Рішення № 10213605, 09.06.2010, Краматорський міський суд Донецької області

№2-2393/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2010 року м.Краматорськ Краматорський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді Нейло І.М.

при секретарі Калугіній А.П.

за участю позивача ОСОБА_1.

представника відповідача Дробот Т.С.

розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Кредо» про стягнення депозитного внеску

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача кредитної спілки «Кредо», в якому просив стягнути з відповідача за договором № КР-0000621 від 04 березня 2008 року вклад в розмірі 13800 грн. та проценти за користування вкладом в розмірі 6263 грн. 98 коп. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що він є членом кредитної спілки «Кредо», з якою уклав договір про внесення коштів на депозитний рахунок на строк до 04.03.2010 року. Після закінчення строку договору відповідач відмовився видати належні йому кошти та проценти відповідно до умов договору, мотивуючи своє рішення фінансовою кризою. Просив стягнути з відповідача вклад в розмірі 13800 грн. та проценти за користування вкладом в розмірі 6263 грн. 98 коп., що в сумі складає 20063,98 грн.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, та пояснила, що кредитна спілка «Кредо», це не прибуткова громадська організація, яка в свою діяльність засновує на засадах Закону України «Про кредитні спілки» та Статуті. Позивач звернувся до КС «Кредо» з заявою про прийняття його до членів спілки. Після чого з ним був укладений депозитний договір, та прийняті гроші. Гроші в кредитній спілці передаються від одного члена, іншому. В умовах фінансової кризи не має можливості повернути гроші позивачу. На загальних зборах спілки (які є вищим органом управління) було прийняте рішення про переоформлення з вкладниками договорів. Рішення загальних зборів для позивача, як члена кредитної спілки є обов'язковим, тому просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши думку сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії договору, між позивачем та відповідачем 04.03.2008 року було укладено договір «накопичувальний» № КР-0000621 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, згідно якого позивач вносить внесок на депозитний рахунок до Спілки, а Спілка приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності у сумі, що не перевищує 22800 грн. на строк до 24 місяців, початком якого є 04 березня 2008 року, а закінченням 04 березня 2010 року (п. 1.1). Процентна ставка за внеском встановлюється 24 % річних (п. 2.3), нарахування процентів починається з наступного дня після внесення внеску та припиняється в день, визначений п. 1.1 договору в якості закінчення строку внеску (п. 2.5). Згідно п. 2.8 договору Спілка зобов'язана повернути члену Спілки суму внеску, а також нараховані проценти на внесок в день, визначений в п.1.1 договору в якості закінчення строку внеску (а.с. 7).

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру позивачем відповідачу внесено на підставі зазначеного договору внески:

04 березня 2008 р . - 12 800 грн.

15 вересня 2009 р. - 1 000 грн. тобто всього в розмірі 13800 грн.

Крім того, йому 04 березня 2010 року нараховані проценти в розмірі 6143 грн. 98 коп., які не сплачені (а.с. 6).

Тобто, загальна сума за договором, яка підлягає поверненню позивачу складає 19943грн. 98 коп. (13800+6 143,98).

Згідно пояснень представника КС «Кредо» Дробот Т.С. в судовому засіданні сума заборгованості не повернута через відсутність фінансової можливості.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо. Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Як вбачається з частини 7 ст. 10 зазначеного Закону вона регулює порядок повернення коштів, належних членам кредитної спілки, у разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці, а саме, в ній зазначено, що повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

Як вбачається з частини 7 ст. 10 зазначеного Закону у разі припинення членства вклад членові кредитної спілки повинен бути повернутий не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

Проте згідно частини 2 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» підставами повернення вкладів членів кредитної спілки є не лише припинення членства, але й умови укладеного з членом кредитної спілки договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно умов укладеного між сторонами по справі договору «Накопичувальний» № КР-0000621 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 04 березня 2008 року, а саме, п. 2.8, п. 3.2.3, відповідач зобов'язаний був повернути позивачу вклад та нараховані проценти на внесок в строк 04 березня 2010 року.

Оскільки в порушення умов договору відповідач до теперішнього часу не повернув позивачу вклад, він порушив зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки строк виконання КС «Кредо» зобов'язання про повернення внеску та нарахованих процентів настав 04 березня 2010 року, але КС «Кредо» це зобов'язання до теперішнього часу не виконала, вимоги позивача щодо повернення йому суми вкладу та нарахованих процентів в загальній сумі 19943грн. 98 коп є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача на те, що за рішенням загальних зборів від 05 грудня 2009 року члени КС «Кредо» зобов'язані переоформити договори внесків понад 10 000 грн. строком на 2 роки з відсотковою ставкою 10%, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Право володіння, користування та розпорядження своєю власністю закріплено ст. 41 Конституції України. Встановлені гарантії права на приватну власність, в тому числі проголошено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним. Громадянин має право вільно здійснювати право власності щодо належного йому майна.

Відповідно до ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Такі випадки Законом України «Про кредитні спілки» не встановлені.

Згідно ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ПІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який розповсюджується в тому числі на діяльність кредитних спілок, фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка відповідно до свого статуту:

- надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі;

- залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі;

- розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків;

- залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;

- надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;

- виступає членом платіжних систем.

Тобто, за договором «Накопичувальний» № КР-0000750 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 05 вересня 2008 року кредитна спілка надала позивачу фінансову послугу, яка полягає в залученні його внеску на депозитний рахунок. Повернення залученого вкладу та нарахованих за ним процентів в розумінні ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» не є фінансовою послугою, які надають кредитні спілки, а є зобов'язанням за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивач судовий збір не сплачував, від його сплати він звільнений на підставі п. 10 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума вкладу в розмірі 13800 грн. та проценти за користування вкладом в розмірі в розмірі 6143 грн. 98 коп., всього 19943 грн. 98 коп. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 199 грн. 43 коп. (1% від 19943 грн. 98 коп.), які підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» із справ позовного провадження з розгляду спору майнового характеру витрати сплачуються з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 в розмірі 120 грн. При подачі позовної заяви позивачем сплачено саме таку суму (а.с. 1). Сума зазначених витрат не пов'язана із сумою задоволених позовних вимог, пов'язана лише із характером спірних правовідносин, а тому вони підлягають відшкодуванню позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.10, 60, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до кредитної спілки «Кредо» про стягнення депозитного внеску задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Кредо» на користь ОСОБА_1 за договором «Накопичувальний» № КР-0000621 від 04 березня 2008 року вклад в розмірі 13800 грн. та проценти за користування вкладом в розмірі 6143 грн. 98 коп., всього 19943грн. 98 коп. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Стягнути з Кредитної спілки «Кредо» на користь держави судовий збір у розмірі 199 грн.43 коп. (на розрахунковий рахунок 31411537700004, отримувач - місцевий бюджет Ворошиловського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34686537, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22090100).

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня оголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд.

Суддя:

Рішення ухвалене і видрукуване в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: