передбачено, що товари (послуги) постачаються клієнтам постачальником за заявкам, погодженими Процесинг-центром.
Права вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів (послуг) та право власності на поставлені клієнтам товари відступаються Постачальником на користь Процесинг-центра в момент підписання відповідно Договору з клієнтом.
Відповідно до п. 6.1, п. 6.2 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє один рік з моменту укладання. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила про відмову від пролонгації договору не менш ніж за 30 календарних днів до дня закінчення його дії. Цей договір поширюється на всі товари та послуги, що були поставлені (надані) постачальником клієнтам за погодженими Процесинг-центром договорами з клієнтами протягом дії цього договору.
05 квітня 2020 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ №60200083821, відповідно до п. 8.1 якого клієнт отримує товари (послуги) у постачальника на умовах цього договору та згідно з обраним клієнтом пакетом фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання цього договору всі існуючі і майбутні права Постачальника за цим договором відступаються на користь Процесинг-центра - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп».
Згідно з п.п. 1 - 3, 14 зазначеного договору відповідачці передаються у власність «Сережки золоті пусети з перлиною і фіанітами (арт. 105935прлб) (2007005312235), Каблучка золота з фіанітами (арт. 140476) (2004002738518) та Сережки золоті пусети «Yes&No» (арт. 110651) (2500008207190)» за умови сплати загальної суми платежів у розмірі 12 278 грн. 67 коп., яка складається з щомісячних платежів: платіж при укладанні договору 1 227 грн. 87 коп. та щомісяця рівними частинами в розмірі 1 227 грн. 86 коп. до 20 числа кожного місяця, в кількості 9 платежів (крім першого).
Згідно із п. 8.2, 9.1 договору порядок отримання товарів (послуг) клієнтом визначається Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05 лютого 2018 року, що є невід`ємною частиною цього договору. Клієнт ознайомлений з копією Правил в електронній формі на сайті paylater.com.ua. Якщо, за умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього Договору клієнтом та постачальником. Підпис клієнта у цьому Договорі свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації.
Відповідно до п. 10.4.2 договору клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом фінансування та цим договором.
Пунктом 12.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність, встановлену цим Договором, Правилами та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 12.2 -12.4 договору у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 5 відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення спати платежів на строк більше 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 10 відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення. У разі прострочення відповідачем сплати платежів на строк більше 30 (тридцяти) календарних днів, клієнт зобов`язаний за першою вимогою Процесинг-Центра протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь останнього всі платежі, належні до сплати згідно з пакетом фінансування.
Згідно п. 13.7 договору клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше в редакції згідно Наказу №05/02-18 від 05 лютого2018 року, зміст Правил є зрозумілим для клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором та самої позовної заяви відповідачка, взяті на себе зобов`язання по виплаті коштів у строки визначені договором не виконує, термін сплати коштів порушено.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно п. 6 та п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин – це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про електронну комерцію» фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.
Як передбачено ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
В частині другій ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено інформацію, яку може містити електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.ч. 2, 3 ст. 692 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Предметом договору лізингу, згідно статті 807 ЦК України, може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об`єкти, а також інші речі, встановлені законом.
Як передбачено ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Вимогами ст. 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.
Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ №60200083821 від 05 квітня 2020 року, станом на 25 травня 2021 року складається з:
4 387 грн. 77 коп. - суми заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару;
2 483 грн. 68 коп. - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 договору,
що в загальному розмірі становить 6 871 грн. 45 коп. та сумнівів у суду не викликає.
Таким чином, пред`явлений позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які згідно ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідачку.
На підставі викладеного і керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ №60200083821 від 05 квітня 2020 року в розмірі 6 871 грн. 45 коп., а також судовий збір в розмірі 2 270 грн., а всього 9 141 (дев`ять тисяч сто сорок одну) грн. 45 (сорок п`ять) коп.
Повне судове рішення складено 23 грудня 2021 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», знаходиться за адресою: м. Київ, просп.. Степана Бандери, 21 (корпус В), код ЄДРПОУ 38922870.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 11.02.2005 року Вишгородським РВ ГУ МВС в Київській області, РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя
Судове рішення № 102138286, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 21.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 363/2120/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: