Рішення № 102128573, 09.12.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6098/17

Номер провадження 2/404/804/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді – Іванової Н.Ю.

при секретарі - Тригубенко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідне консалтингове підприємство «Пектораль» про усунення перешкод у користуванні власністю, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 22 березня 1995 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 березня 1995 року, шляхом відновлення меж вказаної земельної ділянки в натурі з закріпленням її межовими знаками відповідно до державного акту на право власності на землю серія та номер: 756 від 22 березня 1995 року та шляхом знесення металевих конструкцій будівлі теплиці та конструкції цегляної будівлі, що належить ОСОБА_2 (власниці домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ), які розміщені на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3510100000:39:334:0051).

В обґрунтування поданого позову зазначено, що позивачу на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 22 березня 1995 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 березня 1995 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Стоєвою Г.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 691, є власницею земельної ділянки, розташованої на території АДРЕСА_1 , загальною площею 0,045 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3510100000:39:334:0051.

Вказано, що на земельній ділянці позивача частково розміщені конструкції теплиці, які належать ОСОБА_2 , установлені нею за усною домовленістю. У зв`язку з закінченням терміну дії усної домовленості, позивач звернулася до відповідача з претензією, в якій висловила вимогу усунути перешкоди в користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, шляхом демонтажу розташованих на ній конструкцій теплиці. Відповідач відмовилась від задоволення такої вимоги.

Позивач вважає, що відповідач захопила частину належної їй земельної ділянки та на сьогоднішній день порушує право власності, перешкоджає у її користуванні та розпорядженні.

Згідно до висновку експертного земельно-технічного дослідження № 28/23 від 15 вересня 2017 року межі земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510100000:39:334:0051, яка належить ОСОБА_1 за фактичним користуванням не відповідають межам земельної ділянки встановленим в державному акті на право приватної власності на землю б/н від 22 березня 1995 року відповідно до договору купівлі-продажу від 07 березня 1995 року № 692.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 жовтня 2017 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

19 січня 2018 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що обставини, які зазначені позивачем у позові не відповідають дійсності, оскільки жодної усної домовленості відносно спірного нерухомого майна не могло бути по тій причині, що зазначене нерухоме майно – будівля теплиці та цегляна будівля, їй не належать. Відповідно до договору купівлі-продажу частини домоволодіння від 30 березня 2004 року № 484, вона набула у власність лише частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без жодної господарської будівлі та споруди, а тому не може бути суб`єктом несення обов`язку в даній справі та відповідати за даним позовом. Вказано, що незрозуміло, яким чином та наскільки якісно виконувалися землевпорядна технічна документація та землевпорядна експертиза, на замовлення позивача, якщо по її більш ніж сумнівним результатам не виявлено власника спірного нерухомого майна.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 січня 2018 року визначено проводити розгляд даної справи зі стадії підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2018 року залучено по справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю науково-дослідне консалтингове підприємство «Пектораль».

23 листопада 2018 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідне консалтингове підприємство «Пектораль» до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що зазначене у позовній заяві нерухоме майно, що на вимогу позивача має бути знесене відповідачем будувалось та належить саме ТОВ «НДКП «Пектораль» відповідно до архітектурно-планувального завдання та дозволу виданого управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних відносин Кіровоградської міської ради від 11 липня 2003 року № 456. Пізніше, Кіровоградським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації було внесено спірне нерухоме майно до матеріалів технічної інвентаризації та видано свідоцтво про право власності на домоволодіння на підставі рішення Кіровоградського місьвиконкому від 10 грудня 2003 року № 1529. Згідно архівної довідки ОКП «КООБТІ» від 22 січня 2018 року № 43149 спірне майно, що вимагає знести позивач, а саме теплиця літ. «Г» та котельня літ. «г» на сьогодні віднесено до об`єктів нерухомого майна, що входить до складу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказано, що про яку усну домовленість та її терміни може йти мова, про що позивач зазначає у позовній заяві, оскільки будівництво та визнання права власності на нерухоме майно із внесенням інформації про нього до реєстру речових прав, а також підведення відповідних інженерних мереж потребувало обов`язкового письмового погодження суміжних землевласників та землекористувачів.

Будівництво спірного майна здійснював ОСОБА_4 (чоловік позивачки). Саме він на той час працював у складі ТОВ «НДКП «Пектораль», займався розміченням осей теплиці та котельні, закладав залізобетонний фундамент теплиці, власноруч будував цегляну котельню. При розгляді справи по суті, ОСОБА_4 має бути залучений до справи у якості свідка та пояснити суду обставини будівництва спірного майна, яке його дружина вимагає знести.

