Ухвала суду № 102135183, 10.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12464/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., за участю секретаря судових засідань – Чейпеш В.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, -

встановив:

17 вересня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою, в якій просять скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 21.07.2021, постановлену старшим слідчим ТУ ДБР розташованого у м.Львові ( з дислокацією у м.Ужгороді) Шевчук М., у кримінальному провадженні №42020071160000106 від 18.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

В обґрунтування скарги посилаються на те, що 07.09.2021 року на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надійшла постанова старшого слідчого М. Шевчук від 21.07.2021 року про закриття вищевказаного кримінального провадження на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України.

В даній постанові старший слідчий М. Шевчук зазначає, що були допитані слідча ОСОБА_3 та Магей І.Ю. В даній постанові не зазначено, що старшим слідчим М. Шевчук було проведено слідчі ( розшукові ) дії та вивчено кримінальні провадження розслідування яких було доручено ОСОБА_3 . З даних дій випливає, що розслідування проведено поверхово, не вивчивши всіх обставин справи. Крім того до ТУ ДБР розташованого у М. Львів (з дислокацією у м. Ужгороді), 11.06.2021 року на підставі ст. 223 КПК України подано клопотання щодо проведення слідчих ( розшукових ) дій по вищевказаному кримінальному провадженні та залучити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як потерпілих. На думку останніх, без вивчення матеріалів кримінальних проваджень розслідування яких було доручено слідчій Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Дубей М.Ю. та проведення відповідних експертиз встановити всі порушення та кінцеву суму збитків не можливо.

Що стосується допиту слідчого ОСОБА_4 , на думку скаржників, останній не виконує письмові вказівки прокурора, та не реагує на подані клопотання, та не виконує ухвали слідчого судді. Так наразі даним слідчим Магей І.Ю. не виконано дві ухвали слідчого судці Хустського районного суду. Не допитано всіх свідків зазначених у поданих клопотаннях. За дані порушення нами подана заява до прокуратури про відкриття кримінального провадження.

Зазначають, що якби старший слідчий Шевчук М. розглянувши клопотання провів слідчі дії, залучивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до даних дій та вивчив всі порушення допущені ОСОБА_3 при проведенні розслідування кримінальних проваджень відкритих на підставі поданих заяв, ОСОБА_5 не виніс б постанови про закриття кримінального провадження.

Оскаржувану постанову заявники вважають невмотивованою, незаконною, а досудове розслідування проведеним неповно, без здійснення всіх необхідних слідчих дій.

Заявники в судове засіданні не з`явились, про час та місце проведення розгляду скарги повідомлялись належним чином. Разом з тим, враховуючи віддаленість місця проживання заявників (с.Теребля Тячівського району) від суду, який здійснює розгляд скарги, відсутність заяв про відкликання скарги, слідчий суддя вважає, що заявники підтримують свої вимоги.

Слідчий у судовому засіданні не з`явився, клопотання про розгляд скарги у його відсутності.

Відповідно до ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , матеріали кримінального провадження №42020071160000106 від 23.09.2020, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебувало кримінальне провадження № 42020071160000106 від 18.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

21.07.2021 слідчим винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

В обґрунтування оскаржуваної постанови слідчий зазначив наступне.

У ході досудового розслідування встановлено, що СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020016000000029. Досудове розслідування доручено слідчому СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Дубей М.Ю.. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

Під час досудового розслідування, допитаний як свідок слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , та слідчий ОСОБА_4 у провадженні якого на даний час знаходитться кримінальне провадження яке триває.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Склад злочину містить обов`язкові елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. Аналізом ч. 1 ст. 364 КК України, встановлено, що зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Об`єктом злочину є встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях.

Об`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення може мати такі форми: 1) зловживання владою, що завдало істотної шкоди; 2) зловживання службовим становищем, що завдало істотної шкоди.

Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред`явлення вимог, а також прийняття рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами.

Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов`язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих Їй осіб.

Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з й посадою. У цілому зловживання, службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.

Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності, Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність Передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов`язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).

Словосполучення всупереч інтересам служби передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов`язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси. Про поняття цієї ознаки детальніше див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу.

Під інтересами служби слід розуміти, насамперед, інтереси держави взагалі, і крім того, інтереси певного органу, підприємства, установи або організації, що не суперечать, не протиставляються інтересам держави. Тому дії службової особи, вчинені у вузьковідомчих інтересах на шкоду загальнодержавним інтересам чи інтересам інших підприємств, установ та організацій, також можуть визнаватися вчиненими всупереч інтересам служби.

Суб`єктом злочину за ст. 364 КК може бути лише службова особа, яка здійснює службову діяльність як у публічній, так і в приватній сфері.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ст. 364 З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується умисною або змішаною формою вини.

Щодо істотної шкоди то у ст. ст. 364. 365, 367, вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального правопорушення, виявити обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, надати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Враховуючи вищевикладене, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, проведеними слідчими (розшуковими) діями та зібраними матеріалами кримінального провадження, не здобуто відомостей про вчинення слідчим СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а саме зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Таким чином, аналізуючи матеріали кримінального провадження та оцінюючи отримані відомості у їх сукупності, прийнявши до уваги вичерпні можливості досудового слідства та відсутність об`єктивних і достатніх даних для оголошення підозри особі у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, орган досудового розслідування прийшов до висновку про відсутність ознак складу кримінального правопорушення в діях слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Статтею 38 КПК України передбачено обов`язок органу досудового розслідування застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Статтею 284 КПК України визначені підстави для закриття кримінального провадження. Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Частиною 5 ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:місце і час прийняття постанови;прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову;можливість та порядок оскарження постанови.

Згідно з ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм КПК України на слідчого суддю покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, який зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. За ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Зважаючи на наведене, судом критично сприймаються викладені у скарзі та у клопотанні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 11.06.2021. З метою повного та всебічного розслідування кримінального провадження слідчим було допитано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також доручено проведення службового розслідування за зверненням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо неналежного проведення досудового розслідування кримінального провадження №12020016000000029. У ході проведення перевірки відомостей, наведених у зверненні щодо порушення працівниками СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області норм Кримінального процесуального кодексу України при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020071160000106, такі не підтвердилися.

Слідчим у постанові всебічно і повно обґрунтовано прийняте рішення про закриття кримінального провадження, логічно та послідовно наведено посилання на встановлені фактичні обставини, що стали такими підставами. За належної правової оцінки щодо відсутності складу кримінального правопорушення з відповідним аналізом усіх елементів складу злочину та мотивацією з посиланням на докази, зібрані в ході досудового розслідування, постанова слідчого у повній мірі відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту норм, проаналізувавши правильність застосування слідчим норм матеріального та процесуального права, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження є обґрунтованою. Слідчим Шевченко М. всебічно проведено перевірку по даному кримінальному провадженню здобутих доказів, виконано всі необхідні слідчі дії для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Ужгороді) ТУ ДБР розташованого у м.Львові Шевченко М.В. про закриття кримінального провадження від 21.07.2021, слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303 -307 КПК України, суд,

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Ужгороді) ТУ ДБР розташованого у м.Львові Шевчука М.В. про закриття кримінального провадження від 21.07.2021 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали було виготовлено та проголошено 14.12.2021 о 17 год. 00 хв.

Слідчий суддя К.С.Дегтяренко