Рішення № 102118191, 17.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12152/21

РІШЕННЯ

іменем України

17 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області , Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся позивач до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області з позовними вимогами: визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо не проведення розслідування нещасного випадку (невиконання вимог п.3.8. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346), що стався 04.09.2019 із тимчасово виконуючим обов`язки слідчого слідчого відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_1 у приміщенні Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області (за адресою: м. Шепетівка, вул. Валі Котика. 3) та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області провести розслідування нещасного випадку (виконати вимоги п.3.8. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346), що стався 04.09.2019 із тимчасово виконуючим обов`язки слідчого слідчого відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_1 у приміщенні Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області (за адресою: м. Шепетівка, вул. Валі Котика, 3).

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області завдану ОСОБА_1 моральну шкоду внаслідок не проведення розслідування нещасного випадку (невиконання вимог п.3.8. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346), що стався 04.09.2019 із тимчасово виконуючим обов`язки слідчого слідчого відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_1 у приміщенні Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області (за адресою: м. Шепетівка, вул. Валі Котика. 3) в розмірі 126000 (сто двадцять шість тисяч гривень). Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17250 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час тимчасового виконання обов`язків слідчого слідчого відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, 04 вересня 2019 року він прибув в Шепетівський ВП ГУНП в Хмельницькій області. О 14.00 годині приступив до виконання своїх службових обов`язків, вивчав кримінальні провадження та проводив підготовку до слідчих дій. Біля 14.30 години, працюючи над документами кримінального провадження, він відчув запаморочення голови, його почало нудити, погіршився зір, в очах стало темніти, про що він повідомив свого безпосереднього керівника. Після чого спустився повільно по сходах, тримаючись за поручні, вийшов з приміщення, сів на лавку перед приміщенням відділу, і чекав приїзду швидкої допомоги. В цей час йому стало ще гірше, почав блювати, потемніло в очах, і почав втрачати свідомість, і каретою швидкої допомоги його доставлено до Шепетівської центральної районної лікарні, де він знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з діагнозом “Загострення хронічної вертебробазелярної недостатності’’ з 04 вересня по 06 вересня 2019 року (лист звільнення від службових обов`язків через тимчасову непрацездатність №166 від 04.09.2019, виданий КНП “Шепетівська ЦРЛ”).

25 листопада 2019 року наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області №251 “Про створення комісії з розслідування нещасного випадку” створено комісію для проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04.09.2019 о 14.30 із т.в.о. слідчого СВ Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Алексєєвим О.Д.

09 серпня 2021 року за №14064/121/124/05-2021 за підписом т.в.о. начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції Володимира Роя на його адресу надійшов лист з наступним змістом: “Інформуємо, що відповідно до наказу від 25.11.2019 №251 (зі змінами, внесеними наказом від 30.04.2021 №217) проводиться розслідування нещасного випадку, який стався з Вами 04.09.2019. Наголошуємо, що Вами, як потерпілим для розслідування нещасного випадку не надано медичний висновок щодо погіршення стану здоров`я з впливом небезпечних та шкідливих виробничих факторів або протипоказання за станом здоров`я виконувати зазначену роботу. З метою забезпечення об`єктивного розслідування нещасного випадку Вам необхідно надати належним чином завірену копію Вашої медичної карти за період Вашої служби в ОВС (з 08.12.2003) до 04.09.2019. У зв`язку з цим просимо надати медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я з впливом на Вас небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я виконувати зазначену роботу. Для цього Вам необхідно звернутись до лікаря профпатолога, який знаходиться в КНП “Хмельницькій обласній лікарні так як КНП “Шепетівська ЦРЛ” в штаті даний лікар відсутній.

Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача він звернувся до суду з позовними вимогами.

Суд ухвалою від 21.09.2021 відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд ухвалою від 21.09.2021 задовольнив клопотання позивача та витребував у відповідача докази по справі.

Суд ухвалою від 21.09.2021 залучив як другого відповідача Шепетівське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області.

Суд ухвалою від 17.11.2021 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

28.10.2021 відповідач - Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області надало до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає, що в даному випадку, предметом вказаного спору мало б являтися зобов"язання суб"єкта владних повноважень вчинити управлінські дії - безпосередньо Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, а не Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області.

Просив суд у позові відмовити.

