Рішення № 102133684, 23.12.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

23.12.2021

Справа №489/3596/21

Провадження №2/489/1947/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, яким просила: визнати дії відповідача по нарахуванню їй заборгованості за транспортування природного газу незаконними; визнати відмову відповідача про розірвання типового договору про газопостачання за ініціативою позивачки, незаконною; зобов`язати відповідача розірвати типовий Договір про постачання газу № 1000050547 від 16 вересня 2015 року з позивачкою; стягнути з відповідача на її користь безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 1272,73 грн. та судові витрати. Мотивуючи свої вимоги тим, що між нею та відповідачем укладено Типовий договір про постачання газу № 1000050547 від 16.09.2015, згідно яким проводиться газопостачання її будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 18 лютого 2016 року в садовому будинку АДРЕСА_2 сталася пожежа, внаслідок якої стало пошкодження газового обладнання та приведення його у непридатність. На підставі цього, вона звернулася до відповідача з проханням відключити її будинок від газопостачання та демонтувати несправний газопровід. В результаті чого було складено Акт на відключення газового обладнання до аварійної заявки № 898 від 01.04.2016, яким було підтверджено факт відрізу її будинку від газопостачання та встановлено пломбу. Тобто, з 01.04.2016 газом вона не користувалася і постачання газу до її будинку не відбувалося, оскільки до неї більше не прокладається газова труба. У зв`язку з тим, що 24.12.2019 Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, змінила порядок оплати послуг з доставки газу, з січня 2020 року вартість послуги з доставки газу виключена із загального рахунку за газ і виставлена окремим платежем. На підставі цього їй стали надходити платіжки за газ, який фактично до неї не транспортується. На підставі цього вона звернулася до відповідача з підстав, що до газової мережі її будинок не підключений, оскільки через пожежу газове обладнання було спилено та опломбовано і користуватися газом фактично вона не має можливості. Інспекторами АТ «Миколаївгаз» проведено інспектування та складено Акт про порушення № 00003717 та підставі якого було складено Акт № 3434 про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи. За висновками експертизи, встановлено, що на лічильнику відсутні приєднувальні патрубки і пошкодження сталося шляхом механічної дії стороннього предмета. У зв`язку з даною ситуацією у неї з`явився намір остаточно розірвати всі домовленості про газопостачання з відповідачем. Вона звернулася з листом до відповідача щодо перерахунку оплати природного газу, відповідно до умов типового договору, на який їй відповіли відмовою, з тих підстав, що в неї є заборгованість та порадили відновити газопостачання та виплатити заборгованість, не врахувавши при цьому той факт, за заборгованість у неї лише за транспортування, яке фактично не проводиться. 09 березня 2021 року нею, з метою пришвидшити процес розірвання договору, сплачено заборгованість у сумі 608,84 грн. та здійснено переплату за використання газу у розмірі 663,89 грн. авансу. Однак за квітень їй знову прийшов розрахунок на оплату газових послуг.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що відповідач є побутовим споживачем природного газу, приєднаним до газорозподільної мережі за адресою: АДРЕСА_3 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , встановлено газові прилади. Газопостачання за вказаною адресою припинено 01.04.2016, відповідно до Акту на відключення газового обладнання № 898, через облом газопроводу, шляхом встановлення блокуючого пристрою та опломбування № 21598196. 07 липня 2020 року позивачка звернулася з заявою щодо ліквідації заборгованості за розподіл природного газу, на що їй було роз`яснено порядок розрахунку річної замовленої потужності на об`єкті, за умови відсутності споживання природного газу побутовим споживачем та попереджено, що якщо газове обладнання не використовується взагалі і використовуватися в майбутньому не планується, то варто розглянути можливість механічного від`єднання від газових мереж в точці надання потужності. Для цього необхідно написати відповідну заяву. 10 лютого 2021 року позивачка повторно звернулася з заявою про здійснення перерахунку нарахувань за розподіл природного газу. На що листом позивачці роз`яснено, що припинення або обмеження розподілу природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків розірвання цього договору. Також повідомлено про заборгованість за розподіл природного газу у розмірі 552,64 грн. Тобто, відповідач не відмовляв позивачці у розірванні договору розподілу природного газу, у зв`язку з чим вимога щодо визнання дій незаконними є безпідставною, доказів іншого позивачем до позову не надано. З 01 січня 2020 року відбулося виокремлення вартості послуги розподілу природного газу із загального кінцевого платежу за природний газ. При цьому здійснено перехід до замовленої потужності та змінено принцип визначення вартості оплати послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ, знаючи, що об`єкт позивача підключено до газорозподільної системи, підтримує належний тиск у системі з урахуванням замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами АТ «Миколаївгаз», як оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності на території Миколаївської області. Відповідач не може розірвати договір розподілу природного газу без відповідної заяви про розірвання договору розподілу природного газу з подальшим механічним від`єднання в точці забезпечення потужності, відповідно з оплатою даної послуги. Заборгованість за розподіл природного газу за період січень 2020 – березень 2021 у розмірі 608,84 грн., позивачкою сплачено 09.03.2021. Оплата у розмірі 663,89 грн. про яку зазначає позивачка, як переплата (аванс) за використаний газ, на рахунок товариства не надходила, ймовірно йде річ про оплату за поставку природного газу ТОВ «Миколаївгаз збут». Проте, доказів такої оплати взагалі до позову не додано. Відповідач вважає доводи позивача безпідставними, позов взагалі не містить послання на норми закону, які порушено АТ «Миколаївгаз», оскільки відповідач не порушував будь-які права позивача.

