Рішення № 102137324, 22.12.2021, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1014/21

№ провадження 2/647/395/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді: Миргород В.С.

при секретарі: Дзежик Л.О.,

розглянувши у відкритому засіданні в місті Берислав цивільну справу №647/1014/21 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини; третя особа: Бериславський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року позивач, звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона в січні 2005 року познайомилась та почала зустрічатись з відповідачем в подальшому проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу, винаймали квартиру. Вели спільне господарство, разом відпочивали та мали спільні плани на майбутнє. В кінці грудня 2005 року позивачка дізналась, що вагітна і повідомила про це Відповідача. Відповідач не висловлював ніяких заперечень, або сумнівів стосовно, того, що він є батьком дитини. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась - ОСОБА_4 , відповідач забирав з пологового будинку її та дитину. До серпня 2006 року вона з відповідачем продовжувалися проживати разом, але з серпня 2006 року відповідач покинув її, та почав проживати окремо, за місцем своєї реєстрації. В подальшому відповідач інколи цікавився особистим життям доньки, брав участь у її вихованні, але з грудня 2020 року припинив будь-яке спілкування.20 червня 2020 року донька ОСОБА_5 змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 в зв`язку з чим видане свідоцтво про зміну імені. 21 листопада 2020 року донька позивачки отримала паспорт громадянина України на ім`я: ОСОБА_2 .Спільну заяву про визнання батьківства відносно дитини подано не було, оскільки відповідач не бажав, але факт походження дитини від нього ніколи не заперечував. В зв`язку з чим, просить визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести зміни до актового запису № 66, вчиненого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бериславського районного управління юстиції у Херсонській області, про народження дитини - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначити, батьком - « ОСОБА_3 », інші відомості залишити без змін, та видати нове свідоцтво про народження. Стягнути з Відповідача на користі Позивача понесені витрати, а саме : судовий збір в сумі 908, 00 грн., оплату адвокатських послуг в сумі 6 000, 00 грн.

Ухвалою судді від 21.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини; третя особа: Бериславський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишено без руху

Ухвалою суду від 06.05.2021 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 09.12.2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Від представника позивача - адвоката Груши М.Д. до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі ОСОБА_1 , на заявлених вимогах наполягають, проти винесення заочного рішення по справі не заперечують.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання призначені на: 20.10.2021 року 09.11.2021 року не з`явився, до суду подав заяви про відкладення справи на іншу дату. В судове засідання призначене на 22.12.2021 року не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення. Окрім цього виклик відповідача було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду ненадана, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.

Представник третьої особи в підготовче засідання не з`явився, до суду подали письмові пояснення, просили розгляд справи проводити без участі їх представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди представника позивача адвоката Груши М.Д., яка заявою не заперечувала проти винесення заочного рішення у випадку не надходження до суду відзиву у визначений строк, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, а також охоронюваних законом інтересів судом.

Вимоги ст. ст. 13, 81, ч.5 ст.263 ЦПК України зобов`язують суд з`ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів, зобов`язують суд з`ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Відносно надання суду будь-яких інших доказів від сторін, у тому числі і клопотань про призначення експертизи не надходило.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що вимоги позову підлягають задоволенню з наступних підстав.

18 грудня 2015 ОСОБА_1 уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 7).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон, народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Бериславського районного управління юстиції Херсонської області 01 серпня 2006 року, актовий запис № 66 (а.с. 11).

Згідно вказаного свідоцтва про народження вбачається, що в графі батьки вказано: Батько - ОСОБА_3 , Мати - ОСОБА_9 (а.с. 11).

Відомості про батька дитини записано за заявою матері, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України та довідкою №16 (а.с. 16,39).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Херсон Херсонської області, змінила ім`я, про що 29.10.2020 року складено відповідний актовий запис №13. Прізвище, власне ім`я, по батькові після державної реєстрації зміни імені - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 видано паспорт громадянина України, що підтверджується копією паспорта (а.с. 13).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 14).

ОСОБА_1 має склад сім`ї: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька, що підтверджується довідкою про склад сім`ї (а.с. 43).

Відповідно до ч.1 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Преамбула та ст.ст. 7, 9, 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. З метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у Конвенції, держави-учасниці надають батькам належну допомогу у виконанні обов`язків по вихованню дітей.

Статтями 3,4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано статтями 125, 126 та 128 СК України.

Так, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини ввід батька визначається за завою матері та батька дитини або за рішенням суду ( ч. 2 ст. 125 СК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених в пунктах 4-9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України. Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до статті 146 ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза). Якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі у проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, суд вправі постановити ухвалу про його примусовий привід.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Учасникам розгляду цивільної справи було роз`яснено вимоги ст.12 ЦПК України, у тому числі і право на проведення судово-генетичної експертизи, таке письмове роз`яснення отримано і відповідачем у справі, який у судове засідання не з`являється, будучи повідомленим про день, місце та час розгляду справи належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення.

Відповідач не надав суду заперечень на позов та не спростував доводи позивачки щодо його батьківства відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Враховуючи вимоги позивача, виходячи із досліджених судом доказів, у тому числі і фотокарток, суд дійшов висновку про те, що позов в частині визнання батьківства підлягає задоволенню.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав про визнання батьківства, підлягають задоволенню вимоги щодо внесення змін до актового запису про народження дитини.

Щодо заявлених вимог про стягнення витрат пов`язаних з наданням правничною допомоги, суд зазначає наступне:

Згідно ст.133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

З дослідженої додаткової угоди №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 19.04.2021 року встановлено, що адвокатським бюро «Марина Груша і Партнери», в особі засновника, адвоката Груши М.Д. надається правова (правнича) допомога ОСОБА_1 у супроводі цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини; третя особа: Бериславський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

З наданої додаткової угоди №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 19.04.2021 року встановлено, що позивач поніс витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги в сумі 6 000, 00 грн.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 908, 00 грн. (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі, отже з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає до стягнення 908, 00 грн. судового збору.

Керуючись ст.126-128 СК України, ст.ст. 12, 13, 258, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Раківка Бериславського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Херсон Херсонської області.

Внести зміни до актового запису №66 від 01 серпня 2006 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в частині батька, прізвища та по батькові, а саме: батьком дитини зазначити ОСОБА_3 . Видати нове свідоцтво про народження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 6 000, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908, 00 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду або через Бериславський районний суд Херсонської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 22.12.2021 року.

Суддя В. С. Миргород