Рішення № 102118756, 22.12.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3889/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення сесії Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 30 липня 2021 року №589;

- визнати протиправною бездіяльність Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо неприйняття рішення згідно вимог ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 05 липня 2021 року;

- зобов`язати Тарашанську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області прийняти на черговому засіданні сесії рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром 0,16 га, із цільовим призначенням - для сінокосіння та випасання худоби (код 01.08) в с. Тарашани між земельними ділянками кадастрові номери 7321086700:01:004:0298 та 7321086700:01:004:0299 і землями Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що нею подано до Тарашанської сільської ради заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, однак, відповідач у місячний термін на сесії не прийняв рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або вмотивовану відмову чим порушив норми діючого законодавства. Тому позивач просить зобов`язати відповідача видати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі прийнято позовну заяву до свого провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що Тарашанською сільською радою було розглянуто вищезазначену заяву від 05.07.2021 р. та направлено її на розгляд постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури та благоустрою. В подальшому комісія з питань земельних відносин природокористування, планування території, будівництва, архітектури та благоустрою виїхавши на бажане позивачем місце розташування земельної ділянки запропонувала відмовити у її задоволенні, у зв`язку з тим, що надання вказаної земельної ділянки призведе до закриття заїзду до земельних ділянок суміжних землекористувачів. Також відповідач вказував, що рішенням сесії від 20.08.2021 р. позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром біля 0,16 га, із цільовим призначенням – для сінокосіння та випасання худоби.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 05.07.2021 р. подала до Тарашанської сільської ради заяву, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 5 років, орієнтовним розміром 0,16 га із цільовим призначенням – для сінокосіння та випасання худоби (01.08). Бажане місцезнаходження землі у с. Тарашани Чернівецького району між належними їй на праві власності земельними ділянками кадастрові номери 7321086700:01:004:0298 і 7321086700:01:004:029 та землями Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області, згідно графічного матеріалу, який доданий позивачем до заяви.

Розглянувши заяву позивача на XIV сесії VIII скликання Тарашанської сільської ради 30.07.2021 р. прийнято рішення №589, яким вирішено направити вказану заяву на розгляд постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури та благоустрою.

Вважаючи бездіяльність щодо не надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV (далі - Закон №858-IV) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

Згідно із частиною 1 статті 50 Закону №858-IV проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно із частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Статтею 123 ЗК України передбачений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною 3 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, із системного аналізу вказаних норм видно, що законодавцем визначено процедуру набуття громадянами у власність або користування земельних ділянок із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.

Нормами ЗК України також чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Даний перелік є вичерпним. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 123 ЗК України.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду щодо подібних правовідносин, викладеною в постанові Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 812/1450/17.

Відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення конкретної земельної ділянки зобов`язаний був прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

Так судом встановлено, що рішення про надання громадянці ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не було прийнято, оскільки її заява від 05.07.2021 р. направлена на розгляд постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури та благоустрою.

З наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач не розглянув заяву позивача по суті про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення позивачу в оренду земельної у встановлені законом строки, чим порушив норми чинного законодавства. Відкладення розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, рішення XIV сесії VIII скликання Тарашанської сільської ради 30.07.2021 р. №589, яким вирішено направити заяву позивача на розгляд постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури та благоустрою, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відносно позовної вимоги про зобов`язання Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області прийняти на черговому засіданні сесії рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром 0,16 га, із цільовим призначенням - для сінокосіння та випасання худоби (код 01.08) в с. Тарашани між земельними ділянками кадастрові номери 7321086700:01:004:0298 та 7321086700:01:004:0299 і землями Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області, суд зазначає наступне.

Статтею 245 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи. Зокрема відповідно до п. 2 ч. 2 цієї статті КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. При прийнятті рішення відповідачем щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутній адміністративний розсуд, оскільки розсуд передбачає повноваження обирати у конкретній ситуації з правомірних альтернатив відповідний правомірний варіант поведінки/рішення. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слів “може”, “або”.

У випадку, коли повноваження суб`єкта владних повноважень сформульовані через формулу дихотомії “ задоволити - відмовити”, а фактично законодавство не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону, будь-які дискусії про дискреційні повноваження стають безпредметними. Встановити наявність чи відсутність умов дії норми не можна відносити до адміністративного розсуду.

Отже, зобов`язання прийняти рішення відповідачем на черговому засіданні сесії, яким надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром 0,16 га із цільовим призначенням - для сінокосіння та випасання худоби (код 01.08) в с. Тарашани між земельними ділянками кадастрові номери 7321086700:01:004:0298 та 7321086700:01:004:0299 і землями Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області, не є втручанням суду в дискреційні повноваження відповідача, а є обґрунтованим способом захисту подушеного права позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №825/602/17, від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 26.02.2019 у справі №802/721/18-а, від 05.03.2019 у справі №2040/6320/18).

Вище судом встановлено, що відповідач без жодного правового обґрунтування не розглянув заяву позивачу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром 0,16 га із цільовим призначенням - для сінокосіння та випасання худоби (код 01.08) в с. Тарашани між земельними ділянками кадастрові номери 7321086700:01:004:0298 та 7321086700:01:004:0299 і землями Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області.

За таких обставин, враховуючи відсутність інших передумов для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Тарашанської сільської ради прийняти рішення на черговому засіданні сесії, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром 0,16 га із цільовим призначенням - для сінокосіння та випасання худоби (код 01.08) в с. Тарашани між земельними ділянками кадастрові номери 7321086700:01:004:0298 та 7321086700:01:004:0299 і землями Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає за доцільне позов задовольнити повністю.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 16.08.2021 р. №0.0.22322024223.1

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати (судовий збір) у розмірі 908,00 грн.

Стосовно встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Тарашанської сільської ради подати у встановлений судом строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

За таких обставин, а також враховуючи відсутність обґрунтованих сумнівів щодо невиконання відповідачем даного судового рішення, в разі набрання ним законної сили, суд не встановлює обов`язку для відповідача на подання звіту, а тому відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення сесії Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 30 липня 2021 року №589.

3. Визнати протиправною бездіяльність Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо неприйняття рішення згідно вимог ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 05 липня 2021 року.

4. Зобов`язати Тарашанську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області прийняти на черговому засіданні сесії рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром 0,16 га, із цільовим призначенням - для сінокосіння та випасання худоби (код 01.08) в с. Тарашани між земельними ділянками кадастрові номери 7321086700:01:004:0298 та 7321086700:01:004:0299 і землями Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області судові витрати (судовий збір) у сумі 908,00 грн.

6. В задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області подати у встановлений судом строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Тарашанська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області (вул. Спеціалістів, 31, с. Тарашани, Чернівецький район, Чернівецька область, 60430, код ЄДРПОУ 04418469).

Суддя І.В. Маренич