Твердження позивача, що відповідач захопила частину належної їй земельної ділянки не відповідає дійсності, тому відповідач не може погодитись з тим, що він на сьогодні порушує її право власності на земельну ділянку та перешкоджає у її користуванні та розпорядженні, оскільки з моменту будівництва спірного нерухомого майна (1997 р.), минуло більше 20 років. Свідома людина, розуміючи, що будується нерухоме майно (не тимчасове), знаючи про це на час будівництва, не може по суті заявляти про «захоплення».

Щодо наявного дослідження судового експерта відповідач вказував, що цілком допустимо, що фактичні розміри та конфігурація земельної ділянки позивача врахуванням спірного майна не співпадають з розмірами та конфігурацією зазначеною в державному акті. Проте, експерт співставляв результати топографо-геодезичних робіт виконаних землевпорядною організацією з координатами поворотних точок меж земельної ділянки зазначених у державному земельному кадастрі. І саме правомірність відновлення меж земельної ділянки позивача та внесення інформації про неї до державного земельного кадастру можна піддати сумніву.

Державний акт на право приватної власності на землю позивачу видано у березні 1995 році. На той час ведення державного земельного кадастру не здійснювалось. Земельні ділянки обліковувалися в місцевій (умовній) системі координат, точне положення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в загальнонаціональній системі координат з достовірною точністю визначити було не можливо. Відповідно до чого, ймовірно, що при споруджені спірного майна, певна його частина могла потрапити на суміжну земельну ділянку.

Вказано, що відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23 грудня 2015 року, позивач у 2015 році з порушенням вимог чинного законодавства без повідомлення відповідача, як суміжного землекористувача, реєструє земельну ділянку в державному земельному кадастрі відповідно до технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Розробник документації із землеустрою - ПП «Альфа-земпроект».

При реєстрації зазначеної земельної ділянки було порушено ряд нормативно - правових актів, у тому числі в частині правил добросусідства. При дотриманні закону при відновленні меж земельної ділянки позивача, результати чого згодом лягли в основу дослідження судового експерта, позивач повинна була сповістити суміжного землекористувача про відновлення меж та закріплення межовими знаками, оговорити питання подальшої долі законно побудованого нерухомого майна, переміщення якого без знецінення не можливе та знайти компроміс. Проте, позивач звинувачує відповідача в порушенні її прав, при цьому користуючись доказами, що мають сумніви щодо їх належності та допустимості.

Позивач власноручно письмово погоджувала, як суміжний землекористувач будівництво спірного майна. Очевидно, що якщо позивач вважає, що частина її земельної ділянки захоплена відповідачем, тобто перебуває у його незаконному володінні, то право підлягає захисту не за негаторним позовом, а віндикаційним позовом, тобто позовом неволодіючого майном власника до його фактичного набувача без відповідної правової підстави.

19 квітня 2019 року від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно якої вона уточнила зміст позовних вимог та просила викласти їх у наступній редакції: зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю науково-дослідне консалтингове підприємство «Пектораль» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2019 року прийнято заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 19 квітня 2019 року.

07 червня 2019 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідне консалтингове підприємство «Пектораль» до суду надійшов відзив на позовну заяву, аналогічний поданому ним відзиву 23 листопада 2019 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 вересня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Позивач в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Завгородня В.В. підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка та експерта, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази (в т.ч. інвентаризаційну справу № 4177), дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 1 ст. 15 ЦК України вказує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 3510100000:39:334:0051), яка розташована по АДРЕСА_1 .

Зазначена обставина сторонами не оспорюється та підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, договором купівлі-продажу земельної ділянки, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідачі є власниками садиби, розташованої по АДРЕСА_1 , суміжної з садибою позивача.

Відповідно до висновку експерта експертного дослідження № 28/23 від 15 серпня 2017 року, виконаного судовим експертом Лященко Т.М., на замовлення позивача ОСОБА_1 , за результатами проведення земельно-технічного дослідження земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що межі земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 кадастр. № 3510100000:39:334:0051, яка належить ОСОБА_1 за фактичним користуванням не відповідають межам земельної ділянки встановленим в державному акті на право приватної власності на землю б/н від 22 березня 1995р. відповідно до договору купівлі-продажу від 07 березня 1995 року № 692. В результаті обробки координат поворотних точок меж земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 692, від 07 березня 1995р.; державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: 756 від 22 березня 1995 р. та координат поворотних точок фактичного місце розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено наступне:

- межі земельної ділянки за фактичним її користуванням не відповідають межам земельної ділянки згідно правовстановлювальних документів на цю земельну ділянку;

- за фактичним користуванням межа заднього фасаду яка суміжна з земельною ділянкою по АДРЕСА_2 - зменшено на 3,06 м.

