Рішення № 102119280, 22.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року м. Київ № 640/22131/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної міграційної служби України (далі - відповідач, ДМС України), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №218 від 30.08.2016 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України НОМЕР_1 ;

- зобов`язати відповідача проінформувати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Службу безпеки України, Національну поліцію України, Міністерство закордонних справ України та Національний банк України про скасування наказу відповідача №218 від 30.08.2016 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України НОМЕР_1 , та необхідність вилучення із баз даних загублених, викрадених та оголошених недійсних документів, відомостей про визнання недійсними (анулювання) паспорта громадянина України НОМЕР_1 , а також вилучити відомості про визнання недійсним (анулювання) цього паспорту із відповідної бази даних відповідача.

Ухвалою суду від 28.09.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/22131/21 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем безпідставно та з порушенням вимог законодавства прийнято оскаржуваний наказ, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуваний наказ прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

13 березня 2014 року Джанкойським РВ ГУДМС України в АР Крим позивачу видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .

Поряд з цим, 30 серпня 2016 року ДМС України прийнято оскаржуваний наказ №218, яким, зокрема, визнано недійсними (анульовано) бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , а також зобов`язано ДПГР забезпечити інформування Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Міністерства закордонних справ України та Національного банку України про визнання вказаних бланків недійсними.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1, абз.абз. "а", "б" п. 1 ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 16, ч.ч. 1, 2 ст. 21, ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року №5492-VI, суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, переоформленням, продовженням строку дії, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон.

Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, суд звертає увагу, що Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не передбачено можливості (процедури) визнання певними органами недійсними (анулювання) паспорту громадянина України та/або паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до п. 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 року №320, чинного на час прийняття оскаржуваного наказу (далі - Порядок №320), погашаються, вважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв`язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.

Поряд з цим, з оскаржуваного наказу вбачається, що він прийнятий відповідачем у зв`язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької і Луганської областей згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", ураховуючи положення ст. 7 Закону України "Про основи національної безпеки України".

Суд критично відноситься до зазначеного в оскаржуваному наказі обґрунтування, виходячи з наступного.

Так, статтею 7 Закону України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 року №964-IV (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного наказу), визначено основні реальні та потенційні загрози національній безпеці України та стабільності в суспільстві на сучасному етапі. При цьому, про підстави та/або інші питання, пов`язані з визнанням недійсними (анулюванням) бланку(ів) паспорта громадянина України та/або бланку(ів) паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у ст. 7 вказаного Закону не зазначено.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції про порядок замовлення, постачання, обліку, зберігання, передачі та знищення бланків документів суворого обліку та суворої звітності в Державній міграційній службі України, затвердженій наказом ДМС України від 18 липня 2012 року №153, (далі - Інструкція №153), недійсними бланками вважаються: зіпсовані (при виготовленні документа), анульовані (дія не відбулася), дефектні (відсутність пошкодження захисної сітки, друкованого тексту, водяних знаків, серій або номерів на бланках, наявність дубльованих номерів тощо), відсутні (що виявлено при відкритті пачки) та викрадені.

Поряд з цим, відповідно до п.п. 11.1 та 11.4 Порядку №320, бланки паспортів громадянина України (далі - бланки) є документами суворої звітності, їх зберігання організовується таким чином, щоб запобігти їх втратам або крадіжкам.

У разі втрати чи крадіжки паспортів комісіями для роботи з бланками паспортів проводиться службове розслідування. Матеріали розслідування не пізніше 10-денного строку подаються до територіального органу, який негайно повідомляє ДМС України про втрату чи крадіжку бланків, а надалі інформує про вжиті заходи.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду належних доказів існування підстав, визначених п. 5.1 Інструкції №153, для прийняття оскаржуваного наказу.

Крім того, відповідачем не надано суду належних доказів:

- того, що бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , станом на час виникнення обставин тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької і Луганської областей був використаний раніше;

- втрати чи крадіжки спірного бланку паспорту;

- оформлення спірного паспорту з порушенням вимог законодавства.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про протиправність та необхідність скасування оскаржуваного наказу в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

При цьому, враховуючи те, що оскаржуваним наказом зобов`язано забезпечити інформування Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Міністерства закордонних справ України та Національного банку України про визнання вказаного вище бланку паспорту серії НОМЕР_1 недійсним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача належним чином проінформувати вказані органи про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

Крім того, зважаючи на те, що на ресурсі ДМС України https://nd.dmsu.gov.ua/ наявна інформація, що "Документ: Паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 визнано недійсним", суд вважає обґрунтованими також і позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вилучити вказану інформацію із відповідної бази даних відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Державної міграційної служби України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9; код ЄДРПОУ 37508470) про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 30 серпня 2016 року №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

3. Зобов`язати Державну міграційну службу України проінформувати Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну поліцію України, Міністерство закордонних справ України та Національний банк України про визнання протиправним та скасування наказу Державної міграційної служби України від 30 серпня 2016 року №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

4. Зобов`язати Державну міграційну службу України вилучити із баз даних загублених, викрадених та оголошених недійсних документів, відомостей про визнання недійсними (анулювання) паспорта громадянина України НОМЕР_1 , а також вилучити відомості про визнання недійсним (анулювання) цього паспорту із відповідної бази даних Державної міграційної служби України.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Мамедова