Рішення № 102120819, 16.12.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/7497/21

Провадження № 2/333/4371/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач КОНЦЕРН «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, посилаючись на те, що у період з 01.12.2017 р. по 30.09.2021 р. позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за адресою його проживання: АДРЕСА_1 . Відповідачі не оплатили дані послуги у встановлені законодавством строки. Станом на 28.10.2021 року заборгованість по сплаті за надані послуги складає 24 389,52 грн., тому позивач просить стягнути дану заборгованість з відповідачів, в солідарному порядку, а також витрати на сплату судового збору у розмірі 2270 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав позовні вимоги. Підтвердив, що оплата, за надані вищевказані послуги за адресою їх проживання, оплачувалася ними не в повному обсязі, відносно розміру заборгованості не заперечував.

Суд, вислухав пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи (а.с.3-5), а саме, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідки позивача про заборгованість, розрахунку заборгованості, в заявлений позивачем період надання комунальних послуг, відповідачі були співвласниками житлового приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачем послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, що постачається Концерном «Міські теплові мережі» за вищевказаною адресою. Особовий рахунок споживача цих послуг № НОМЕР_1 , в заявлений позивачем період, був оформлений на відповідача ОСОБА_2 .

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), Законом України «Про теплопостачання», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону).

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону).

Згідно з ст.ст. 67, 68 ЖК Української РСР наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідачів від обов`язку оплати за надані такі послуги.

На підставі п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за №630, плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З розрахунку заборгованості, вбачається, що позивачем здійснено нарахування по оплаті за надані відповідачам послуги з центрального опалення та центрального постачання гарячої води в період з 01.12.2017 р. по 30.09.2021 р., оплата за дані послуги відповідачами не здійснювалась належним чином, заборгованість за цей період складає 24 389,52 грн., яка добровільно нею не сплачена.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що право позивача на належну оплату наданих ним відповідачам, у вищевказаний період надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, порушене.

В силу вимог ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Встановлено, що по даній квартирі відкритий лише один особовий рахунок по оплаті послуг, відповідачі є споживачами вищевказаних послуг, наданих позивачем в дану квартиру, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути, в солідарному порядку, із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 32121458), заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 24 389,52 грн. (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят дев`ять гривень 52 копійки).

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 32121458) судовий збір у розмірі по 1135,00 грн., з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 21.12.2021 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова