Ухвала суду № 102131255, 22.12.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"22" грудня 2021 р. Справа № 363/323/17

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Чіркова Г.Є., при секретарі Гриб Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом СТ «Глядин», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, треті особи – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування п.п. 2 і 3 розпорядження № 450 від 28.03.2003 року в частині надання безкоштовно в приватну власність земельної ділянки,

встановив:

24 січня 2017 року СТ «Глядин», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, треті особи – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування п.п. 2 і 3 розпорядження № 450 від 28.03.2003 року в частині надання безкоштовно в приватну власність земельної ділянки.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13 березня 2017 року у вказаній справі відкрито провадження.

10 січня 2019 року представник СТ «Глядин» - Венгер О.М. подав заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі наслідки чого йому відомі та зрозумілі.

10 січня 2019 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області провадження в даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням, яким завершиться розгляд цивільної справи № 755/19144/18 за позовом ОСОБА_12 , ОСОБА_2 до ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , третя особа СТ «Глядин», про визнання протоколу позачергових загальних зборів СТ «Глядин» від 6.10.2018 року щодо призначення головою СТ «Глядин» ОСОБА_15 недійсним.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03 червня 2021 року провадження в справі поновлено.

Представник СТ «Глядин» - Венгер О.М. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву про відмову від позову підтримав та просив про закриття провадження в справі в частині заявлених СТ «Глядин» вимог.

Разом з тим, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судові засідання призначені на 31 вересня 2021 та 22 грудня 2021 року, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, повторно не з`являлися, про причини неявки суд не повідомляли, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Представник відповідача ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив про закриття провадження в справі в частині заявлених СТ «Глядин» вимог у зв`язку із відмовою його від позову та про залишення позовної заяви в іншій частині без розгляду у зв`язку із повторною неявкою до суду належним чином повідомлених позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

За таких обставин, суд вважає необхідним прийняти відмову представник СТ «Глядин» - Венгер О.М. від позову та закрити провадження у справі в частині позовних вимог СТ «Глядин».

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Як передбачено вимогами ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Статтю 44 ЦПК України на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України в межах службових строків, передбачених ст. 210 ЦПК України, коли позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та/або їх представники, повторно в судове засідання не прибули, зазначену позовну заяву слід залишити без розгляду.

При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивачів на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 131, 206, 210-211, 223, 255, п. 3 ч. 1 ст. 257, 260 ЦПК України,

ухвалив:

прийняти відмову представника СТ «Глядин» - Венгера Олега Михайловича від його позову до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, треті особи – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування п.п. 2 і 3 розпорядження № 450 від 28.03.2003 року в частині надання безкоштовно в приватну власність земельної ділянки,та провадження по справі в цій частині закрити.

Позову заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, треті особи – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування п.п. 2 і 3 розпорядження № 450 від 28.03.2003 року в частині надання безкоштовно в приватну власність земельної ділянки - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Суддя