05.11.2021 відповідач - Шепетівське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області надало до суду відзив на позовну заяву в якому вказує, що у відповідності до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 медичним висновком є висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого поліцейського.

Враховуючи те, що працівники поліції перебувають на амбулаторному обліку у відповідних відомчих медичних закладах, було рекомендовано позивачу звернутися з даного приводу до ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області».

Відповідно листа від 13.07.2021 № 12512/121/124/05-2021 до ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» комісія звернулася, але на теперішній час відповідь із даного закладу не надійшла.

Виходячи з вище наведеного відсутня вина Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області так як були відсутні документи, які підтверджували б, що наведені факти позивачем у його поясненні впливали на погіршення стану здоров`я. У зв`язку з цим тривалий проміжок часу проводилось розслідування нещасного випадку, що стався 04.09.2019 року о 14.30 із т.в.о. слідчого СВ Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Алексєєвим О.Д.

Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від позивача поступила заява про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представники відповідачів в судове засідання не з"явились, будучи належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового засідання.

Згідно ч.9. ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні.

Судом встановлено.

ОСОБА_1 , проходить службу на різних посадах в органах внутрішніх справ та Національної поліції України з 26 серпня 1997 року по даний час.

26 червня 2019 року наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області полковника поліції Віконського В.В. №181 о/с відповідно до пункту 2 частини 1 статті 69 Закону України “Про Національну поліцію” тимчасове виконання обов`язків слідчого слідчого відділення Шепетівського відділу поліції ГУНП покладено на підполковника поліції ОСОБА_1 (0065693), заступника начальника Старокостянтинівського відділу поліції - начальника слідчого відділення ГУНП, з 01 липня 2019 року.

04.09.2019 у тимчасово виконуючого обов`язки слідчого слідчого відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 у приміщенні Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області раптово погіршився стан здоров`я.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області №251 від 25 листопада 2019 року “Про створення комісії з розслідування нещасного випадку”, згідно п.1 якого створено комісію для проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04.09.2019 о 14.30 із т.в.о. слідчого СВ Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_1 , згідно п.2 якого комісії провести розслідування нещасного випадку, за результатами розслідування скласти відповідні акти.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області №254 від 27 листопада 2019 року “Про продовження терміну спеціального розслідування нещасного випадку”, згідно п.1 якого продовжено термін спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 04.09.2019 о 14.30 із т.в.о. слідчого СВ Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_1 в м. Шепетівка по вул. Валі Котика,3.

Як встановлено в судовому засіданні Шепетівським РУП ГУНП в Хмельницькій області не проведено службове розслідування раптового погіршення стану здоров`я, яке сталося з ОСОБА_1 у приміщенні Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.

Вирішуючи спірні правовідносини, судом враховано наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.91 N 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.92 N 2694-XII працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Крім того, положеннями пункту 5 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 N 1346 (надалі - Порядок N 1346).

Так, приписами пункту 2.1 Порядку N 1346 визначено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Відповідно до пункту 2.2 Порядку N 1346, визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Згідно з положеннями пункту 2.4 Порядку N 1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто, нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*.

Разом з тим, пунктом 3.8 Порядку N 1346 закріплено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Окрім того, пунктами 3.1, 3.2 Порядку N 1346, визначено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов`язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров`ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

У разі нещасного випадку (у тому числі поранення) з працівником головного управління, самостійного управління, департаменту чи відділу центрального апарату МВС, підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в м. Києві, керівник зобов`язаний повідомити про це відділ державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку N 1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Разом з тим, пунктами 3.19, 3.20 Порядку N 1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався в підрозділі з працівником іншого підрозділу під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підрозділом, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1* (НТ*) комісією з розслідування за участю представників підрозділу, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий. Підрозділ, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення), зберігає в себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1* (НТ*).

