Вирок № 102120121, 22.12.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/981/2021

Номер справи № 243/13016/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Агеєвої О.В.

за участю:

- секретаря судового засідання – Кобець О.М.,

- прокурора – Гриньова В.В.,

- обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

- захисника обвинуваченого - адвоката Лещенка С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в залі суду № 12 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 12021052510001591, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 листопада 2021 року, яке надійшло зі Слов`янської окружної прокуратури Донецької області 07 грудня 2021 року з Угодою про визнання винуватості від 30 листопада 2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не встановлено, уродженця м. Краматорськ Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-10 грудня 2003 року Слов`янським міським судом Донецької області за ст. 15, 185 ч.3, 185 ч. 3, 70 КК України, засуджений до покарання у вигляді 3 років 6 місяців в силу ст. 71 КК України приєднано до вироку 31 травня 2003 року всього до відбуття покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

-31 березня 2009 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 15, 186 ч. 3, 187 ч. 3, 70 КК України засуджений до 7 років 6 місяців позбавлення волі та конфіскація майна, 12 липня 2013 року умовно достроково звільнився, невідбутий строк 1 рік 9 місяців 21 день, ст. 81 КК України;

-02 жовтня 2014 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано покарання вироку від 31 березня 2009 року до 4 років позбавлення волі;

-04 листопада 2015 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 122 ч.1, 185 ч.3, ст. 70 ч. 4 КК України засуджений до 4 років обмеження волі, відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком від 02 жовтня 2014 року остаточне покарання 5 років позбавлення волі. Звільнився 22 січня 2020 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового провадження.

03 листопада 2021 року приблизно о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_1 спільно з особою (відносно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження) проходив повз території підприємства ТОВ «ДІВЕС СОЛО», розташованого за адресою: м. Слов`янськ, вул. Богдана Ступки, 29. У вказаний час, у вказаному місці, ОСОБА_1 побачив на території підприємства металевий двутавр та металевий швелер. В цей час у нього виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, про який він повідомив особі (відносно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження), на що остання дала свою добровільну згоду.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 03 листопада 2021 року приблизно о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на території вищезазначеного підприємства будучи особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену в законному порядку судимість, діючи за попередньою змовою з особою (відносно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження), умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій та те, що він посягає на чужу власність, права на яку він не має, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, узяв до рук металевий швелер довжиною 2,100 м, товщина металу 6 мм, вартістю 1218 гривень 29 копійок, та виніс його з території підприємства. Після чого ОСОБА_1 з метою доведення злочинного умислу до кінця разом з особою (відносно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження) повернулись до території вищевказаного підприємства, де взяли металевий двутавр довжиною 2,95 см, товщина металу 6 мм, вартістю 1062 гривні 96 копійок та разом намагались винести його за межі території підприємства про те, були виявлені співробітниками патрульної поліції. Тим самим останні не виконали усіх дій які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Умисними протиправними діями ОСОБА_1 та особи (відносно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження) ТОВ «ДІВЕС СОЛО» заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 2281 гривень 25 копійок.

Такі дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

30 листопада 2021 року між Прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Гриньовим В.В., якому на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12021052510001591, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 листопада 2021 року та підозрюваним ОСОБА_1 , з участю його захисника - адвоката Лещенка С.В. укладено Угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно наданої суду, разом з Обвинувальним актом, Угоди про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_1 під час судового слідства повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні і б) невідкладно з`являтися за викликом слідчого, прокурора або суду.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Згідно даної Угоди Прокурор Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Гриньов В.В., якому на підставі ст. ст. 36,37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12021052510001591, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 листопада 2021 року та підозрюваний ОСОБА_1 , з участю його захисника - адвоката Лещенка С.В. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні. Також вказаною Угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

В Угоді передбачені наслідки укладення та затвердження Угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Прокурор Гриньов В.В. у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні Угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, та просив суд Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в Угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження Угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно Угоди про визнання винуватості зобов`язання.

Укладаючи відповідну Угоду про визнання винуватості, він цілком розумів надані йому законом права, а також роз`яснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені ст. 473 КПК України і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені ст. 476 КПК України. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена Угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь - якого насильства, примусу, погроз. Просив Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого - адвокат Лещенко С.В. у підготовчому судовому засіданні також просив затвердити Угоду про визнання винуватості.

Представник потерпілого ТОВ «ДІВЕС СОЛО» - Марченко О.С. у підготовче судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути кримінальне провадження у його відсутності, а також зазначив, що не заперечує проти укладення Угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 , матеріальну шкоду ним відшкодовано повністю та не заперечує проти призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Розглядаючи питання про затвердження Угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити Угоду.

Перед ухваленням рішення про затвердження Угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з`ясував в обвинуваченого чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права:

- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки укладення та затвердження Угоди, передбачені ст. 473 КПК України та характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження Угоди судом.

Сторони просять затвердити Угоду про визнання винуватості.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно частини 4 ст. 469 КПК України, Угода про визнання винуватості між прокурором, підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода, завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення Угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, що в силу вимог частини 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення Угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені п.п. 1.4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної Угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження Угоди судом.

Суд переконався, що укладення Угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної Угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що укладення даної Угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді і що Угода відповідає вимогам закону і вважає можливим затвердити Угоду про визнання винуватості між Прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Гриньовим В.В., якому на підставі ст.ст.36,37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12021052510001591, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 листопада 2021 року та обвинуваченим ОСОБА_1 , з участю його захисника - адвоката Лещенка С.В., так як дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором Угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної Угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винуватим, згідно зі ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів; дані про особу: за місцем мешкання характеризується посередньо; перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з 23.10.2002 по теперішній час з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності; на обліку у лікаря - психіатра не перебуває,

Враховуючи викладене, те, що умови Угоди про визнання винуватості між прокурором Слов`янської окружної прокуратури Гриньовим В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , з участю його захисника - адвоката Лещенка С.В. відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної Угоди.

За таких обставин, суд вважає встановленим, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, вчинив кримінальне правопорушення, що виразилось у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб та його дії вірно кваліфіковано за ч. 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 міру покарання, узгоджену сторонами Угоди про визнання винуватості.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся. Судові витрати за провадженням відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити Угоду про визнання винуватості від 30 листопада 2021 року між Прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Гриньовим Віталієм Вікторовичем, якому на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12021052510001591, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 листопада 2021 року та обвинуваченим ОСОБА_1 , з участю його захисника - адвоката Лещенка Сергія Вікторовича.

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_1 відраховувати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили і поміщення до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не обирався та не застосовувався.

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_1 і етапування його для відбування ним покарання у виді позбавлення волі до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України доручити працівникам відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Речові докази по справі:

- металевий швелер довжиною 2,100 м, товщина металу 6 мм; металевий двутавр довжиною 2,95 см, товщина металу 6 мм; дерев`яний візок, які залучені до матеріалів кримінального провадження № 12021052510001591, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 листопада 2021 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 12 листопада 2021 року, що зберігається у представника потерпілого ТОВ «ДІВЕС СОЛО» Марченко Олега Сергійовича на підставі розписки від 17 вересня 2021 року - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України, залишити у власності ТОВ «ДІВЕС СОЛО» .

Роз`яснити, що у разі невиконання Угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з Клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі Угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий:

Суддя Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області О.В. Агеєва