Ухвала суду № 102119002, 14.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 грудня 2021 року м. Київ №640/25593/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

секретаря судового засідання Бодюк В.А.,

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про збільшення позовних вимог в адміністративній справі

за позовомПриватного акціонерного товариства «Компанія «Райз»до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача «NIBULON S.A.»провизнання протиправними дій та скасування рішень встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Київ звернулося Приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз» з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило:

-визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди Світлани Григорівни у виконавчому провадженні №55583162, що виразились у складенні та направленні позивачу вимоги державного виконавця від 39.09.2021_№55583162/2 (20.1).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 06 жовтня 2021 року.

Представником Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» була подана до суду та зареєстрована судом 05 жовтня 2021 року заява про збільшення позовних вимог від 01 жовтня 2021 року, в якій позивач просив визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди Світлани Григорівни у виконавчому провадженні №55583162, що виразились у складенні та направленні позивачу вимоги державного виконавця від 23.09.2021_№55583162/2 (20.1).

Частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини восьмої цієї статті у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

У судовому засіданні 06 жовтня 2021 року позивачу повідомлено, що подана заява про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам, встановленим частиною восьмою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

11 жовтня 2021 року представник позивача надав до суду докази направлення копії заяви про збільшення позовних вимог відповідачу та третій особі.

В судовому засіданні 14 грудня 2021 року представник позивача просив прийняти заяву про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача заперечував проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Зокрема представник відповідача наголошував, що предметом первісного позову є правомірність дій відповідача щодо вимоги державного виконавця від 30 серпня 2021 року (внаслідок описки помилково вказано 30.09.2021) у виконавчому провадженні №55583162.

Вимога у заяві про збільшення позовних вимог датована 23 вересня 2021 року і не пов`язана з вимогою від 30 серпня 2021 року та не є від неї похідною. Відтак заявлена позивачем додаткова вимога не може вважатись збільшенням позовних вимог, а за своєю суттю є іншою новою позовною вимогою, що може оскаржуватись в порядку пред`явлення нового позову.

Представник третьої особи також заперечував проти прийняття судом заяви позивача про збільшення позовних вимог. При цьому зауважував, що збільшення позовних вимог може стосуватись лише розміру вимог майнового характеру.

В той же час позивач може змінити або підставу, або предмет позову в межах заявленого первісного позову (спору).

Предметом первісного позову є оцінка правомірності дій державного виконавця щодо винесення вимоги від 30 серпня 2021 року у виконавчому провадженні №55583162, зареєстрованому в АСВП 22 січня 2018 року при його поновленні.

Предметом заяви про збільшення позовних вимог є оцінка дій державного виконавця при ухваленні вимоги від 23 вересня 2021 року.

Вимоги між собою не пов`язані і не є похідними.

Заслухавши доводи та заперечення учасників справи суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог, з огляду на наступне.

В силу частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України: заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Верховний Суд, зокрема у справі №910/18389/20 зазначив, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

В первісній редакції позову ПрАТ «Компанія «Райз» предметом позову зазначено визнання неправомірними дій державного виконавця при складенні і направленні вимоги від 30 вересня 2021 року у виконавчому провадження №55583162.

З матеріалів справи вбачається помилка державного виконавця у написанні місяця, а саме виконавцем у вимозі зазначено 30.09.2021, хоча за матеріалами справи вірною є дата 30.08.2021.

У вимозі від 30 серпня 2021 року державний виконавець вказував, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №55597446, до складу якого входить виконавче провадження 55583162 від 22 січня 2018 року з примусового виконання виконавчого листа №759/16206/14-ц, виданого 28 грудня 2017 року Святошинським районним судом міста Києва, та зазначено зокрема, що згідно пояснень від 11 лютого 2020 року, наданих державному виконавцю керівником боржника, Шпічка М.І. зобов`язався надати декларацію щодо майнового стану підприємства та інформацію про дебіторську заборгованість, але станом на 30 серпня 2021 року зазначені документи до відділу не надходили. В зв`язку з зазначеним було зобов`язано керівника Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» Шпічку Михайла Івановича в строк до 13 вересня 2021 року надати державному виконавцю відомості щодо сплати боргу за виконавчим документом з наданням підтверджуючих документів та одночасно надати ряд документів з певною інформацією.

В якості підстави первісного позову позивач вказував протиправне, на думку позивача, поновлення виконавчого провадження №55583162 постановою від 15 квітня 2021 року, і як наслідок всі дії виконавця, у тому числі і винесення оскаржуваної вимоги є протиправними.

В заяві про збільшення позовних вимог позивач вказує, що виконавцем винесено нову вимогу, датовану іншою датою: 23 вересня 2021 року та яка має інший вихідний номер №55583162/2 (20.1), а отже, як вказує позивач, може вважатись самостійним документом виконавчого провадження та породжувати негативні наслідки до боржника.

У вимозі від 23 вересня 2021 року виконавець вказував на невиконання боржником вимог виконавчого документа та покладав обов`язок на керівника надати документи про сплату боргу та інші, визначені у вимозі.

З огляду на підставу і предмет позову позивач звертався з первісним позовом до суду за захистом своїх прав, які на думку позивача, були порушені саме на час звернення позивача до суду.

Заява про збільшення позовних вимог має наслідком захист порушених прав позивача, які виникли вже після звернення позивача до суду з первісним позовом, а відтак незгода позивача з іншими діями чи рішеннями відповідача може бути предметом окремого позову і окремого позовного провадження.

Враховуючи все викладене вище, у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 44, 47, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству «Компанія «Райз» у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог б/н від 01 жовтня 2021 року.

Повернути Приватному акціонерному товариству «Компанія «Райз» сплачену згідно квитанції №34815522 від 01 жовтня 2021 року суму судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала у письмовому вигляді виготовлена 16.12.2021.

Суддя Т.І. Шейко