Посилання відповідача - Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області на неможливість об`єктивного встановлення обставин, за яких 04.09.2019 стався нещасний випадок з позивачем з огляду на те що, комісія звернулася до ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» листом про надання документів, які підтверджували б наведені факти позивачем у його поясненні, які впливали на погіршення стану здоров`я, але на теперішній час відповідь із даного закладу не надійшла, не беруться судом до уваги оскільки відповідачем не було надано доказів, що ним вжито достатніх заходів по отриманню вказаної інформації на протязі тривалого часу з 04.09.2019 до 17.09.2021, тому є всі підстави визнати протиправною бездіяльність Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області щодо не проведення розслідування захворювання, яке сталося 04.09.2019 із тимчасово виконуючим обов`язки слідчого слідчого відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Алексєєвим Олегом Дмитровичем у приміщенні Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Таким чином, для ефективного юридичного захисту позивача слід зобов`язати Шепетівське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області провести розслідування захворювання, яке сталося 04.09.2019 із тимчасово виконуючим обов`язки слідчого слідчого відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Алексєєвим Олегом Дмитровичем у приміщенні Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позивач довів правомірність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позову позивач сплатив судовий збір в сумі 908,00грн, тому вказана сума підлягає стягненню з Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань.

Щодо заявлених вимог позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В силу ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно зі статтею 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 2 ст. 134 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Так, до матеріалів справи представником позивача додані: копія Договору про надання правової допомоги № б/н від 03.09.2021.

Акт про надання послуг від 06.09.2021 на суму 17250,00грн, та акт про надання послуг від 07.12.2021 на суму 3450,00грн.

Відповідач Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області проти задоволення стягнення судових витрат на правову допомогу заперечував та вказав, що позивачем не надано доказів щодо обсягу наданих послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом не враховано зазначених в акті про надання послуг від 06.09.2021 - участь адвоката у підготовчому судовому засіданні та судовому розгляді справи по суті, так як на судових засіданнях він був відсутній.

Тому, суд дійшов висновку, що із врахуванням критеріїв, визначених у статті 134 КАС України гонорар за вказані вище послуги адвоката має становити 2000,00 грн.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правову допомогу в сумі 2000,00грн.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди внаслідок не проведення розслідування нещасного випадку в сумі 126000,00грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Статтями 13, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права та змінюють практику застосування національного закону відповідно до рішення цього Суду.

Відповідно до чіткої й усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", пункт 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення від 28 липня 1999 року у справі "Імобільяре Саффі" проти Італії", заява N 22774/93, пункт 66).

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою (рішення у справі "Шмалько проти України", заява N 60750/00, пункт 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному та вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення від 26 квітня 2005 року у справі "Сокур проти України", заява N 29439/02, та від 19 лютого 2009 року у справі "Крищук проти України", заява N 1811/06).

ЄСПЛ також зазначив, що у випадках, коли йдеться про відшкодування матеріальної шкоди, національні суди мають явно кращі можливості визначати наявність такої шкоди та її розмір. Але інша ситуація коли йдеться про моральну шкоду. Існує обґрунтована і водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди (рішення у справі "Скордіно проти Італії", заява N 36813/97, пункти 203 - 204, та рішення у справі "Вассерман проти Росії", заява N 21071/05, пункт 50). Суд вважає таку презумпцію особливо незаперечною у випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, враховуючи те, що недотримання державою свого зобов`язання з повернення боргу після того, як заявник, пройшовши через судовий процес, домігся успіху, неминуче викликатиме у нього почуття розпачу (рішення від 7 травня 2002 року в справі "Бурдов проти Росії", пункт 100).

Таким чином, відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ заявник має право на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого не проведення розслідування захворювання, яке сталося 04.09.2019 із тимчасово виконуючим обов`язки слідчого слідчого відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Алексєєвим Олегом Дмитровичем у приміщенні Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, і за це держава несе відповідальність.

З урахуванням встановлення судом протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що позивачу спричинено моральну шкоду у розмірі 1000,00 гривень, виходячи з критеріїв розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області щодо не проведення розслідування захворювання, яке сталося 04.09.2019 із тимчасово виконуючим обов`язки слідчого слідчого відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Алексєєвим Олегом Дмитровичем у приміщенні Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.

Зобов"язати Шепетівське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області провести розслідування захворювання, яке сталося 04.09.2019 із тимчасово виконуючим обов`язки слідчого слідчого відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Алексєєвим Олегом Дмитровичем у приміщенні Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000,00(одна тисяча)грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області судовий збір в сумі 908,00(дев"ятсот вісім)грн, а також судові витрати на правову допомогу в сумі 2000,00(дві тисячі)грн на користь ОСОБА_1 .

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 грудня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824) Шепетівське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області (30400, м. Шепетівка, вул. Валі Котика, 3 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя П.М. Майстер