Рішення № 102117862, 22.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 р. № 520/23401/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків, вул. Студентська, 5/4) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Барановой Я.О. від 29.10.2021 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №65365294. Встановити суму судового збору на підставі подання 15.11.2021 року в порядку статті 287 КАС цієї позовної заяви з вищевказаною позовною вимогою (пункт 1). Розглянути скаргу на дії державного виконавця по справі №520/14781/2020 поза межами провадження по справі №520/14781/2020 або №520/22766/21 без сплати судового збору, та без відкриття будь-якого іншого провадження, за аналогією закону - в порядку статті 447 ЦПК окремо від провадження за цією позовною заявою про що винести ухвалу, якою притягнути державного виконавця та його начальника до відповідальності за невиконання заходів примусового виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року по справі № 520/14781/2020. Не вважати скаргу адміністративним позовом 8 порядку статті 287 КАС. Розглянути цю позовну заяву у присутності позивача, в іншому провадженні ніж по справі №520/22766/21, сповістити про час і місце судового засідання. У зв`язку з направленням позивачу не підписаної суддею Сліденко А.В. копії Ухвали суду від 09.11.2021 по справі №520/22766/21 – позивач оголошує відвід цьому «судді» на підставі підпункту 4 пункту 1 статті 36 КАС, який стісняється підписувати документи та брати на себе відповідальність за судові рішення, та просить надати належним чином оформлену Ухвалу суду на подану ним скаргу. Не вважати дату надання позивачу непідписаної суддею Сліденко А.В. копії Ухвали суду від 09.11.2021 р по справі №520/22766/21 датою отримання копії цієї Ухвали доки не буде надано належним чином оформлена Ухвала зі всіма реквізитами і підписом судді. Роз`яснити державному виконавцю судове рішення по справі №520/14781/2020 в частині змісту зобов`язань боржника і порядку його примусового виконання.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та надані сторонами докази, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрито виконавче провадження №65365294 з примусового виконання виконавчого листа №520/14781/20, виданого 10.03.2021 Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019, розмір якої обчислити з грошового забезпечення, визначеного Харківським обласним військовим комісаріатом в довідці від 14.10.2020 №ФХ-122857, здійснити виплату суми перерахунку починаючи з 01.04.2019 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.

11.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та прийнято постанову про стягнення виконавчого збору.

За невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин 12.08.2021 на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. та зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

За повторне невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин 30.09.2021 на боржника накладено штраф у розмірі 10200 грн.

30.09.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

30.09.2021 державний виконавець звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

30.09.2021 направлено до Головного управління Національної поліції у Харківській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та розглянути питання про притягнення посадових осіб ГУ ПФУ в Харківській області, відповідальних за виконання рішення суду по справі №520/14781/20 від 10.03.2021, виданого Харківським окружним адміністративним судом – до кримінальної відповідальності за невиконання виконавчого листа №520/14781/20 від 10.03.2021.

29.10.2021 державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись із постановою про закінчення виконавчого провадження від 29.10.2021, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частинами першою, другою статті 75 вказаного Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Частиною третьою ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

29.10.2021 року старшим державним виконавцем ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зокрема на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 65365294 з примусового виконання виконавчого листа № 520/14781/21.

У вказаному рішенні державний виконавець зазначив, що відповідно до ч.3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" - у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 Закону України " Про виконавче провадження".

При цьому, державним виконавцем не доведено виплати боржником пенсії за виконавчим листом №520/14781/20, виданим 10.03.2021 Харківським окружним адміністративним судом.

Доказів на підтвердження здійснення відповідних нарахувань та виплат Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 по справі №520/14781/2020, матеріали справи не містять.

Європейський суд з прав людини у рішенні Юрій Миколайович Іванов проти України наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Варто також зауважити, що у справах Шмалько проти України, Іммобільяре Саффі проти Італії ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа Сук проти України).

Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Аналогічна правова позиція суду викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі №750/9782/16-а.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про закінчення виконавчого провадження ВП №65365294 від 29.10.2021.

При цьому, позовні вимоги позивача в іншій частині, а саме: «встановити суму судового збору на підставі подання 15.11.2021 року в порядку статті 287 КАС цієї позовної заяви з вищевказаною позовною вимогою (пункт 1), розглянути скаргу на дії державного виконавця по справі №520/14781/2020 поза межами провадження по справі №520/14781/2020 або №520/22766/21 без сплати судового збору, та без відкриття будь-якого іншого провадження, за аналогією закону - в порядку статті 447 ЦПК окремо від провадження за цією позовною заявою про що винести ухвалу, якою притягнути державного виконавця та його начальника до відповідальності за невиконання заходів примусового виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року по справі № 520/14781/2020; не вважати скаргу адміністративним позовом 8 порядку статті 287 КАС; розглянути цю позовну заяву у присутності позивача, в іншому провадженні ніж по справі №520/22766/21, сповістити про час і місце судового засідання; у зв`язку з направленням позивачу не підписаної суддею Сліденко А.В. копії Ухвали суду від 09.11.2021 по справі №520/22766/21 – позивач оголошує відвід цьому «судді» на підставі підпункту 4 пункту 1 статті 36 КАС, який стісняється підписувати документи та брати на себе відповідальність за судові рішення, та просить надати належним чином оформлену Ухвалу суду на подану ним скаргу; не вважати дату надання позивачу непідписаної суддею Сліденко А.В. копії Ухвали суду від 09.11.2021 р по справі №520/22766/21 датою отримання копії цієї Ухвали доки не буде надано належним чином оформлена Ухвала зі всіма реквізитами і підписом судді; роз`яснити державному виконавцю судове рішення по справі №520/14781/2020 в частині змісту зобов`язань боржника і порядку його примусового виконання», є необґрунтованими, підстави для задоволення позову у вказаній частині відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків, вул. Студентська, 5/4) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про закінчення виконавчого провадження ВП №65365294 від 29.10.2021.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути зі Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 43315445, 61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Ярослава Мудрого, будинок 16) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Єгупенко