Рішення № 102121122, 20.12.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 331/4417/20

Провадження № 2/336/1211/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Карабак Л.Г., за участю секретаря судового засідання Тимошенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

20.11.2020 року до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя суду звернувся представник ПАТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 14.12.2020 року справа надійшла в провадження Шевченківського районного суду м.Запоріжжя за підсудністю, ухвалою від 14.12.2020 року у справі відкрите провадження.

Позивач посилаючись на те, що 20.05.2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 20.05.2013 року. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 29543, 27 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 86,4 % - для картки «Універсальна» та 84,0 % - для картки універсальна «Універсальна Голд» на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Станом на 05.10.2020 року відповідач не виконав належним чином зобов`язання і має заборгованість в розмірі43979,05, з яких:

29543,27 грн. – заборгованість за кредитом;

в т.ч. 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита;

29543,27 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита;

0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками;

12469,58 грн. – заборгованість за простроченими відсотками;

1966,20 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

0,00 грн. – нарахована пеня;

0,00 грн. – нарахованої комісії

Позивач просив стягнути із відповідача зазначену суму заборгованості і судові витрати по справі в розмірі 2102,00 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову через його необґрунтованість. Вважає, що підписання заяви – анкети не є договором кредиту і неможливо встановити визначення правильності розрахунків щодо процентів пені та штрафу, з умовами його не ознайомлювали, підпис у договорі та в Умовах відсутній. Крім того відповідач вважає, що позивач пропустив строк позовної давності.

Позивач надав відповідь на відзив у якому наполягає на задоволенні позову, оскільки відповідач згідно виписки з рахунку користувався коштами кредиту та виконував свої зобов`язання погашення процентів, відтак знав про умови кредитування.

Сторони просили розглядати справу на їх відсутність.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником позивача та представником відповідача докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов а Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» 20.05.2013 ОСОБА_1 підтвердив свою згоду, що така заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, що викладені на сайті Банку, складає між ним та Банком Договір. Також, підтверджує той факт, що він був ознайомленим та згодним з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Відповідач отримав кредит у розмірі 29543,27 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 86,4 % - для картки «Універсальна» та 84,0 % - для картки універсальна «Універсальна Голд» на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як вбачається із розрахунку заборгованості Станом на 05.10.2020 року відповідач не виконав належним чином зобов`язання і має заборгованість в розмірі 43979,05, з яких: 29543,27 грн. – заборгованість за кредитом; в т.ч. 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита; 29543,27 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 12469,58 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 1966,20 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн. – нарахована пеня;0,00 грн. – нарахованої комісії.

Згідно виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 користувався кредитними коштами по 01.03.2020 року у тому числі сплачував проценти за використання кредитного ліміту (а.с.53).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник позивача зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

При цьому, Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку відповідачем не підписувалися.

У даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Т ому, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Одночасно, Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», які є невід`ємною частиною кредитного договору позивачем взагалі не додано до позовної заяви.

Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторін.

Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на обґрунтування тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні.

Відповідно до роз`яснень, що надані в п. 23, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2, розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей про належність і допустимість доказів. Виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

За вимогами статей 527, 530 Цивільного Кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від Банку грошових коштів не повернув, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі заборгованості за тілом кредиту.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками, задоволенню не підлягають, оскільки сторони не погодили процентну ставку.

У постанові від 03.07.2019 року у справі № 14-131цс19 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Як встановлено матеріалами справи, надані представником позивача Умови та Правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідач не довів своїх заперечень, очевидним є те, що він користувався кредитною карткою, яка йому була оформлена у відділенні банку.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 20.05.2013 року підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов а Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк». Йому було оформлено кредитну картку на престижну кредитну картку «Універсальна Gold», на яку він отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, представником позивача долучені до справи Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які мають мінливий характер та не можуть вважатись складовою кредитного договору, та будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, однак тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», які є невід`ємною частиною кредитного договору позивачем не додано, у зв`язку з чим позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути заборгованість у розмірі 29543,27 грн. заборгованості за тілом кредиту, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, заборгованість за відсотками нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягають.

Таку правову позицію висловив ВС у постанові по справі № 382/327/18-ц12 від лютого 2020 року. А саме, що саме наданий витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови. До спірних правовідносин неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та

Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин. Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ПАТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Також не підлягає задоволенню заява відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки згідно виписки з рахунку, відповідач користувався кредитом та сплачував відсотки по березень 2020 року, а з позовом банк звернувся у листопаді 2020 року.

Позивачем долучено платіжне доручення від 14.08.2017 року про сплату ним судового збору у сумі 2102,00 за подання до суду даного позову.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 443,14 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 15, 16, 27, 30, 141, 509, 1049 ЦК України та статтями 2, 4, 5, 12, 13, 81, 89, 264, 280-283 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 20.05.2013 року в розмірі 29543,27 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту та судові витрати в розмірі 443,14 грн.

В іншій частині позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги сторонами до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя: Л.Г.Карабак