- положення та конфігурація межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 не відповідає положенню та конфігурації відображеному в державному акті. Відповідно до державного акту межа між даними земельними ділянками має п`ять прямолінійних відрізків які поєднані між собою у вигляді ламаної лінії розмірами від вул. Глинки 10+12,08+7+7,35+14,5(м), а за фактичним користуванням межа між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 має одинадцять прямолінійних відрізків які поєднанні між собою у вигляді ламаної лінії розмірами від вул. Глінки 0,42+11,12+4,82+4,82+4,84+3,36+2.01+1,41+1+2,28+6,1+ 1,94 (м) та зміщена в сторону ділянки № 16-б.

- земельна ділянка за фактичним користуванням за рахунок зміщення межі земельної ділянки між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 зменшилась у площі на 57,0 кв.м. За фактичним користуванням земельна ділянка має площу 393,0 кв.м., а згідно державного акту 450,0 кв.м.

При дослідженні в натурі експертом встановлено, що межею між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 є: від межі заднього фасаду земельної ділянки - металеві конструкції які частково заскленні (фото №1) яка належить власникам домоволодіння за АДРЕСА_1 , далі зовнішня цегляна стіна капітальної будівлі (фото № 1) яка належить власникам домоволодіння за АДРЕСА_1 , далі паркан у вигляді сітки рабиці (фото № 2,4), далі стіна капітальної будівлі (фото № 5,6), далі бокова стіна житлового будинку який належить власникам домоволодіння за АДРЕСА_3 .

Для можливості повноцінного використання земельної ділянки відповідно до правоустановчих документів (державному акту на право власності на землю серія та номер: 756 від 22 березня 1995 р.) необхідно провести відновлення меж земельної ділянки в натурі з закріпленням її межовими знаками. При цьому необхідно знести металеві конструкції будівлі теплиці (в графічному додатку 1 зазначено блакитним кольором) та конструкції цегляної будівлі (в графічному додатку 1 зазначено жовтим кольором), що належать власникам домоволодіння АДРЕСА_4 (кадастровий номер: 3510100000:39:334:0051), що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Даний висновок експерта визнаний судом належним та допустимим доказом.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснила суду, що нею було проведено експерте дослідження на замовлення позивача. При проведенні експертизи було встановлено, що межі земельної ділянки, яка належить позивачу, за адресою: АДРЕСА_1 за фактичним користування не відповідають межам земельної ділянки встановленим в державному акті на право приватної власності на землю відповідно до договору купівлі-продажу. Свій висновок повністю підтримала.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що є чоловіком позивача, проживає в АДРЕСА_1 і є сусідом відповідачів по справі. Вказав, що будівлі, які належать відповідачам, знаходяться на земельній ділянці позивача та чинять їй перешкоди у користуванні власністю. Вони з дружиною звертались з проханням демонтувати будівлі до відповідачів, однак останні відмовились.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Пунктом г) частини 1 статті 91 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (ч.ч.1,2 ст.103 Земельного кодексу України).

Інститут земельних відносин добросусідства є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 5 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Таким чином судом встановлено, що позивач, будучи власником земельної ділянки кадастровий номер: 3510100000:39:334:0051, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , маючи право користування землею, обмежена у доступі до неї спорудами, встановленими відповідачами по справі, що спричинило виникнення земельного спору між сторонами.

Враховуючи те, що діями відповідачів порушуються права позивача як користувача земельної ділянки і внаслідок розташування ними як суміжними землекористувачами на вказаній земельній ділянці споруд та створені як землекористувачу перешкоди у користуванні нею, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідачів усунути позивачу перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом відновлення меж земельної ділянки в натурі з закріпленням її межовими знаками відповідно до висновку експертного земельно-технічного дослідження № 28/23 від 15 серпня 2017 року судового експерта Ляшенко Тетяни Миколаївни.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, з відповідачів на його користь підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю науково-дослідне консалтингове підприємство «Пектораль» усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер: 3510100000:39:334:0051, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення меж земельної ділянки в натурі з закріпленням її межовими знаками відповідно до висновку експертного земельно-технічного дослідження № 28/23 від 15 серпня 2017 року судового експерта Ляшенко Тетяни Миколаївни.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідне консалтингове підприємство «Пектораль» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 213 грн. 33 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: не встановлено.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: не встановлено.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: не встановлено.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-дослідне консалтингове підприємство «Пектораль», місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Глінки, буд.16-б, код ЄДРПОУ: 13767884.

Повний текст рішення суду складено 22.12.2021 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда