Ухвала суду № 102118672, 22.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

22 грудня 2021 року справа № 580/10637/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання – Гришанова А. І.,

за участю:

представника заявника – не з`явився,

Куришка Є.С. – не з`явився,

представника Корсунь-Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаському області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Нью Файненс Сервіс” про заміну сторони виконавчого провадження,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду із заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Нью Файненс Сервіс”, в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні № 52456094 за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горевічовим О. М., вчиненим від 06.09.2016 з ТОВ “Рантьє” (код ЄДРПОУ 39288002) на ТОВ “Нью Файненс Сервіс” (код ЄДРПОУ 39691431).

Підставою звернення до суду з цією заявою стало укладення 28.02.2017 між заявником та ТОВ “ФК Рантье” договору факторингу № 28/02-1, згідно з умовами якого ТОВ “ФК “Рантье” відступило заявнику грошову вимогу за кредитним договором Р21.225.70670 від 14.07.2014. У зв`язку з наявністю виконавчого провадження, відкритого щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, ТОВ “Нью Файненс Сервіс” звернулось із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, в судове засідання своїх представників не направили, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до положень частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву та додані до неї копії доказів, суд зазначає таке.

06.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горевічовим О. М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 769.

28.02.2017 ТОВ “Фінансова компанія “Серет” та ТОВ “Факторингова компанія “Рантье” уклали договір факторингу № 28/02-1.

У зв`язку з цим ТОВ “Нью Файненс Сервіс” звернулось із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Під час розгляду поданої заяви суд врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником .

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України “Про нотаріат” вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Статтею 87 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до положень ст. 88 Закону України “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Статтею 90 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Таким чином, суд звертає увагу, що виконавчі листи та виконавчі написи нотаріуса є різними видами виконавчих документів.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виконавчий напис може бути пред`явлений для виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби або приватного виконавця для примусового виконання відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” протягом трьох років з дня його вчинення.

Частиною 4 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року у справі № ЗВ/380/22/20 та 28 січня 2021 року у справі № 824/387/20-а зазначив, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 379 КАС України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, під яким розуміється виконавчий документ, виданий судом, який розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції.

Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже положення частини четвертої статті 379 КАС України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.

Також у вказаних рішеннях Верховним Судом указано, що статтею 4 Закону України “Про виконавче провадження” визначено вимоги, яким повинен відповідати виконавчий документ, а частиною четвертою статті 4 цього Закону встановлено вичерпний перелік підстав для повернення стягувачу виконавчого документа органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Зазначена правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 200/6545/20-а.

Разом з тим, в матеріалах заяви відсутні як вказаний виконавчий напис, так і докази відкриття виконавчого провадження.

Крім того, ТОВ “Нью Файненс Сервіс” до заяви не надало жодного доказу на підтвердження того, що це товариство є правонаступником ТОВ “Рантье”.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що підстави для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Нью Файненс Сервіс” про заміну сторони виконавчого провадження відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 205, 241-243, 294, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Нью Файненс Сервіс” про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 22.12.2021.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК