Рішення № 102121284, 20.12.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6591/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 грудня 2021 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

встановив:

09 вересня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 10030,81 грн. та 2270 грн. судового збору. Свої вимоги мотивує тим, що 28 жовтня 2019 року, у м. Львові на вул. Кошова, 3 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився відповідач ОСОБА_1 та «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 16 січня 2020 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ст.122-4 КУпАП. 06 листопада 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_3 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ №3382646, згідно з умовами якого було застраховано відповідальність водія транспортного засобу «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Компанія визнала дорожньо - транспорту пригоду, яка мала місце 28 жовтня 2019 року страховим випадком, та здійснила виплату страхового відшкодування на користь власника автомобіля «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 10030 гривень 81 коп. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

06 жовтня 2021 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної провадження без виклику сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали адміністративної справи № 462/6884/19, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 листопада 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_3 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ №3382646, згідно з умовами якого було застраховано відповідальність водія транспортного засобу «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується полісом №003382646 /а.с.15/.

28 жовтня 2019 року, о 01 год. 00 хв., ОСОБА_1 у м. Львові на вул. Кошова, 3, керуючи автомобілем «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Після чого, ОСОБА_1 , будучи учасником дорожньо – транспортної пригоди, не дочекавшись працівників поліції, залишив місце ДТП.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 16 січня 2020 року у справі № 462/6884/19 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. /а.с.26-27/.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 убачається, що автомобіль «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_4 /а.с.11-12/.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи № 462/6884/19, за кермом автомобіля «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 28 жовтня 2019 року у м. Львові по вул. Кошова,3 знаходився ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

07 листопада 2019 року до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» з заявою про страхове відшкодування (за пошкоджений транспортний засіб) звернувся потерпілий ОСОБА_2 , який перебував за кермом автомобіля «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 та який зазнав матеріальних збитків внаслідок дорожньо -транспортної пригоди /а.с.9/.

Відповідно до Ремонтної калькуляції № 00324784 від 31 жовтня 2019 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 10030,81 грн. /а.с.16-19/.

За результатами розгляду заяви про страхове відшкодування та зібраних документів ПАТ «Страхова компанія «Уніка» було прийнято рішення про визнання вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком, про що 05 листопада 2019 року було складено страховий акт № 00324784, відповідно до якого, страхове відшкодування становить 10030,81 грн. /а.с.7/.

Відповідно до умов ПАТ «Страхова компанія «Уніка» відшкодувало ОСОБА_4 витрати на ремонт автомобіля «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 на загальну суму 10030,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №118578 від 08 листопада 2019 року /а.с.6/.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розмір завданої шкоди ОСОБА_4 на суму 10030,81 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Положеннями ч. 22.1, ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно п. 4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до п.п в), п. 38.1.1, ч. 38.1, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо- транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Відповідач під час вчинення дорожньо-транспортної покинув місце події, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, таким чином відповідно до вимог діючого законодавства страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, чим і скористався позивач.

Таким чином, ПАТ «Страхова компанія «Уніка» набуло права регресної вимоги до відповідача, а відтак з винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 слід стягнути на користь ПАТ «Страхова компанія «Уніка» суму грошових коштів в розмірі 10030,81 грн., яка була виплачена ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь потерпілої особи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 10030 гривень 81 коп. майнової шкоди та 2270 гривень судового збору. Всього стягнути на суму 12 300 (дванадцять тисяч триста) гривень 81 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (04112, м.Київ, м.Бориспіль, вул. О.Теліги, 6-В, корп.4; іденифікаційний код: 20033533).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_4 ).

Суддя:

Оригінал рішення.