Ухвалою суду від 15.06.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь- якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Позивачка зазначає, що вона є власником дільниці № 178 за адресою: АДРЕСА_4 та на її ім`я в Акціонерному товаристві "Миколаївгаз" відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, договір постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

16 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут», Акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» укладено Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Ленінського районного відділу у м. Миколаїв Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області від 21.03.2016 за вих. № 104/272, підтверджується факт пожежі, яка виникла 18 лютого 2016 року в садовому будинку АДРЕСА_2 .

Як вбачається з Акта ПАТ «Миколаївгаз» на відключення газового обладнання до аварійної заявки № 898 від 01.04.2016, в присутності ОСОБА_1 , працівниками ЖЕК відключено газову розводку. Відключення проведено шляхом встановлення блокуючого пристрою та опломбування № 21598196.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Згідно з положеннями п. 24 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, розрахунком періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділу V та VІ цих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового – як сума газових діб, наступних за даною зміни постачальника.

При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

24 грудня 2019 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, змінила порядок оплати послуг з доставки газу, з січня 2020 року вартість послуги з доставки газу виключена із загального рахунку за газ і виставлена окремим платежем.

Позивачка в своєму позові зазначає, що їй стали надходити платіжки за газ, який фактично до неї не транспортується.

07 липня 2020 року ОСОБА_1 , звернулася до відповідача з заявою № ЗК-9722-54003-0720 щодо ліквідації заборгованості за транспортування природного газу.

Відповідно до листа АТ «Миколаївгаз» від 23.07.2020 за вих. № 54001.3-ЛВ-14855-0720, ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку за розподіл природного газу, за безпідставністю та запропоновано у разі, якщо газове обладнання не використовується взагалі, та не планується ви користуватися в майбутньому, остання має можливість механічно від`єднатися від газових мереж в точці надання потужності. Для цього необхідно написати відповідну заяву в Центрі обслуговування клієнтів для розторгнення договору з АТ «Миколаївгаз».

Як вбачається з Акту обстеження, без дати, у вересні 2020 року, підписаного працівниками АТ «Миколаївгаз» в присутності споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_5 , встановлено, що на заглушкі пломба відсутня. Газ відключений, на вводе встановлена заглушка, прогнила провалка.

Відповідно до Акта про порушення № 00003717 від 01.09.2020, контролерами відділу інспектування АТ «Миколаївгаз» встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу шляхом зриву пломби.

Представниками АТ «Миколаївгаз» демонтовано газовий лічильник в садовому будинку АДРЕСА_2 та направлено для прядення експертизи лічильника, що підтверджується Актом № 3434 демонтажу лічильника газу для проведення експертизи.

Як вбачається з Акта № 207 експертизи лічильника від 22.09.2020, встановлено, що на лічильнику газу відсутні приєднувальні патрубки. Пошкодження виникло в результаті механічної дії стороннього предмету. За результатами повірки, лічильник не придатний для подальшого використання, що підтверджується відповідною довідкою про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 161/150 від 22.09.2020 (а.с 24).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

АТ «Миколаївгаз», як оператор ГРМ, є відповідальним за облік природного газу у побутових споживачів та визначені ним обсяги природного газу є обов`язковими для постачальника ТОВ «Миколаївгаз збут» у взаємовідносинах із споживачем.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06 листопада 2015 року, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30 вересня 2015 року «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Як передбачено ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Згідно з пунктами 3,4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633,634,641,642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з положеннями ч. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:

39 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;

126 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;

314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Відповідно до ч. 1 п. 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або не повна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

За змістом ст.ст. 16, 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 2статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).

Відповідно до вимог статті 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно із положеннями статті 68 Житлового кодексу України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Згідно статті 162 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, у строки визначені угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

09 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Миколаївгаз» з заявою про розірвання Договору розподілу природного газу до садового будинку АДРЕСА_2 та закриття особового рахунку.

Відповідно до листа АТ «Миколаївгаз» від 13.08.2021 за вих. № 540007-сл-17452-0821, Договір розподілу природного газу, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Миколаївгаз» розірвано та здійснено механічне від`єднання від газових мереж в точці надання потужності, що підтверджується Актом на відключення газового обладнання № 682 від 10.08.2021.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки на час розгляду справи, договір який є предметом спору фактично розірвано, суд вважає, що в цій частині відсутній предмет позову, та вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині зобов`язання відповідача розірвати договір.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача по нарахуванню заборгованості за транспортування природного газу незаконними та стягнення з відповідача на користь позивачки безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 1272,73 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Згідно ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З розрахунку річної замовленої потужності ОСОБА_1 вбачається, що починаючи з січня 2020 року по липень 2021 року, останній нараховано заборгованість у загальному розмірі 224,83 грн.

Згідно квитанції № 0.0.2043022753.1 від 10.03.2021, ОСОБА_1 сплатила за транспортування газу на користь Оператора газорозподільної системи «Миколаївгаз» у розмірі 608,84 грн.

Доказів переплати у розмірі 663,89 грн. за використаний газ, позивачкою ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучено.

З наведеного слідує, що стягнення заборгованості з позивачки на користь відповідача за транспортування газу є безпідставною, оскільки газопостачання до садового будинку АДРЕСА_6 було припинено з 01.04.2016 року, тобто послуги з газопостачання позивачка не отримувала, та фактично вказані послуги з того часу не поставлялися.

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (50%), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання відмови Акціонерного товариства «Миколаївгаз» щодо розірвання типового договору про газопостачання та зобов`язання розірвати типовий Договір про постачання газу № 1000050547 від 16 вересня 2015 року укладений з ОСОБА_1 – закрити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» в частині визнання дій неправомірними та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів – задовольнити частково.

Визнати дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» в частині нарахування ОСОБА_1 заборгованості за транспортування природного газу з 01.04.2016 року – неправомірними.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти у розмірі 608 грн. 84 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз». Код ЄДРПОУ 05410263, місцезнаходження за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 159.

Суддя Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «23» грудня 2021 року.